На смак, як кохання - Кетрін Сі

— І ти дійсно його кинув?

Я здивовано глянув на неї.

— Ти серйозно?

— Просто питаю, — вона невинно підняла руки. — Не знаючи всієї історії, важко судити.

Я видихнув, втупившись у землю.

— Він сам обрав цей шлях. Пограбував свою колишню, а я дав показання проти нього. Мої рідні цього не пробачили.

— А ти пробачив його?

Я мовчав.

Стейсі задумливо хитнула головою.

— Знаєш… У моїх коміксах я часто малюю родинні конфлікти. Вони завжди складніші, ніж здаються ззовні.

Я скептично вигнув брову.

— Хочеш сказати, що це як сюжет у коміксі?

Вона засміялася.

— Ну, драматичний поворот сюжету точно є.

Я не втримав усмішки.

— Може, ти його ще й героєм зробиш?

— Подивимося, як закінчиться твоя історія, — вона хитро подивилася на мене.

Ми ще трохи посиділи мовчки, слухаючи нічну тишу міста. Потім Стейсі тихо сказала:

— Ти правильно вчинив.

Я повернувся до неї, але вона вже не дивилася на мене, просто легенько гойдалася, опустивши погляд.

І чомусь ці слова значили більше, ніж я хотів собі зізнатися.