Нові коментарі
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою - Народні
Українські Книги Онлайн » Еротика » Моє зведене прокляття - Анастасія Соловйова

Моє зведене прокляття - Анастасія Соловйова

Читаємо онлайн Моє зведене прокляття - Анастасія Соловйова

— Тебе дратують балакучі дівчата? — торкаюся коміра його сорочки, обмацую м'яку тканину. Натикаюся на гудзик та інтуїтивно його розстібаю.

Алекс такий гарячий, я боюся обпектись.

— Зараз дуже бісять.

Торкаюся його шкіри трохи нижче горла. Повітря шумно втягую в себе, бо на подушечках пальців наче іскри танцюють. Мене це хвилює.

— Коли нервуюсь, я завжди багато говорю, — зізнаюсь.

— Чому ти нервуєшся?

Через те, що ні з ким ще не спала, хочу відповісти я. Але тоді Алекс мене відштовхне. Мабуть. Краще не ризикувати.

— Це ти так на мене дієш, — мій голос сиплий і дуже тихий. Я майже на шепіт переходжу.

Алекс раптом усміхається і веде долонями по моїй спині.

Відстань між нашими тілами скорочується до кількох міліметрів. Мене з ніг до голови пробиває електричним струмом, я дихати перестаю і дивлюся в його потемнілі очі. В них — концентрована хіть. І більше нічого.

Ні кохання, ні симпатії, ні зацікавленості.

Наступної секунди його губи накривають мої в жорсткому голодному поцілунку.

Я відтягувала цей момент, як могла, але Алекс просто взяв і підкорив мене собі.

Він наполегливий, жадібний, проводить язиком по нижній губі, охоплює її, всмоктує. Злегка прикушує, а потім відпускає, дає зробити останній рваний вдих перед остаточним падінням.

Боязко відповідаю на поцілунок. Алекс тут же безцеремонно проникає в мій рот язиком. Терзає, поглинає. Я вся наповнена його запахом, я відчуваю його смак і п'янію без алкоголю. П'ять років очікувань того варті. Від нових відчуттів дах зносить, коліна стають слабкими, а низ живота наливається жаром.

Алекс знаходить мою долоню та кладе її на свій член.

Я ніби у крижану воду з розгону стрибаю. По спині біжить морозець, а приємні відчуття вмить зникають.

Я інстинктивно відсмикую руку.

Алекс усувається, дивиться уважно, на його губах блукає якась подоба посмішки. Він тягне вниз язичок блискавки на штанах, при цьому не зводить з мене очей. Повітря згущується, у вухах дзвенить, бо я все розумію. Я не дурна, книжки потрібні читала і фільми бачила.

— Опускайся на коліна, — наказує Алекс.

Я дивлюся вниз і губу до болю закусую.

Не так я уявляла свій перший раз.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
Відгуки про книгу Моє зведене прокляття - Анастасія Соловйова (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: