П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню - Террі Гудкайнд

— Казав же тобі, що воно міцне! — Розсміявся Морлі. Несан витер рукавом мокре підборіддя.

— Ти був правий. Де ти це роздобув? Відмінна випивка! — Несан ніколи ще нічого такого міцного не пив. Напій дер горлянку. Наскільки йому доводилося чути, якщо спиртне ось так пробирає, значить дійсно гарне. Говорили, що якщо доведется коли-небудь таке спробувати, він буде повним ідіотом, якщо відмовиться. Несан знову закашлявся. Горло дерло жахливо. Морлі нахилився ближче:

— Хтось із важливих панів велів віднести це назад. Заявив, що це помиї. Всі вони намагаються показати себе один перед одним. Піт, чашник, прибіг назад на кухню і залишив пляшку на столі. Коли він схопив іншу і помчав нагору, я, поки ніхто не бачив, поцупив цю і сховав за пазуху.

Несан звик пити все, що вдавалося поцупити. Він допивав майже порожні графини і пляшки, збирав недопиті залишки з келихів. Але ніколи ще йому не попадалася така відмінна випивка, як ця.

Морлі підштовхнув пляшку до його губ. Несан набагато більш обережно сьорбнув ще й проковтнув, примудрившись не поперхнутися. У шлунку забушував вогонь. Морлі схвально кивнув, Несан з таємною гордістю посміхнувся.

З відкритих вікон на галереї долинали сміх і голоси присутніх в очікуванні бенкету.

Несан почав відчувати дію спиртного. Пізніше, коли вони з Морлі закінчать з прибиранням, можна буде напитися грунтовно.

Несан потер руки, що покрилися мурашками. Музика, що доносилися з вікон, привела його в дивний стан. Музика завжди так впливала на нього, що йому здавалося, ніби він може встати і зробити щось. Що саме — Несан не розумів, але знав: щось дуже значне.

Морлі простягнув руку. Несан передав пляшку і поспостерігав, як з кожним ковтком кадик у Морлі ходить вгору-вниз. Музика звучала все голосніше, все швидше. І викликала тремтіння.

За спиною Морлі Несан побачив, як стежкою до них наближається чиясь висока постать. Людина йшла цілеспрямовано, не як на прогулянці, а по якійсь справі. У жовтому світлі, що лилося з вікна, блиснуло срібло піхов. І тут Несан упізнав цю благородну поставу і риси.

Далтон Кемпбелл. Прямує прямо до них.

Несан ткнув Морлі ліктем у бік і встав. Піднявся, обсмикнув туніку. Всі груди були залиті вином, яке він вихлюпнув, закашлявшись. Він швидко пригладив волосся. Знову ткнув ногою Морлі і рухом пальців руки звелів підніматися.

Далтон Кемпбелл обійшов стіг і попрямував прямо до них. Здавалося, високий андерець прекрасно знає, куди йти. Несан з Морлі, коли їм вдавалося вкрасти яке-небудь спиртне і втекти, ніколи нікому не казали, куди йдуть.

— Несан, Морлі! — Гукнув Далтон Кемпбелл.

— Добрий вечір, майстер Кемпбелл, — сказав Несан, вітально піднімаючи руку.

Він подумав, що в яскравому світлі, що ллється з вікон, не так вже важко розгледіти, що тут відбувається. У всякому разі, він чудово бачив, як Морлі ховає за спину пляшку. Напевно, помічник міністра побачив з вікна, як вони йдуть до дровітні.

— Добрий вечір, майстер Кемпбелл, — привітався і Морлі.

Далтон Кемпбелл оглянув обох, як прискіпливий сержант новобранців. А потім простягнув руку.

— Можна мені?

Морлі, скривившись, витягнув з-за спини пляшку і простягнув андерцю.

— Ми… Це…

Далтон Кемпбелл зробив здоровенний ковток.

— Ух! — Видихнув він, повертаючи пляшку Морлі. — Вам пощастило, що ви роздобули повну пляшку відмінного вина. — Він заклав руки за спину. — Сподіваюся, я нічому не завадив?

Несан з Морлі, приголомшені тим, що Далтон Кемпбелл пив з їх пляшки, а ще більше — тим, що він повернув її назад, відчайдушно замотали головами.

— Ні, пане, майстер Кемпбелл, — зумів видавити Морлі.

— Ну що ж, гаразд — відповів Кемпбелл. — Я вас шукав. У мене тут виникли деякі складнощі.

— Складнощі, майстер Кемпбелл? — Ледь нахилившись ближче і знизивши голос, перепитав Несан. — Не можемо ми чимось допомогти?

Кемпбелл пильно подивився в очі Несану, потім — Морлі.

— Ну, взагалі кажучи, так. Саме тому я вас і шукав. Розумієте, яка штука, я тут подумав, що можливо, вам обом сподобається думка отримати шанс проявити себе. І ви захочете продемонструвати, що у вас дійсно мається те, що я в вас розгледів. Я міг би й сам зайнятися цим ділом, але мені подумалося, що, можливо, ви захочете скористатися нагодою і довести, що ви чогось варті.

Несан раптом відчув себе так, ніби самі добрі духи запитали у нього, чи хоче він зробити щось хороше.

Морлі поставив пляшку і розправив плечі, як солдат по стійці «струнко».

— Так, майстер Кемпбелл, я, безумовно, хочу скористатися такою можливістю.

Несан, в свою чергу, набрав поважного вигляду.

— Я теж, майстер Кемпбелл. Ви тільки скажіть, що потрібно зробити, а ми вже постараємося довести вам, що ми чоловіки, які готові взяти на себе відповідальність.

— Добре… Дуже добре, — відповів андерець, пильно вивчаючи обох. Трохи помовчавши, він продовжив. — Це важливо. Дуже важливо. Я думав доручити це комусь іншому, більш досвідченому, але в кінцевому підсумку вирішив дати вам шанс. Доведіть, що ви гідні довіри.

— Все, що завгодно, майстер Кемпбелл! — Гаряче відповів Несан, ні трохи не покрививши душею. — Ви тільки скажіть, що потрібно.

Несан аж тремтів від захвату: нарешті йому випала можливість проявити себе в очах Далтона Кемпбелла. Здавалося, сама музика наповнює його бажанням зробити щось важливе.

— Суверен нездоровий, — повідомив Кемпбелл.

— Це жахливо, — відповів Морлі.

— Нам дуже шкода, — додав Несан.

— Так, як це не сумно, але він уже старий. А міністр Шанбор як і раніше молодий і повний сил. Він безсумнівно буде обраний Сувереном, і цей день вже не за горами.