Моє зведене прокляття - Анастасія Соловйова

Алекс

Я із задоволенням спостерігаю, як зволожуються її очі. Перебираю шовковисте світле волосся, штовхаюся, бо не можу стриматись. І кінчаю з глухим стогоном.

Сперма потрапляє на обличчя та шию Даші. Вона не любить ковтати. Вважає це збоченням. Мені начхати. Головне, що смокче вона чудово. Завжди докладає максимум зусиль, ніби робить це останній раз у житті.

Телефон вібрує на столі. Знову батько дзвонить. З роздратуванням відповідаю, спостерігаючи, як Даша, повністю гола, йде у ванну. При цьому вона так спокусливо виляє стегнами, що член знову оживає. Морщусь. Жаль переривати наш секс-марафон.

— Так, я скоро буду. Затримаюся трохи, — відповідаю батькові, старанно приховуючи емоції.

У зведеної сестри сьогодні день народження. Урочистість о шостій вечора почнеться, а на годиннику вже п'ята сорок. Тато ненавидить, коли хтось спізнюється на сімейні заходи.

Завершаю виклик, кладу телефон та одягаюсь. Але минає не менше двадцяти хвилин, перш ніж Даша покидає ванну. Вона цілу вічність збирається, хоч я попередив, що поспішаю.

Схрещую руки на грудях і невдоволено дивлюсь на Дашу. Вона підходить до мене, у щоку цілує. Дивиться винувато. З дівчатами вічно одна морока: спізнюються, прикидаються, нахабно брешуть в обличчя, мстять колишнім, погоджуючись втратити невинність із першим зустрічним.

Але зараз не про це.

— Здається, я казав, наскільки це важливий захід, — звинувачую Дашу.

— У тебе фен зламався. Я не могла піти з мокрим волоссям, — виправдовується вона. — Краще подзвони водієві, раз ти сам не можеш мене додому підвезти.

— З чого раптом я мушу тебе підвозити? — осаджую її. Не хочу, щоби придумала собі щось не те.

Після того, як обманщиця Христина вибігла з моєї квартири, я був злий на весь світ. Адже з самого початку підозрював, що з дівчиськом щось не так: занадто дивно вона поводилася, занадто недосвідченою здавалася, від будь-якого натяку на секс червоніла і бентежилась.

З'ясувалося, що вона незаймана.

Дякую, що повідомили, я вам дуже вдячний!

Я не зв'язуюсь із дурними невинними панночками, у яких замість мізків — кисіль. Дівчата рідко поділяють секс та почуття. Особливо незаймані. Я бачив, що Христина дивиться на мене із захопленням і торкається так, як ніхто ніколи не торкався. Мабуть, вона випила перед нашою зустріччю. Інакше чим пояснити її незрозумілу поведінку?

Жаль, що вечір обламався. Я був налаштований на інше завершення. Але краще так, ніж брати на себе відповідальність за перший сексуальний досвід малознайомої дівчини.

Христина пішла, а я ніяк не міг заспокоїтися. Здорово вона мене завела. Згадував, як вона торкалася мого обличчя і татуювань, як волого і жарко було між її ніг.

У той момент зателефонувала Даша. Я навіщось прийняв виклик і вислухав її плутані вибачення. А потім запросив до себе додому. І всю ніч не давав їй спати. Трахав Дашу, а бачив перед собою Христину та її затуманені пристрастю очі.

А потім я знайшов на раковині сині лінзи.

Дівчина з самого початку була обманщицею. Це мене розлютило. Тому я з легкістю викинув Христину з голови. Ненавиджу брехню.

А з Дашею ми вже тиждень час від часу зустрічаємося, щоб потрахатись, а потім розійтися в різні боки. Ідеальний формат стосунків. Ніхто нікому не морочить голову і не має завищених очікувань.

— Ти ж стверджував, що тобі начхати на зведену сестру, — дивується Даша, помічаючи моє роздратування.

— Так, начхати, але батька я люблю і поважаю. А він не терпить спізнень.

Даша киває і, зітхнувши, одягається. Повільно, здійснюючи плавні рухи. Адже знає, що я за нею спостерігаю. Мені не вистачило двох раундів, тож я зараз спізнююся. Зламаний фен тут ні до чого.

Я проводжаю Дашу до машини і цілую в губи, а вона раптово прилипає до мене, наче ми востаннє бачимося.

До батьківського будинку доїжджаю за десять хвилин. Зупиняюсь, дивлюся на двоповерхову будівлю. Стільки спогадів із нею пов'язано – все й не перерахувати.

Здається, зведеній сестрі виповнюється двадцять один рік. Я не бачив її з тих пір, як покинув цю країну. Проте не думаю, що Міка дуже змінилася. Напевно, вона, як і раніше, читає романтичні книги, носить одяг із дурними принтами та заїкається при сильному хвилюванні. Остання її особливість здавалася мені навіть милою.

Але в іншому моя зведена сестра була тією ще набридливою прилипалою.

На дні народження Міки будемо тільки ми: я, тато, його дружина та зведена сестра. О дев'ятій вечора запланований феєрверк. Батько любить Міку і нічого для неї не шкодує.

Його головне прохання — я маю бути присутнім на святі. До того ж субота та неділя у нас сімейні дні.

Я зовсім відвик від татових вимог. У двадцять сім ти вже повністю сепаруєшся від батьків, що цілком природно. Проте варто повернутися на батьківщину — і примари минулого знову туманять свідомість.

Я заходжу до хати. На першому поверсі грає тиха музика.

— Здрастуйте, Олександре, — вітає мене татова дружина.