Житія Святих - Червень - Данило Туптало
Вже зближався до блаженної кончини своєї, яку й передбачив, ще ж про неї і з пророцтва преподобного Йоаникія мав сповіщення. Той-бо як же патріяршество, так і кончину його провістив. Обидва ж у Святому Дусі прозорливі були, один одного чесне переставлення наперед знали, як же про те в житії преподобного Йоаникія сказано так.
У п'ятий рік царювання Михаїла святий отець Методій-патріярх передбачив відхід Йоаникія до Господа. Прийшов до нього з клиром своїм, останнього благословення й молитви просячи. Преподобний же Йоаникій, досить зі святим Методієм порозмовлявши і тих, що з ним прийшли, православної віри повчивши, пророкував Методієві, що й він після кончини його, не затримуючись, із дочасного до вічного життя перейде. Тоді, помолившись і попрощавшись один з одним останнім цілуванням, розлучилися. Патріярх повернувся до себе, а преподобний отець Йоаникій залишився у келії своїй, молячись, — до кончини своєї готувався. У третій же день після відходу патріярха преподобний і богоносний отець наш Йоаникій перейшов до Господа, у 4-ий день місяця листопада. Восьмого ж місяця після переставлення його спочив у Господі святіший патріярх Методій, у чотирнадцятий день червня. І збулося пророцтво преподобного Йоаникія, який прорік патріярхові, що, не затримуючись, і він після нього з дочасного на вічне життя перейде. Доти з житія Йоаникія.
Коли переставився до Господа святий Методій, великі були плач і ридання за ним всій Константинопольській Церкві, що такого великого отця, всесвітнього світильника втратили. І зробили йому поховання чесне, як же годиться такому архиєреєві. Пас же Церкву Христову святий Методій чотири роки і три місяці — перейшов у немаліюче літами життя і зарахований до лику святих єрархів, став перед Начальником пастирів, великим Архиєреєм, що небеса пройшов, — Господом нашим Ісусом Христом, Богом, якого всі святі славлять, Йому ж і від нас, грішних, хай буде честь і слава, разом з Отцем і Святим Духом, нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.
У цей день Пролог згадує святого священомученика Кирила, єпископа Гортинського — града на Критському острові. Але він уже був на початку цього книгописання, у 6-ий день вересня. Є ще й инший священомученик Кирило, єпископ Гортинський, давніший літати, про нього буде в 9-ий день липня.
Місяця червня в 15-й день
Пам'ять святого пророка Амоса
Святий пророк Амос народився у граді, що називався Текої, у землі Юдиній, недалеко від Вифлеєму. Роду був простого й небагатого, у випасанні стад худоби провадив дні свої. Господь же не на багатих і славних, а на смиренних і убогих дивиться — взяв його, як же і Мойсея, і Давида, від стад овечих у пророкування і звелів йому із землі Юдиної іти в землю Ізраїля і там пророчим словом переконувати до покаяння людей, що ідолопоклонством розбестилися. Цар ізраїльський Єровоам після Соломонової смерти від володінь царя юдейського, сина Соломонового, що в Єрусалимі царював, від'єднався, створив собі инше царство над десятьма племенами ізраїльськими й назвався царем Ізраїлевим. З його днів ізраїльські народи відійшли від благочестивого богошанування й поклонялися ідолам. Той-бо цар, хотівши у владі своїй утвердитися, боявся, що коли ізраїльтяни будуть ходити до Єрусалиму на празники до єрусалимської церкви на поклоніння, то знову до єрусалимського царя приєднаються, а від нього відвернуться і вб'ють його. Через те зробив скульптури двох золотих телиць — знав норов тих людей, що до ідолопоклоніння легко схиляються, як же й прабатьки їхні, що в пустелі з Єгипту через Чорне море перейшли і з кілець золотих вилили собі золотого тельця. Дві ті золоті юниці зробив Єровоам, поставив одну в Дані, а другу у Ветилі — у містах володіння свого, звелівши всім ізраїльтянам не ходити до Єрусалиму, а поклонятися з жертвами тим золотим телицям і свята їм влаштовувати з торжеством. Говорив-бо окаянний той цар до людей: "Ось боги твої, Ізраїлю, що вивели тебе з Єгипту". І так Єровоам розбестив Ізраїля. З того часу, хоч і Бог посилав пророків своїх святих до ізраїльтян, аби блуд їхній викрити, на путь же праведну знову наставити, мало хто з них виправлявся й повертався до істинного Бога, а инші і Богу правдивому, й ідолам, тобто золотим тим телицям, поклонялися. Між иншими пророками послав до них Бог і цього раба свого святого пророка Амоса зі страшними погрозами. Був же той пророк Божий препростий і недосвідчений бесідою, але не розумом. Той самий, що й у всіх пророків, Дух Святий у ньому діяв й устами його говорив.
Час-бо і початок його пророкування був у дні царя юдейського Озії в Єрусалимі, царя ж Ізраїлевого в Самарії Єровоама. Не того, що відлучився від скипетра Юдиного і зробив золотих телиць, але иншого, пізнішого літами, — Єровоама, який, подібно до попереднього Єровоама, був і золотих телиць служителем. У дні тих царів, за два роки перед страшним землетрусом, що мав бути в Палестині, почав Амос святий пророкувати. Землетрус же великий, за сповіщенням давніх письменників, був так. Цар юдейський Озія, якого називали й Азарією, розгордівся — насмілився в церкві святая святих за чином священичим на вівтарі кадильному тиміян закурити. Боронили йому єреї, погрожували смертю — і зразу, в ту саму годину, затряслася земля трусом великим у Єрусалимі і всій Палестині. Не лише багато будівель попадало, а й гори деякі з місць своїх зрушилися. Церква вгорі тріснула, через тріщину ту промінь сонячний зійшов на лице цареві — і з'явилася на чолі в нього проказа. Тоді й цілий став прокаженим — так не потерпів Господь насилля, що чинилося вівтареві Його і безчестя єреям Його.
Пророкував же Амос святий, погрожуючи, що страшні мають прийти кари Божі не лише на Ізраїль, а й на довколишні краї: Сирію, Філистинію, Тир, Ідумею, на амонітів же
