В тіні обману - Тетяна Котило
– Звісно, ні. – відповів одразу, хоча останніх кілька днів замислювався чи все ж не забагато дає дружині свободи. – Як вийшло так, що каву ти пила з Яремою?
Єва не боялася чоловіка. Він нізащо б не заподіяв їй чогось лихого. Втім, зараз жінка занервувала, адже розуміла якими для неї можуть бути наслідки спілкування з чужим чоловіком.
– Ти шпигував за мною?
– Ні. Водій сказав. Він бачив, як ви разом виходили з кафе.
– Тоді він тобі, мабуть, розповів і про Моніку?!
– З тією дурепою я розберусь. Мені прикро, що тобі довелось відбиватися від неї.
– Якраз Ярема посприяв, аби я залишилася ціла та неушкоджена. – відповіла піднесено, так ніби захищалася. Але за мить збагнула, що краще за все, знизити голос.
– Щоб тебе заспокоїти, ми з ним зустрілися зовсім випадково. Я однаково б розповіла тобі.
– Все, забудьмо. Мені не подобається, те що я змусив виправдовуватись тебе. Зустрілись той зустрілись. Місто невелике, цілком логічно в ньому з кимось зіштовхнутись.
Іван перевернувся на бік і за кілька хвилин гучно захропів. Єва не квапилася лягати. Щойно розмова з чоловіком вплинула на неї, адже вона чи не вперше викликала в нього підозри.
