Трагедії - Евріпід
Ту, що й мене, безталанну Гекабу,
Скинула в прірву горя...
Антистрофа
Горе мені!.. Де сиджу я?..
Край намету вождя Агамемнона - [204]
Мушу стати рабою на старість!..
Сиву голову з болю обстригла, спотворила...
140] О ви, міднозбройних троянців
Дружини, їх доні сумні,
Та й ви, наречені, злощасні діви,
Гляньте довкола - одна лиш пустеля:
В диму наша Троя - ридаймо!..
Мов птиця, почувши писк пташат,
Пісню почну; одначе,
Не ту, що, бувало,
На Пріамів опершися жезл,
Нею славила я
150] Світлих богів, а стопою тим часом
Лад одбивала фрігійський.
ПАРОД
З намету виходить перша половина хору.
ПЕРША ПОЛОВИНА ХОРУ
Строфа І
Що, Гекабо, за крик? Що за плач такий?
Що за подія?.. З намету, здаля,
Чую: лунає лункий твій лемент.
На троянок жах, наче смерч, упав,
Душі їм зціпив - ридають гуртом
Над своєю недолею в шатрах.
ГЕКАБА
О доні! На суднах аргоських уже
Весляр за весло береться.
ПЕРША ПОЛОВИНА ХОРУ
Ой, годино лиха!..
160] Що надумали? Горе! В морську далину
Повезуть мене, бідну, з вітчизни?
ГЕКАБА
Не знаю... Та жду біди.
ПЕРША ПОЛОВИНА ХОРУ
Гай-гай!.. Гай-гай!..
Про важкі свої біди почуєте ви,
Нещасливі троянки. Виходьте ж усі -
Вже в дорогу зібрались аргосці.
ГЕКАБА
Ой-ой!..
Лиш не виводьте сюди [205]
Божевільну Кассандру,
Доньку, на глум аргосцям -
170] Болем біль мій не множте.
Пропала ти, Троє нещасна!
Нещасні й ті, що лишають тебе
Навіки - живі чи мертві!
З намету виходить друга половина хору.
ДРУГА ПОЛОВИНА ХОРУ
Антистрофа І
Із намету тремтливо ступаю крок,
Агамемнона бранка, й почути боюсь
Од тебе, владарко: чи вбити мене
Рішили аргосці?.. Чи в путь морську
Вже готові, ударивши веслами,
Повести бистрохідні судна?..
ГЕКАБА
180] О доню, ще тільки займалось на світ,
Я мліла вже тут із жаху.
ДРУГА ПОЛОВИНА ХОРУ
А чи вісник данайський прибув уже?
Кому слугуватиму, бідна?..
ГЕКАБА
На жереб недовго ждать...
ДРУГА ПОЛОВИНА ХОРУ
Гай-гай!..
Хто з аргосців мене або з фтійських мужів
За рабу собі візьме? Чи в край острівний
Повезе хтось - далеко від Трої?..
ГЕКАБА
Ой-ой!..
Де ж то і в кого служить
Буду я, сивочола -
190] Трутень, померлої образ,
Тіней зблідлих подоба?..
Поріг пильнуватиму в сінях?
Чужих дітей забавлятиму...я -
Вчорашня владарка Трої?..
ХОР
Строфа II
Гай-гай! Гай-гай! Чи стане сліз,
Щоб долю таку оплакать?..
За верстатом ідейським не ткать мені, [206]
Не брати човника в руки.
Востаннє дивлюсь я на рідних своїх,
200] Востаннє. Ще важчої долі я жду:
Чи з ахейців кому буду в ложі служить, -
Хай та ніч буде проклята й доля! -
Чи з Пірени, священних черпаючи хвиль,
Я носитиму воду - рабиня з рабинь.
О якби пощастило потрапить
У славетний, блаженний Тесеїв край!..
Тільки б вирів Еврота не бачить,
Де ненависна всім нам Єлена живе,
Де в неволі зустріти б мені довелось
210] Менелая, що Трою спустошив.
Антистрофа II
Пенеєм омитий священний край,
Олімпа підніжжя славне,
Де всього у достатку є - чула я -
Де ниви рясноврожайні, -
Туди б подалась я, коли б не змогла
Ступить на Тесеєву землю святу.
Чи в країну Гефеста, де Етна-гора,
Що напроти рівнин фінікійських,
Гір Сіцілії матір; я чула, що їй,
220] Переможній, належить почесний вінок.
Чи в місцевість, що всім вона видна,
Хто судном борознить іонійську хлань,
Де пливе з-поміж рік найславніший,
Що русяве волосся в огненно-руде
Перемінює - Кратій; залюднений край
Він нектарними росами живить.
ЕПІСОДІЙ ПЕРШИЙ
ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ
Та вжб он од війська данайського
Йде вісник сюди, з новиною йде
Розгонистим кроком. Ой, що ж то нам
230] Він несе? Що накаже? Уже ж бо ми -
Під ярмом дорійського краю...
Входить Т а л ф і б і й .
ТАЛФІБІЙ
Не раз, Гекабо, я до Трої шлях верстав -
Ти знаєш це - як вісник війська грецького.
Давно тобі відомий; нині рішення
Загальне я, Талфібій, сповіщу тобі. [207]
ГЕКАБА
Ось чого, жінки-троянки,
Я боялася давно!..
ТАЛФІБІЙ
Уже вам жереб випав. Це жахало вас?
ГЕКАБА
То куди ж то плисти? В фессалійський край,
240] у кадмейський чи фтійський судилось нам?
ТАЛФІБІЙ
Попливете у різні: згідно з жеребом.
ГЕКАБА
То в чиїх ми руках? Хоч одній із нас
Доля всміхнеться ще?
ТАЛФІБІЙ
Скажу по черзі, не гуртом запитуйте.
ГЕКАБА
Хто ж то дочку мою волею жереба
Вибрав - Кассандру бідну?
ТАЛФІБІЙ
Як дар окремий Агамемнон взяв її.
ГЕКАБА
Щоб гордій спартанці служкою буть?..
Горе! Горе нам!..
ТАЛФІБІЙ
250] О ні! Щоб ложе потай розділяти з ним.
ГЕКАБА
Діві Феба, котра в Злотоволосого
Честі вдостоїлась жити безшлюбною?..
ТАЛФІБІЙ
Владар жагою сповнивсь до пророчиці.
ГЕКАБА
Доню! Священні ключі відкинь!
Пишні зірви плетениці
З тіла стрункого - дівочий вбір!
ТАЛФІБІЙ
Хіба не честь для неї - ложе владарське?
ГЕКАБА
Де ж моє інше дитя - доня, що з рук моїх
Тільки-но вирвана? [208]
ТАЛФІБІЙ
260] Це ти про Поліксену чи про кого ще?
ГЕКАБА
Про неї. З ким же зв'язав її жереб?
ТАЛФІБІЙ
З могилою Ахілла: їй прислужиться.
ГЕКАБА
Для могили слугу я на світ привела!..
Однак, що за звичай такий,
Мій друже, у греків, що за обряд?
ТАЛФІБІЙ
Тій добре вже. Вважай її щасливою.
ГЕКАБА
Що я чую?.. Виходить, живе ще вона?
ТАЛФІБІЙ
Такий їй жереб випав - бід позбутися.
ГЕКАБА
А що спіткало, скажи,
270] Андромаху нещасну,
Ту, що за Ректором мідянопанцирним?
ТАЛФІБІЙ
І цю, як дар окремий, взяв Ахілла син.
ГЕКАБА
Кому ж то я мушу служить,
Що голову вниз хилю
І не ступлю, стара, й кроку без палиці?
ТАЛФІБІЙ
Володарю Ітаки - Одіссеєві.
ГЕКАБА
Гай-гай!..
Бий голову обстрижену!
Нігтями ріж, до крові зранюй лиця!
280] Нещасна я!..
Нечестивцю тому, облуді
Слугувать мушу -
Права зневажнику, змію лукавому,
Що геть усе перекручувати звик,
Управний в брехні, двоязикий,
Рад ворожнечею дружбу затруювать?..
Оплакуйте, гроянки,
Мене, бездольну! Пропала я! [209]
Мій жереб серед жеребів -
290] Найнещасливіший!..
ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ
Вже знаєш ти про себе. А мені за ким
В Ахею чи в Елладу, полонянці, йти?
ТАЛФІБІЙ
(не відповідаючи)
Гей, хто там, слуги! Час Кассандру вивести,
І то чимшвидше, хай до рук володарю
Віддам її найперше; далі й інших всіх,
Як випав жереб, одпроваджу власникам.
(Дивиться на намет).
А що ж то із намету валить дим густий?
