На смак, як кохання - Кетрін Сі
— І ти дійсно його кинув?
Я здивовано глянув на неї.
— Ти серйозно?
— Просто питаю, — вона невинно підняла руки. — Не знаючи всієї історії, важко судити.
Я видихнув, втупившись у землю.
— Він сам обрав цей шлях. Пограбував свою колишню, а я дав показання проти нього. Мої рідні цього не пробачили.
— А ти пробачив його?
Я мовчав.
Стейсі задумливо хитнула головою.
— Знаєш… У моїх коміксах я часто малюю родинні конфлікти. Вони завжди складніші, ніж здаються ззовні.
Я скептично вигнув брову.
— Хочеш сказати, що це як сюжет у коміксі?
Вона засміялася.
— Ну, драматичний поворот сюжету точно є.
Я не втримав усмішки.
— Може, ти його ще й героєм зробиш?
— Подивимося, як закінчиться твоя історія, — вона хитро подивилася на мене.
Ми ще трохи посиділи мовчки, слухаючи нічну тишу міста. Потім Стейсі тихо сказала:
— Ти правильно вчинив.
Я повернувся до неї, але вона вже не дивилася на мене, просто легенько гойдалася, опустивши погляд.
І чомусь ці слова значили більше, ніж я хотів собі зізнатися.
