П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню - Террі Гудкайнд
Несан скоса глянув на Морлі і побачив, що той не зводить широко розкритих очей з помічника міністра. Несан повірити не міг, що чує настільки важливі новини з вуст такої високопоставленої людини. Врешті-решт адже вони всього-навсього хакенці! І раптом сам помічник міністра, андерець, і високопоставлений андерець! — Розповідає їм про такі важливі справи.
— Дяка Творцю, — прошепотів Несан. — Нарешті наш міністр отримає визнання, якого заслуговує!
— Так, — з трохи дивною інтонацією протягнув Кемпбелл. — Коротше, справа в тому, що є люди, охочі перешкодити міністру стати Сувереном. Ці люди мають намір нашкодити міністру.
— Зашкодити? — Перепитав здивований Морлі.
— Саме. Ви обоє пам'ятаєте, як вас вчили, що Суверена необхідно захищати, і все, що робиться на захист Суверена — чеснота?
— Так, пане, — відповів Морлі.
— Так, пане, — луною повторив Несан. — А оскільки міністр буде Сувереном, то і його слід захищати точно так само.
— Відмінно, Несан.
Несан просяяв від гордості. І пошкодував, що від випитого досить важко фокусувати погляд.
— Ми хотіли б допомогти, майстер Кемпбелл, — заявив Морлі. — Ми хочемо довести вам, що чогось варті. Ми готові.
— Так, пане, ми готові, — підтримав Несан.
— Ну, тоді я вам обом, так і бути, надам шанс. Якщо впораєтеся і будете тримати язик за зубами, незважаючи ні на що — тобто до гробової дошки, — Я буду задоволений, що моя віра в вас виявилася виправданою.
— До гробової дошки, — кивнув Несан. — Так, пане, ми впораємося.
Несан почув дивний металевий звук, і з жахом відчув, що йому в горло впирається вістря меча.
— Але якщо хоч один з вас не виправдає моєї довіри, я буду дуже розчарований, тому що через це міністр опиниться в небезпеці. Вам ясно? Я не дозволю людям, яким довіряю, підводити мене. Підводити майбутнього Суверена. Обом ясно?
— Так, пане! — Несан ледь не кричав. Клинок блискавкою метнувся до горла Морлі і завмер біля його солідного кадика.
— Так, пане! — Гаркнув Морлі.
— Хто-небудь з вас говорив комусь, куди ви маєте намір відправитися пити сьогодні ввечері?
— Ні, пане, — хором відповіли Неса з Морлі.
— І все ж я знав, де вас шукати, — підняв брову високий андерець. — Пам'ятайте про це на випадок, якщо раптом вам спаде на думку, що ви можете від мене сховатися. Доставите мені хоч найменші неприємності, я вас з-під землі дістану!
— Майстер Кемпбелл, — видавив Несан, сковтнувши, — ви лише скажіть, чим ми можемо допомогти, і ми це зробимо. Нам можна довіряти. Ми вас не підведемо. Клянуся!
— Так, правда, Несан вірно говорить, — закивав Морлі.
Далтон Кемпбелл прибрав меч у піхви і посміхнувся:
— Я вже пишаюся вами обома. Ви, безумовно, просунетеся по службі. Я не сумніваюся, що ви виправдаєте мою довіру.
— Так, пане, — запевнив Несан. — Можете на нас розраховувати.
Далтон Кемпбелл поклав одну руку на плече Несану, іншу — Морлі.
— Ну гаразд. А тепер слухайте уважно.
— Он вона йде, — шепнув Морлі Несану.
Подивившись у вказаному приятелем напрямку, Несан кивнув. Морлі ковзнув в темний отвір службового входу, а Несан присів навпочіпки за бочками. Він згадав, як сьогодні вдень тут, на тій стороні дороги, стояв запряжений у повозку м'ясника Броуні, і витер спітнілі долоні об штани. Нині видався насичений подіями день.
Вони обговорювали справу і так, і сяк, і Морлі відчував ті ж почуття, що й Несан. Хоча від однієї лише думки про майбутнє у нього серце готове було вистрибнути з грудей, Несан ні за що б не погодився підвести Далтона Кемпбелла. І Морлі теж.
Через галявину з вікон лунала музика, звучали ріжки, струнні інструменти, арфа. Музика переповнювала душу. Груди Несана розпирало від гордості: адже його обрав сам Далтон Кемпбелл.
Міністра — майбутнього Суверена — необхідно захистити.
Легким спокійним кроком жінка піднялася по чотирьох ведучих до складу сходинках. У тьмяному світлі вона озирнулась по сторонах, вдивляючись в глибокі тіні і витягуючи шию, намагаючись розгледіти всі темні кути. Вона здавалася такою прекрасною, що Несан судорожно сковтнув. Жінка була старша за нього, але виглядала чудово. Він ніколи ще так довго і пильно не дивився на андерську даму.
Тут з темряви подав голос Морлі, намагаючись говорити як чоловік у віці.
— Клодін Уінтроп?
Вона з готовністю повернулася до стоячого в дверному отворі приятеля Несана.
— Я Клодін Уінтроп, — пошепки відповіла вона. — Значить, ви отримали мого листа?
— Так, — відповів Морлі.
— Хвала Творцеві! Директор Лінскотт, дуже важливо, щоб я поговорила з вами про міністра Шанбора. Він прикидається, що підтримує культуру Андера, але він гірший зразок людини, яка тільки може займати цей пост або будь-який інший. Перш ніж розглядати його кандидатуру як майбутнього Суверена, вам слід почути про його підлість. Цей кабан примусив мене до… згвалтував… Але це лише квіточки. Все йде до набагато гіршого. Заради порятунку нашого народу ви повинні вислухати мене.
Несан дивився на її гарне обличчя, осяяне світлом, що лилося з вікон. Далтон Кемпбелл не сказав, що вона така красуня. Вже не така молода, звичайно. Жінок її віку Несан зазвичай не сприймав як красивих, і тепер його здивувало, що він думає про стару даму — на вигляд їй було років тридцять — як про привабливу жінку. Несан повільно
