Полонянка спустошених земель - Анна Ліє Кейн

- Поки це все що мені відомо.

- Дякую, Енріке, - я взялася за відро та повернулася до криниці. Куточки губ потягнулися вгору, але я змусила себе не посміхатися. Адже, якщо Гюль помітить мій настрій, то знову почне кричати.

У мене не виникало сумнівів, що Асгейру вистачить розуму і вправності, щоб вигнати загарбників з Валуа. Я лише сподівалася, що мені не забракне сил і удачі дочекатися звільнення з полону.