Артем Гармаш - Головко Андрій
З 1917 р. отаман війська Донського і голова військового уряду. У жовтні 1917 — січні 1918 pp. очолив антирадянський заколот.
20 Луганськ — нині місто Ворошиловград, обласний центр УРСР.
21 Холодногірська тюрма — за царату в'язниця, переважно
для політичних в'язнів, розташована на Холодній горі (місцевість у
Харкові).
22 Керенський Олександр Федорович (1881 —1970) — буржуазний
політичний діяч Росії, з березня 1917 р. есер, пізніше — голова і верховний
головнокомандуючий Тимчасового уряду. Один з ініціаторів "війни до переможного кінця", натхненник невдалого "літнього наступу" (1917 р.) на фронті. Після Великої Жовтневої соціалістичної революції — організатор антирадянського заколоту 26—ЗІ жовтня 1917 р.
Лютнева революція — Лютнева буржуазно-демократична революція 27 лютого (12 березня) 1917 р. в Росії, внаслідок якої було повалено самодержавство. Слідом за Петроградом по всій країні виникли Ради робітничих і солдатських депутатів, зокрема в Києві, Харкові, Катеринославі та інших містах України. Проте ессро-меншовицькі лідери Петроградської Ради пішли на угоду з буржуазією в особі Тимчасового комітету Державної думи, домовившись про утворений буржуазного Тимчасового уряду (сформований 2 (15) березня 1917 р.). У країні встановилося двовладдя — своєрідне переплетення диктатури буржуазії і революційно-демократичної диктатури пролетаріату й селянства. На місцях поряд з Радами, керівництво в більшості яких захопили меншовики та есери, створювалися органи буржуазної влади в особі комісарів Тимчасового уряду, так званих "громадських комітетів" тощо. Лютнева революція викликала пожвавлення національно-визвольного руху. На Україні це намагалася використати буржуазія, створивши Центральну раду як орган влади. Лютнева революція розв'язала основне загальнодемократичне завдання — повалення царизму і відкрила можливість для ліквідації капіталізму. Більшовицька партія на чолі з В. І. Леніним розгорнула боротьбу за переростання буржуазно-демократичної революції в соціалістичну.
24 Гайдамаки —учасники народно-визвольної боротьби XVIII ст.
на Правобережній Україні проти польсько-шляхетських загарбників; тут:
особовий склад збройних сил українських буржуазних націоналістів у роки
громадянської війни 1918—1920 рр.
25 Курінь — військова одиниця Запорозької Січі, що складалася
з кількох сотень козаків; тут: військове формування Центральної ради,
з чисельністю особового складу — 400 "вільних козаків".
26 Полуботківці — так звані "вільні козаки" куреня імені Полу-
ботка.
Полуботок Павло Леонтійович (бл. 1660—1723) —наказний гетьман Лівобережної України, один з найбагатших українських феодалів. Звинувачений у сепаратизмі, за наказом Петра І, був ув'язнений у Петропавловській фортеці, де й помер.
27 Катеринослав—колишня назва (з 1803 р. по 1926 р.) міста
Дніпропетровська.
28Сіверс Рудольф Фсрдінандович (1892—1918)—радянський військовий діяч, герой громадянської війни на Україні. Після Лютневої революції 1917 р.— редактор більшовицької газети "Окопская правда". В кінці 1917 — на початку 1918 р. очолював групу радянських військ у боях проти каледінців і німецьких окупантів на Україні. Помер від ран.
29 Грінченко Борис Дмитрович (1863—1910) — український пись-
менник, філолог, етнограф. Написав ряд повістей, кращі з яких змальовують
тяжке життя селянської бідноти, класове розшарування села. У деяких,
зокрема у повісті "На розпутті" (1891), ідеалізував просвітянську діяль-
ність. Б.Грінченко відомий як упорядник і видавець чотиритомного "Сло-
варя української мови".
30 "Україна для українців "— один з найпоширеніших бур-
жуазно-націоналістичних лозунгів часів революції і громадянської війни
на Україні.
31 Петро І Великий (1672—1725)—російський цар (з 1682 р.) імпе-
ратор (з 1721 р). Створені ним регулярна армія і військово-морський флот
здобули блискучі перемоги в Північній війні (1700—1721), здійснили успішні
Азовські походи (1695—1696), після російсько-іранської війни (1722—
1723) зміцнили позиції Росії на Закавказзі. Внутрішня політика Петра 1
була спрямована на утвердження панівного становища російського дворянства і посилення абсолютизму. За його царювання обмежено політичну автономію Лівобережної і Слобідської України.
32 Мазепа Іван Степанович (1644—1709)— гетьман України (1687—
1708). Прагнув до відокремлення України від Росії. Під час Північної
війни перейшов на бік шведів, що вторглися на Україну. Після Полтав-
ської битви 1709 р. втік разом з шведським королем Карлом XII.
33 Кайзер — Вільгельм II (1859—1941) — імператор Німеччини і ко-
роль Пруссії (1888—1918) з династії Гогенцолериів. Один з винуватців
розв'язання першої світової війни. Провадив політику загарбання Укра-
їни. Скинутий листопадовою революцією 1918 р. в Німеччині.
34 Микола II (Микола Олександрович Романов; 1868—1918)—ос-
танній російський імператор. Розстріляний в Єкатеринбурзі (нині м. Сверд-
ловськї за рішенням Уральської обласної ради.
35 Б у х а р і м М. І. (1888—1938) — опортуніст, ренегат. У більшовиць-
кій партії перебував з 1906 р. Стояв на немарксистських позиціях у питаннях
про державу, диктатуру пролетаріату, право націй на самовизначення.
Після Великої Жовтневої соціалістичної революції був редактором "Прав-
ды", членом Політбюро ЦК, членом Виконкому Комінтерну. У 1918 р. очолив
антипартійну групу "лівих комуністів", під час дискусії в партії про проф-
спілки (1920—1921) приєднався до Троцького, а з 1928 р. став на чолі пра-
вої опозиції в партії. У 1929 р. виведений з Політбюро ЦК, а 1937 р. за
антипартійну діяльність виключений з рядів партії.
36 Пятаков Леонід Леонідович (1888—1918)—учасник револю-
ційного руху на Україні. В 1917 р. брав участь в організації Червоної гвар-
дії в Києві, був членом Київського комітету РСДРП (б). На Першому Все-
російському з'їзді Рад обраний до складу ВЦВК— Страчений гайдамаками.
37 Всеукраїнська партійна нарада — Таганрозька на-
рада більшовицької фракції ЦВК Рад України разом з керівними партійними
працівниками Української Радянської Республіки. Відбулася 19—20 квітня
1918 р. в Таганрозі за умов австро-німєцької окупації України. Нарада
висловилась за об'єднання всіх більшовицьких організацій України в Ко-
муністичну партію (більшовиків) України, виробила тактику боротьби проти
окупантів та буржуазно-націоналістичної контрреволюції, обрала оргбюро
для .підготовки і скликання Першого з'їзду КП(б)У.
Масниця — давньослов'янське свято проводів зими, пристосоване християнською церквою до тижня перед великим постом і пов'язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви (млинці, вареники з сиром тощо).
39 Джіоконда (Джоконда) — всесвітньовідома картина італійського художника Леонардо да Вінчі (1452—1519).
40...т и навіть щедрінського градоуправителя переплюнув: той упразнив був наук и...— Мається на увазі Перихват-Залихватський — персонаж з твору російського письмен-ника-сатирика Миколи Євграфовича Салтикова-Щедріна (1826—1889) "История одного города" (1869—1870): "Перихват-Залихватский въехал в Глупов на белом коне, сжег гимназию и упразднил науки".
41 "Запорожец ь".— Йдеться про першу українську оперу "Запоро-
жець за Дунаем" (1862) українського композитора і оперного співака Семена
Степановича Гулака-Артемовського (1813—1873).
42 "Наталка Полтавк а"— п'єса-опера (опублікована 1838 р.)
Івана Петровича Котляревського (1769—1838), першого класика нової укра-
їнської літератури.
43 Олесь Олександр Іванович (справжнє прізвище Кандиба; 1878—
1944)— український поет-лірик, деякий час примикав до символізму. Неро-
зуміння історичного значення Великої Жовтневої соціалістичної революції
спричинилося до того, що він у 1919 р. виїхав за кордон. Написані в еміг-
рації твори пройняті тугою за батьківщиною.
44 Ванько — зверхньо-фамільярне звертання до візників у дорево-
люційній Росії.
45 ...ч и як пак там у того Коцюбинського ?— Мається
на увазі повість українського письменника Михайла Михайловича Коцю-
бинського (1864—1913) "Fata morgana* (1904 1910), в якій один з провід-
них персонажів, стихійний бунтар Хома Гудзь, прагнув "взути пана в
постоли".
46 Карлсбад—колишня німецька назва відомого бальнеологіч-
ного курорту Карлові Вари в ЧССР
47 Баден-Баден — бальнеологічний та кліматичний курорт у горах
Шварцвальда (ФРН).
*8 Талейран Шарль Моріс (1754—1838) політичний і державний діяч Франції, відомий дипломат, майстер дипломатичної інтриги. На Віденському конгресі 1814—1815 pp. очолював французьку делегацію. Використавши суперечності між країнами-переможицнми, домігся розколу антифранцузької коаліції європейських держав і прийняття вигідних для Франції рішень.
49 Л а д е н хоч завтра у Брест па мирні переговори
з Гофманом — Йдеться про переговори н Ьрест-Лптовс.ьку (1917 —
1918) між Радянською Росією і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Бол
гарією та Турцією, що закінчилися кабальним для Радянської республіки
Брестським миром 3 березня 1918 р. (анульований Радянським урядом
13 листопада 1918 р.) На переговорах у Бресті німецьку делегацію фак-
тично очолював генерал Макс Гофман (1869—1927)
50 Рур — головний вугільно-металургійний басейн ФРН, що міститься
між ріками Рур і Ліппе. В Ессені, Дортмунді, Дуйсбурзі, Гельзснкірхені,
Бохумі та інших містах Рура сконцентровано основні галузі важкої про-
мисловості Західної Німеччини.
51 "О, зупинися, мить, ти — чарівна !"— слова, які нале-
жать Фаусту — головному персонажу однойменної драматичної поеми
німецького поета і мислителя Йоганна-Вольфганга Гете (1749—1832).
5^ Хлестаков — один з головних персонажів комедії Миколи Васильовича Гоголя (1809—1852) "Ревізор" (1836).
53 Золоті ворота — головна урочиста брама давнього Києва (збу
довані Ярославом Мудрим 1037 p.).
54 Різдво — християнське свято народження Христа, що відзнача-
ється православною церквою 25 грудня за ст. ст.
55 П у т і л о в с ь к и й — завод у Петрограді (1922—1934 pp.—завод
"Червоний путіловець", потім Кіровський, на його базі в 1973 р. утворено
Ленінградське об'єднання "Кіровський завод"). Підприємство засноване
1801 p., має багату революційну історію.
Другий з'їзд Рад — Йдеться про Другий Всеросійський з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів за участю представників Рад селянських депутатів, який відбувся в Петрограді 25—27 жозтня (7—9 листопада) 1917 р.
