Івона, принцеса бургундського. Шлюб. Оперета - Вітольд Гомбрович

ШАРМ: Таж хіба не видно, що цей пес гадше умовний? Це гізновид лакея в дикому пегвісному стані, а тгимаю я його на повідці, бо це безпечно, інакше він міг би щось поцупити. Дозволь, мамо, дозволь, тату, оце мадемуазель Альбегта Кгзек, донька кгамагя з Гинку...

КНЯЗЬ: Mes hommages![25] (Убік.) Пготе я не дуже гозумію, в якій голі ти пгиводиш сюди цю кгамагівну. Мабуть, у голі, я пгипускаю, кокотки...

КНЯГИНЯ: Позбав нас цього!

ШАРМ: Одгазу скандал. Авжеж, я не запегечую, соус cапгісті, що справив їй цей капелюшок, а Фігулет, який завжди мусить наслідувати мене, зафундував їй оці туфельки, і взагалі ми зафундували їй се і те з гагдегоба. Але вона нагазі не хоче приймати коштовні пгикгаси, не кажучи вже пго чеки, тож вона не є кокоткою. Уся штука в тому, що це моделька, гозумієш, тату, я підсунув її Фіогові для дефіле. Фіогові потгібна моделька, щоби пгезентувати свої витвоги. А вона зггабна. Пгинагідно побачить замок... освоїться... Печія. Хандга. Владиславе, ін’єкцію! (Владислав робить йому ін’єкцію.)

КНЯГИНЯ. Пгошу, тю-тю-тю, пгошу. Якщо ця кокотка є моделькою, то в голі модельки вона може бути й кокоткою, тю-тю, пгошу-пгошу на висоті, тю-тю!

КНЯЗЬ: Тю-тю-тю! (Збоку до Альбертинки.) Мі-мі-мі! Ням-ням!

КНЯГИНЯ: Мовчи!

Заходять Патрон і Генерал у мішках, із яких стирчать лише голови. На обличчях маски.

КНЯГИНЯ: Оце вже мені масочки!

КНЯЗЬ:

У тих ото мішках

Секгет майбутності ховається!

РАЗОМ:

Ах-ах, ах-ах-ах, бал то є бал!

Ах-ах, ах-ах-ах, вітаємо, вітаємо!

ПАТРОН (підстрибуючи): Гням хауту купоту лу!

ГЕНЕРАЛ (підстрибуючи): Мнютубабунемму-у-у-у...

ПАТРОН: Бу-у-у! Плап!

КНЯГИНЯ: Боже!

КНЯЗЬ: Коголево моя, це вони так намагаються збегегти інкогніто! Ха-ха!

КНЯГИНЯ: Ага-а!..

ГЕНЕРАЛ: Плюп.

ПАТРОН: Пляп.

РАЗОМ (люб’язно): Плюп-пляп плюп-пляп плюп-пляп!

КНЯГИНЯ (нажахана): А-а-а!

РАЗОМ:

Ах-ах, ах-ах-ах, бал то є бал!

Ах-ах, ах-ах-ах, оце мені є бал!

ШАРМ (Альбертинці): Тільки не тгемтіть, будь ласка, почувайтесь, як удома, пгошу, пгошу сюди! (Виводить її на подіум.) Спеціальне підвищення для модельки, пгошу. (Ставить її на підвищення.) Загаз пгийде маестго Фіог. Соус буггуньйон! (Злодюжці.) Фу!..

ВЛАДИСЛАВ: Він дуже рвійний є, з вашої ласки.

Альбертинка знімає плащ за допомогою Шарма. Блискучий туалет, помпезна зачіска, боа, рукавички, кольє, парасолька, капелюх у руці, муфта й інше... Її так пообвішували всім цим, що ледве може ворушитися.

УСІ: О-о-о-о-о-о!

ШАРМ (трохи знічений): Бо це, уяви, мамо, я кольє, Фігулет боа, я гукавички, Фігулет пагасольку... (Злодюжці.) Фу-у-у-у...

ВЛАДИСЛАВ: Дуже він є рвійний, з вашої ласки.

КНЯЗЬ і КНЯГИНЯ (до осіб, які заходять із глибини сцени): Вітаємо, ах, вітаємо!

Заходить Маркіза в мішку, під маскою.

КНЯГИНЯ: Га?

МАРКІЗА (незграбно підстрибуючи): Глю-глю-глю-глю-глю.

КНЯЗЬ: Га?

МАРКІЗА: Глю-глю-глю-глю-глю-глю-глю-глю-глю-глю!

КНЯГИНЯ: Е?

КНЯЗЬ: У?

МАРКІЗА. Глю-глю-глю-глю-глю-глю-глю-глю-глю-глю!

КНЯГИНЯ (Князеві): Таж, Маугіцію, пгошу тебе, це нестепгно, спгобуй якось погозумітися! Поговоги з ними.

КНЯЗЬ: Поговогити? (Обережно.) Гуа-гуа?

МАРКІЗА: Глю-глю-глют!

ПАТРОН: Плют-плат!

ГЕНЕРАЛ: Плат-плют!

КНЯЗЬ: Плот-пліт. (Княгині.) Навіть вільно можна говогити, тільки незгозуміло, що вони відповідають.

Маркіза робить страхітливий стрибок убік.

КНЯГИНЯ: Що це стгибнуло?!

ГЕНЕРАЛ і ПАТРОН (оскаженіло): Плаплаплаплаплаплау-у-у-у-у-у!

КНЯЗЬ і КНЯГИНЯ:

Ах-ах, ах-ах-ах, бал то є бал!

Ах-ах, ах-ах-ах, оце мені є бал!

Кріселка лорда Блоттона!

(Кланяються гостям, які заходять із глибини сцени.) Вітаємо, вітаємо!

Заходить Фірулет у мисливському костюмі, веде на повідці Злодюжку, такого самого, як у Шарма.

ШАРМ (бачить це): Ай! Тьху! Нахабство!

ФІРУЛЕТ: Три без фігури!

ШАРМ: Квагта в чигвах!

ФІРУЛЕТ: Малий шлем у фігурах!

ШАРМ: Дублюю!

ФІРУЛЕТ: Дублет на дублет!

ШАРМ: Пас!

ФІРУЛЕТ: Пас!

Стрімко походжають разом зі своїми Злодюжками, один під носом у іншого.

ШАРМ (спиняючись): Напгавду, you know me, це вже занадто, я спгавляю їй капелюх, ти, багоне, спгавляєш їй боа, я гукавички, ти туфельки, я пгибуваю в мисливському костюмі з диким злодійчуком на повідці, і ти, багоне, пгибуваєш у мисливському костюмі з диким злодійчуком на повідці! Таж, пегепгошую, що це за мавпування?!

ФІРУЛЕТ: Дублюю! Дублет на дублет! А як ти, графе, гадав? Що в тебе монополія на злодійчуків? Мені теж можна! У тебе, графе, свій! (Тихіше, трохи засоромлений.) А в мене свій...

ШАРМ (тихіше): Нахабство, я ж кажу...

АЛЬБЕРТИНКА (несподівано): Мгг-мг... мг...

КНЯГИНЯ: А це... Це що таке?

АЛЬБЕРТИНКА: Мг... (Засинає стоячи.)

КНЯЗЬ: Щось начебто заснула...

Вітер виє осінній, вікна хряскають, світло блимає.

КНЯЗЬ: Ото вже погода, нехай йому...

ШАРМ (тихіше): Вона часом засинає...

АЛЬБЕРТИНКА (крізь сон): Важко... Ой, важко...

ФІРУЛЕТ (тихіше, Шармові): Часто засинає?

ШАРМ (з мукою, Фірулетові): Відтоді, як цей злодюжка запхав їй гуку в пазухи, поки вона спала, постійно засинає. Засинає за кожної нагоди.

АЛЬБЕРТИНКА (крізь сон): Важко...

ФІРУЛЕТ: Вона засинає, бо хоче, щоб він їй знову руку запхав... у пазухи — або й в інше місце... (До свого Злодійчука.) Фу-у-у-у...

ШАРМ (до свого Злодійчука): Фу-у-у-у!.. Лежати! (Фірулетові.) Щоб він їй запхав! Щоб я запхав! Я! (Сором’язливо.) Вона досі гадає, що то була моя гука...

ФІРУЛЕТ (поривчасто): То й запхай їй, графе!

ШАРМ: За кого ти мене маєш?!

ФІРУЛЕТ: Запхай їй, графе!

ШАРМ: За кого ти мене маєш?!

Тиша.

АЛЬБЕРТИНКА (крізь сон): Нагота...

ФІРУЛЕТ: Що вона сказала?

ШАРМ: Нагота...

ФІРУЛЕТ: Нагота?

ШАРМ: Нагота...

ФІРУЛЕТ: Нагота? Нагота? Наготи хоче?

ШАРМ: Наготи... зі мною...

ФІРУЛЕТ:

Роздягнися, графе!

Якщо вона з тобою прагне наготи,

То роздягнися догола!

ШАРМ: Багоне, ти збожеволів?!

ФІРУЛЕТ: Якщо вона з тобою прагне наготи, то роздягнися, графе!

ШАРМ: Гоздягнутися?

ФІРУЛЕТ: Ха-ха-ха!

ШАРМ (розлючений): Що, багоне? Що, багоне?!

ФІРУЛЕТ: Ха-ха-ха, графська нагота!

ШАРМ: Що це знову таке, багоне?

ФІРУЛЕТ: Голий граф наголяса, ха-ха-ха!

ШАРМ: Голий багон наголяса, ха-ха-ха!

ФІРУЛЕТ: Граф без трусів, ха-ха-ха!

ШАРМ: Багон без тгусів, ха-ха-ха!

ФІРУЛЕТ: Дублюю!

ШАРМ: Дублет на дублет!

ФІРУЛЕТ: Пас!

ШАРМ: Пас!

Мовчання.

АЛЬБЕРТИНКА (крізь сон): Наго-о-о...

ШАРМ і ФІРУЛЕТ: Знову!

ФІРУЛЕТ: О, яка ж це мука!

ШАРМ (гарячково): Бо вона гадає, що це я їй запхав, що я — запхав...

ФІРУЛЕТ:

Але не ти це, графе, був! Це той вуличник!

Той бешкетник, той злочинець, злодійчук

І відчаюк! Він, він їй запхав!

І він із нею наголяса, бо його голизна

Незмірно ліпша від твоєї, графе!

ШАРМ:

Дозвольте! Що, багоне? Що, багоне?!

Багоне, ти погівнюєш із ким мене? Із цим обідганцем?

ФІРУЛЕТ: Таж так, порівнюю, ха-ха-ха!

ШАРМ:

То погівнюй ліпше

Власні свої члени, стагечо-згігклі

Із наготою твого пса, що краща від твоєї устокгат!

ФІРУЛЕТ:

Вважай, графе,

Щоб я не напустив на