Світляки на полі бою - В В Срібна

― Семенчик…- Ян обережно поклав руку на плече друга, аби заспокоїти його.

― Я тебе не розумію!- Семенчик відштовхнув його руку після чого за неї ж притягнув його до себе.- Ти навіть не уявляєш, як мене нудить лиш від однієї думки, що бачу цього придурка поряд с тобою!

― Я… Вибач, я не думав, що це так тебе зачепить.- Ян шоковано дивився то в обличчі хлопцю, то кудись в низ.- Я не хотів розповідати тобі все, бо не хочу, щоб ти забивав цим голову, але, якщо тобі це так потрібно, я відповім на одне твоє будь-яке запитання.

― Що за контракт?- суворо запитав він, відпускаючи руку хлопця.

― У ньому йдеться, що, якщо козакам буде загрожувати небезпека, я допоможу. Ми уклали цю угоду всього на рік.

―І що станеться, якщо ти порушиш умови?

― Нічого. Справді нічого.- ян стурбовано дивився на друга.

―Тоді я не розумію. Чому, чому ти все ще не викинув його зі свого життя!?

― Це вже діло честі, я не хочу без серйозних обставин порушувати обіцянку.

― Я зрозумів… вибач, що накричав.- стурбовано сказав він.

― Нічого я все розумію.- посміхнувшись, відповів хлопець.