Хаврор для короля. Виконай моє завдання. - Лада Астра

    Нарешті, коли ми вже колупали десертики, король дібрався і до нас. 

– Вігесси, як вам наші десерти? – запитав Рейнар, займаючи місце біля Елоїзи, а я якраз опинилася навпроти них. Чудово. Зараз і поспостерігаємо за тобою, вігесса Елоїза. 

– Ой, вони просто неперевершені, ваша величність, – прощебетала поруч зі мною Жанна. Отакої, до чого ж змінився в неї голос після приходу короля. А вії зараз точно відпадуть, так старанно вона ними махає. 

– Вігесса…, – почав король, пригадуючи ім'я дівчини

– Жанна.

– Вігесса Жанна, ваш батько, якщо я не помиляюсь, власник найбільшої кондитерської фабрики нашого королівства? – запитав у ще більше почервонівшої ( хоча куди вже більше) дівчини. Боже, бідна вона з тими щоками. Це ж якісь два сигнальні маяки, а не щоки.

– Так, мій тато свою побутову магію спрямував саме в кулінарію. І я теж хочу всім довести, що побутова магія це не посереднє якесь вміння, а дійсно достойна сила, якщо її правильно використовувати, – гордо заявила дівчина. 

    Видно було, що це їх мабуть якийсь сімейний комплекс. А дарма. Я от не вчилася в академії і нажаль, не знаю жодного побутового закляття. Думаю, ця магія дуже спрощує життя.

– Будь яка магія є важливою. І ви праві щодо постійного розвитку своєї сили. Можна мати хист до бойової магії і залишатись у тіні кращих. А можна бути кращим  у побутовій магії. Особисто я б обрав бути кращим, – видав нам король. 

      Ото вже чеше. Бойовик до останньої краплі крові обрав би бути кращим серед побутовників. Але он Жанні сподобалось. Сидить, сяє, як новорічна ялинка, прикрашена двома червоними кульками. Ех, не стати мені просвітленою після смерті з такими думками. Нижчі світи,  ось де мене зустрінуть як свою.

– А я стихійник – маг повітря, – подала голос Сісі. Вона з нами була такою щебетушкою, а тут притихла зовсім, бідолашка. 

– Справді? Може продемонструєте нам щось вігесса… – господи, ніби він їхні імена запам'ятовувати на все життя збирається

– Я Сесіль Вірто. Можна просто Сісі, – промовила дівчина і направила руки на стіл.

       Я, соромно сказати, за все своє бурхливе життя ні разу не бачила дію стихійної магії. Такі маги досить рідке явище в нашому королівстві. Тому я, забувши про всі свої завдання, з якимось дитячим захопленням спостерігала за тим, як наші чашечки і тарілочки з тортиками танцююють у повітрі вальс. 

      І так же вона це майстерно робила, що нічого не проливалось і не випадало з них. Та коли я кинула поглядом на короля, виявилося, що він якраз не спостерігає за виставою, а не зводить з мене погляду і його вираз обличчя знову мені не зрозумілий. Косила в його сторону і Елоїза. Там якраз було все зрозуміло – тотальне невдоволення. Може це він таким способом ревнощі її хоче визвати, вивести на емоції?

         Сісі, врешті решт, поставила все по місцям. І головне ж усім дісталася його чашка і тарілка. Не знаю як короля, а мене вона точно вразила. Про що я одразу і сказала їй.

 – Це щось неймовірне, Сісі.

–  А ви, Вігесса Адалін? Що ви нам продемонструєте? – ну дуже не добре звернулася до мене Елоїза. От… Рейнар. Взяв і запоров мої старання потоваришувати з нею.

– Нічого. Я нічого не вмію, – розвела я руками

– Як же так? Здається я згадала ваш рід. Він довгі роки був зарахований до лав зрадників. І, наскільки я пам'ятаю, був достатньо могутнім магічним родом, – Елоїза сказала це все таким стриманим і дуже ввічливим тоном. Але ж слова то були їдкі. Оце її зачепило ( треба не забути подякувати за це Рейнару)

– Ви правильно все пам'ятаєте, вігесса Елоїза. З мого роду дивом живою залишилася лише я. І я ж говорила на початку, що жила відлюдницею багато років, тому і не освоїла магію свого роду, на жаль, – спокійно пояснила я.

– Бідненька,  – пожаліла мене Сісі. Яка хороша дівчинка. Їй тут точно не місце. Надіюсь, Рейнар як най швидше відправить цукерочку додому.

– Ну що ж. Тоді залишились ви, вігесса Елоїза, що ви нам можете продемонструвати? – запитав король, стріляючи в дівчину очима. Та ж одразу відтаяла і привітно посміхнулась тільки йому.

– Мій рід, як ви знаєте, володіє магією істинного вогню. Я теж вмію його викликати. Але в академії я вивчала артефакторику, а також я захоплююсь техномагією. Я знаю, що ви дуже вправний у цьому, ваша величносте. Тож пропоную показати вам свої вміння, після того, як ви покажете мені свого дракона, – сказала Елоїза і мило посміхнулася королю. 

      От, хто вміло може мітити територію. Аріні і Лані ще треба повчитись такій невимушеній майстерності.

       А я все намагалась втриматись, щоб не засміятись, як якась ненормальна, в голос. Я хоч ще досі незаймана та виросла в дуже специфічному середовищі і оте “ показати свого дракона” у нас точно значило не те, що мала на увазі Елоїза.

       Певно в короля була якась крута техномагічна штука, про яку дівчина знала і вміло використала це на свою користь. А магія істинного вогня це дуже рідкісна сила. Раніше за допомогою нього карали злочинців. Все просто. Цей вогонь спалює лише тих, хто говорить неправду. Також, він позбавляє ілюзії, навіяної на предмети чи людей. Зараз, з оглядом на без гуманність такого методу, так вже не карають, тож магія ця поступово вимирає.