Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Фантастика » Капiтани космосу - Костянтин Семенович Лемешев

Капiтани космосу - Костянтин Семенович Лемешев

Читаємо онлайн Капiтани космосу - Костянтин Семенович Лемешев
війна була заборонена, вся зброя знищена, і ось уже п’ять тисяч років на всіх Сергусах панували вічний мир і братерство.

Економісти Сергуса-1 нараховували на планеті біля мільярда людей. Це порівняно невелике населення при чудовому довголітті сергусіян не здалося вже Сергієві дивним, коли він довідався про одну біологічну особливість життя на Сергусі. Тут кожна жінка за все своє життя народжувала лише двох дітей. Матерів трьох або чотирьох дітей було зовсім мало, і ними пишалися, як героїнями.

— Природа не терпить порушення симетрії, — сказав якось Петровському Дуг Лей. — Вона вирівнює співвідношення між довголіттям і народжуваністю. В цьому-велика мудрість існування живої матерії. Ми, правда, намагаємося вирішувати проблеми по збільшенню населення, але поки що великих зрушень нема.

— Ми були б раді, — говорив сергусіянин Зуг Ок академіку Курганову, — коли б із Землі на Сергус переселився хоча б мільярд людей. Подумайте: умови для життя і довголіття в нас безперечно кращі, матеріальних благ вдосталь, чи не так?

— Це вірно, — відповів тоді Курганов. — У вас зараз дійсно краще, ніж у нас. Але ідея масового переселення не знайде підтримки серед людей на Землі. У нас своя історія розвитку, своя боротьба за краще і довше життя Людини на Землі. В пам’яті людей живуть предки, чиєю волею створені величезні матеріальні цінності, мови, народності, культура. В свідомості людей уже стало ясним прекрасне майбуття Землі, є чудова сучасність. Ні-ні! Переселятися ми до вас не будемо, а ось швидко змінити природу Землі так, щоб вона стала кращою за вашу, позмагатися з вами — ми обов’язково спробуємо.

— О! — з повагою сказав сергусіянин. — Люди Землі — сміливі й сильні. У вас крилаті мрії і залізна воля.

— А так. На Землі було достатньо перепон з боку самої природи, щоб викликати в людини сили до боротьби за себе.

— Ви хочете сказати, що на Сергусі стільки природних благ, що людині з її природною потребою боротьби у нас буде просто нудно?

— Аж ніяк! Ми своє майбутнє, саме найдальше, найзабезпеченіше ніколи не уявляємо якимсь нудним раюванням. Людська культура і потреби людини не мають межі в своєму розвитку і вдосконаленні. Адже у вас нема таких, щоб їм було нудно?

— У нас всі потреби людини органічно злилися з досягненнями науки і техніки, і нам було б нудно тоді, коли б повернулося минуле. А от для людини Землі при різкому переході до наших умов життя вони здалися б, мабуть, якимсь суцільним курортом…

— Ну, тепер ви самі захищаєте мою думку, — сміявся Курганов. — Людям Землі самим треба будувати своє майбутнє, а не перескакувати через ступені розвитку і перелітати до вас на готове. В цьому — зміст життя.

Згадуючи цю розмову вчених, Сергій спершу дивувався майже казковому благоустрою планети, але потім його охопив неспокій. Цю невловиму внутрішню тривогу не могли заглушити навіть безконечні розмови з коханою Лан. Чим більше чудес бачив Сергій далеко від рідної Землі, тим сильніше зростало бажання швидше повернутися додому й домогтися того, щоб Земля стала такою ж, як Сергус. Ось чому і підземні заводи-автомати, і виготовлення мінеральних добрив без участі людини, і повсюдні іонізатори, і фотонні ракетодроми, і реактори по створенню антиречовини, і установки по виготовленню, наприклад, з простого піску будь-якого елемента — все це захоплювало молодого землянина своїм розмахом і роз’ятрювало його серце невгасимим бажанням все перейняти для рідної Землі.

Прекрасна і розумна Лан помічала все, що робилося з Сергієм, і, як могла, намагалася його розраяти. Коли Сергій став особливо часто замислюватися, Лан запропонувала йому побувати в одній з сергусіянських шкіл.

І там Сергій побачив і почув багато такого, що не лише розраяло його, а й захопило всю його увагу.

В сергусіянській школі, де вчилися діти десятирічного віку, Сергій потрапив на урок вищої математики. Бачачи, як діти вільно оперують знаннями, відповідаючи на запитання вчителя. Сергій зрозумів, що методи навчання, які лише намічалися в практиці шкіл на Землі, тут давно досягли вищого розвитку. Всі сергусіянські діти ще вдома оволодівали вмінням читати, писати і рахувати, а в школі за методами операційної логіки з перших класів вивчали найскладніші науки. Ще кілька тисячоліть тому в сергусіянських школах вчителі стали звертати основну увагу на розвиток розумової діяльності дітей, на вдосконалення технології мислення. Прийоми й способи мислення вчених сергусіян відтоді не вмирали разом з людиною, а ставали надбанням нащадків.

Взявши в руки підручник по технології мислення і ознайомившись з кількома описами прийомів і операцій логічного мислення відомих сергусіянських вчених при вирішенні задач вищої математики, Сергій майже блискавично розв’язав усі задачі з сьогоднішнього завдання дітям і ще з більшим інтересом став стежити за ходом уроку. А вчитель уже почав виклад нового матеріалу, використовуючи передачу думок на відстань.

Всі учні одягли на голови легкі й красиві обручі, подібні до обруча Лан. Вчитель, стоячи за кафедрою, мовчки дивився на великий екран перед аудиторією і лише зрідка звертався до учнів з короткими фразами. Думки викладача, передані учням безпосередньо, посилені зоровими враженнями від баченого на екрані, створювали такі міцні нервові зв’язки в пам’яті учнів, що не було більше потреби в перевірці і закріпленні знань контрольними роботами чи екзаменами. Ось чому навчальний процес тут був гранично ущільнений і підлітки до 15 років оволодівали знаннями на рівні вищої освіти, а юнаки і дівчата 20 років були, говорячи по-земному, докторами наук. Та на цьому навчання сергусіян не припинялося. Вдосконалення продовжувалося все життя.

Кожен з сергусіян одночасно був і хіміком, і лікарем, і інженером, і композитором, і лінгвістом, і астронавтом, працював періодично то в тій, то в іншій галузі і скрізь відчував себе однаково сильним і корисним. Рушіями окремих галузей наук були сергусіяни, які присвятили себе обраній науці і працювали здебільшого в одній сфері знань.

Найдивнішим молодому землянину здалося зайняття сергусіянських лікарів. Вони дуже рідко лікували людей. За всю подорож Сергій не бачив жодної поліклінічної лікарні. Вони були лише при станціях біологічного захисту космодромів. Всю планету вкривала сітка санаторних комбінатів і консультацій. На всій

Відгуки про книгу Капiтани космосу - Костянтин Семенович Лемешев (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: