П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню - Террі Гудкайнд

Річарду ж здавалося дивом, що людина ожила після смерті. Якби йому хто-небудь розповів про подібне, навряд чи він повірив би, не побач він це на власні очі. І це багато в чому перевернуло його думки і змінило погляд на світ.

Відтепер Річард не сумнівався в тому, що їм потрібно робити.

Кара, схрестивши руки, спостерігала за метушнею чоловіків навколо Дю Шайю. Келен теж сприйняла все, що відбулося не менш зачаровано, ніж інші. Крім Кари. Ця-то не бачила нічого особливого в тому, що мрець знову задихав. Судячи з усього, те, що Морд-Сіт вважають звичайною справою, дещо дивує решту людей.

Річард ласкаво взяв Келен під руку і притягнув до себе.

— Ти казала, що ніхто не проходив через Доміні Діртх вже багато століть. Значить, комусь це якось раз вдалося?

Келен, відірвавшись від спостереження за Дю Шайю, глянула на чоловіка.

— Ну, це історія досить темна і вельми спірна. У всякому разі, за межами Андера.

З тих пір, як Дю Шайю вперше згадала це місце, у Річарда склалося стійке переконання, що Андер не належить до улюблених країн Келен.

— Як так?

— Ну, ця історія вимагає деяких пояснень. — Річард витяг з мішка три коржі тави і простягнув Келен з Карою по одному. Сам же він не зводив очей з обличчя Келен.

— Я весь увага.

Келен відламала шматочок, явно розмірковуючи, з чого почати.

— Країну, нині відому як Андер, колись завоював народ, званий хакенці. Жителів Андера вчать, що хакенці використали Доміні Діртх проти споконвічних жителів цієї землі, тих, яких зараз називають андерцями.

Коли я в дитинстві вчилася в замку, чарівники розповідали мені інше. Ну, як би там не було, це сталося багато століть тому, а історія, як відомо, має властивість змінюватися в залежності від того, хто її викладає. Приміром, можу сміливо припустити, що Імперський Орден буде подавати різню в Ренвольді інакше, ніж ми.

— Я хочу дізнатися про Андер, — м'яко нагадав Річард, поки вона жувала шматок тави. — Його історію, як тобі її виклали чарівники.

Келен, проковтнувши таву, продовжила:

— Ну, багато століть тому — приблизно три тисячі років — зі степу прийшли хакенці і захопили Андер. Відомо, що це було плем'я з далеких місць, чиї землі, можливо, з якоїсь причини стали непридатні для проживання. Таке траплялося і в інших місцях, наприклад, коли землетрус або повінь змінювала русло річки. Іноді раніше родючі землі ставали занадто посушливими для сільського господарства і тварин. Іноді племена мігрували через неврожайні роки.

Як би там не було, мені розповідали, що хакенці якимось чином оминули Доміні Діртх. Як їм це вдалося, не знає ніхто. Багато хто загинув, але все ж вони пройшли і захопили землю, нині іменовану Андером.

Андерці тоді були головним чином кочівниками, і їх племена жорстоко билися між собою. У них не було ні писемності, ні будівництва, не знали вони металу, соціальна структура теж була практично нерозвинена. Коротше, в порівнянні з хакенцями-завойовниками вони були відсталим народом. Не те що вони були дурнями, просто хакенці володіли більш передовими знаннями та технологіями.

І зброя хакенців теж перевершувала андерську. До прикладу, у них була кавалерія, і вони краще координували свої дії і тактику. У них була чітка ієрархічна структура, тоді як андерці без кінця лаялися між собою, хто буде командувати їх військами. Це одна з причин, по якій хакенці, як тільки минули Доміні Діртх, легко придушили андерців.

Річард простягнув Келен бурдюк. — Хакенці були воїнами і завойовниками, як я зрозумів. Вони жили за рахунок завоювань?

Келен витерла з підборіддя воду.

— Ні, вони не ставилися до того типу завойовників, яким потрібні лише раби і війна. Вони не вели загарбницьких воєн.

Хакенці принесли з собою знання про все, від виготовлення шкіряного взуття до роботи з металом. Вони були освіченими людьми. Вони мали навіть уявлення про алгебру та її прикладне значення, в архітектурі зокрема.

Хакенці прекрасно знали землеробство, орали на волах і конях на відміну від андерців, які скопували вручну крихітні ділянки і займалися збиральництвом. Хакенці побудували іригаційні системи і ввели рисівництво в доповнення до інших культур. Вони вміли вести селекційні роботи, виводили сорти пшениці, найбільш відповідні для місцевих кліматичних і водних умов. У них було сильно розвинене конярство. Вони знали, як вивести племінну худобу, і вирощували великі стада.

Келен повернула бурдюк і відкусила ще тави.

— Як зазвичай при завоюваннях, хакенці правили, як правлять переможці. Хакенські порядки змінили андерські. На землю прийшов мир, хоча і нав'язаний хакенськими правителями. Вони були суворими, але не жорстокими. Замість того щоб попросту вирізати андерців, як це звичайно роблять більшість завойовників, вони втягнули їх у хакенський соціум, нехай навіть спочатку як дешеву робочу силу.

— Значить, андерці теж користувалися хакенськими привілеями? — З набитим ротом уточнив Річард.

— Так. Під владою хакенських правителів на землю прийшов достаток. Процвітав і хакенський народ, і андерський.

Чисельність андерців була низькою, практично на межі вимирання. Але з достатком їжі їх популяція значно збільшилася.

Дю Шайю зайшлася в нападі кашлю, і вони обернулися до неї. Річард присів навпочіпки і, порившись в мішку, витягнув згорточок, який дала їм Ніссель. Розгорнувши його, він виявив сушені листя, які Ніссель якось давала йому, щоб зняти біль. Келен вказала трави, що заспокоюють шлункові болі. Відклавши трохи в ганчірку, Річард простягнув решту Карі.

— Скажи меченосцям, щоб поклали це в чай і дали настоятися. Це заспокоїть їй шлунок. Скажи Чандалену, що це Ніссель нам дала. Нехай втовкмачить це Дю Шайю і меченосцям, щоб вони не хвилювалися.

Кара кивнула. Він вклав їй у долоню ще листя.

— І скажи Дю Шайю, щоб