Біблія - Невідомий Автор

Це треба робити, і того не кидати.

24 Поводатари ви сліпі, що відціджуєте комара, а верблюда ковтаєте!

25 Лихо вам, книжники та фарисеї, двоєдушні, що чистите зовнішність кухля та миски, а всередині повні вони здирства й кривди!

26 Фарисею сліпий, очисти перше середину кухля, щоб чистий він був і зовні!

27 Лихо вам, книжники та фарисеї, двоєдушні, що подібні до могил побілених, які гарними зверху здаються, а всередині повні трупних кісток та всякої нечистості!

28 Так і ви, назовні здаєтеся людям за праведних, а всередині повні нещирості та беззаконня!

29 Лихо вам, книжники та фарисеї, двоєдушні, що пророкам склепи ставите, і праведникам прикрашаєте пам'ятники,

30 та кажете: Якби ми жили за днів наших батьків, то ми не були б спільниками їхніми в крові пророків.

31 Тим самим на себе свідчите, що сини ви убивць пророків.

32 Доповніть і ви міру провини ваших батьків!

33 О змії, о роде гадючий, як ви втечете від суду до геєнни?

34 І ось тому посилаю до вас я пророків, мудрих і книжників. Частину їх ви вб'єте та розіпнете, а частину їх ви бичуватимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.

35 Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крові Авеля праведного, аж до крові Захарії, Варахіїного сина, що ви замордували його між храмом і жертовником!

36 Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!

37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не бажали!

38 Ось ця оселя залишається порожньою для вас!

39 Кажу бо я вам: Відтепер ви мене не побачите, аж поки не скажете: Благословенний, хто йде в ім'я Господнє!

Вiд Матвiя 24

1 І залишив Ісус храм. І підійшли його учні, щоб йому показати будівлі храмові.

2 Він же сказав їм: Чи бачите ви все оце? Поправді кажу вам: Не залишиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!...

3 Коли ж він сидів на Оливній горі, підійшли його учні до нього й запитали: Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака приходу твого й кінця світу?

4 Ісус же промовив у відповідь їм: Стережіться, щоб вас хто не звів!

5 Бо багато хто прийде в ім'я моє, кажучи: Я Христос. І зведуть багатьох.

6 Ви ж про війни почуєте з різних місць, глядіть, не лякайтеся, бо статися належить тому. Але це не кінець ще.

7 Бо повстане народ на народ, і царство на царство, і голод, мор та землетруси настануть місцями.

8 А все це початок терпінь породільних.

9 На муки тоді видаватимуть вас, вбиватимуть вас і вас будуть ненавидіти всі народи за ім'я моє.

10 І багато в той час спіткнуться, і видавати один одного будуть, і один одного будуть ненавидіти.

11 Постане багато фальшивих пророків, і зведуть багатьох.

12 І через зростання беззаконня, любов багатьох охолоне.

13 А хто витерпить аж до кінця, той буде врятований!

14 І проповідана буде ця новина про царство по всьому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!

15 Тож, коли ви побачите ту огиду спустошення, що про неї звіщав був пророк Данило, на місці святому, хто читає, хай розуміє,

16 тоді ті, хто в Юдеї, хай у гори втікають.

17 Хто на даху, хай той не сходить взяти речі з помешкання свого.

18 І хто на полі, хай назад не повертається взяти одяг свій.

19 Лихо ж вагітним і тим, хто годує грудьми, за днів тих!

20 Моліться, щоб ваша втеча не сталася зимою, ані в суботу.

21 Бо смуток великий настане тоді, якого не було від створення світу аж досі й не буде.

22 І коли б не вкоротилися ті дні, не врятувалася б ніяка людина. Але через обраних дні ті вкоротяться.

23 Тоді, як хто скаже до вас: Ото, Христос тут чи отам, не вірте.

24 Бо постануть христи неправдиві і неправдиві пророки, і будуть робити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна і обраних.

25 Оце я наперед вам сказав.

26 А коли скажуть вам: Ось він у пустелі — не виходьте, ось він у криївках — не вірте!

27 Бо як блискавка та з'являється на сході, і вмить доходить аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського.

28 Бо де труп, там зберуться орли.

29 І зразу, по скорботі отій, сонце затьмариться і місяць не дасть свого світла, і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться.

30 І того часу на небі з'явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме хмарами небесними з великою потугою й славою.

31 І пошле ангелів своїх він, що голосно сурмитимуть, і зберуть його обраних від вітрів чотирьох, від краю неба аж до краю його.

32 Від дерева ж фігового навчіться прикладу: коли гілки його вже розпукуються, і кинеться листя, то ви знаєте, що близько вже літо.

33 Так і ви: коли все це побачите, знайте, що близько, під дверима!

34 Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе оце станеться.

35 Небо й земля зникне, але не зникнуть слова мої!

36 А про день той та годину не знає ніхто: ані ангели небесні, ані син, лише сам Батько.

37 Як було за днів Ноєвих, так буде і прихід Сина Людського.

38 Бо так само, як за днів до потопу всі їли, пили й одружувалися, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчегу,

39 і не знали, аж поки потоп не прийшов та й усіх не забрав, так буде і прихід Сина людського.

40 Будуть двоє на полі тоді, один візьметься, а інший полишиться.

41 Дві будуть молоти на жорнах, одна візьметься, а інша полишиться.

42 Тож пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня прийде Пан ваш.

43 Знайте ж це, що коли б знав господар, о котрій сторожі прийде злодій, то він пильнував би, і підкопати своєї господи не дав би.

44 Тому будьте готові й ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не очікуєте!

45 Хто ж вірний і мудрий раб, якого пан поставив над своїми челядниками давати своєчасно поживу для них?

46 Щасливий той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так!

47 Поправді кажу вам, що над усім маєтком своїм він поставить його.

48 А як той лихий раб скаже у серці своєму: Забариться пан мій прийти,

49 і почне бити товаришів своїх, і їсти та пити з п'яницями,

50 то пан того раба прийде дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає.

51 І він навпіл розітне його, і визначить долю йому з двоєдушними, буде плач там і скрегіт зубів!

Вiд Матвiя 25

1 Тоді царство небесне буде подібне до десяти дів, що взяли каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.

2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.

3 Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли з собою оливи.

4 А мудрі набрали оливи в посудини до своїх каганців.

5 А коли забарився молодий, то всі задрімали й поснули.

6 А опівночі вигуки почули: Ось молодий, виходьте назустріч!

7 Схопилися тоді всі ті діви і каганці свої наготували.

8 Нерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть.

9 Мудрі ж відповіли: Щоб бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців і купіть собі.

10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнуті двері були.

11 А потім прийшли й решта дів і казали: Пане, пане, відчини нам!

12 Він же у відповідь їм сказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас!

13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!

14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і доручив їм добро своє.

15 Першому він дав п'ять талантів, а другому два, а третьому один, кожному за спроможністю його. І відійшов.

16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і вклав їх, і набув він п'ять інших талантів.

17 Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув.

18 А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.

19 Коли повернувся пан тих рабів, то від них зажадав обрахунку.

20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів.

21 Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!

22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я.

23 Сказав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!

24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.

25 І я побоявся, пішов і таланта твого закопав. Ото маєш своє...

26 І сказав йому пан: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?

27 Тож тобі було треба вкласти гроші мої у справу, і, повернувшись, я мав би прибуток.

28 Візьміть же від нього таланта і віддайте тому, що десять талантів він має.

29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

30 А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!

31 Коли ж прийде Син Людський у славі своїй, і всі ангели з ним, тоді він засяде на престолі слави своєї.

32 І перед ним усі народи зберуться, і він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від кіз.

33 І поставить він вівці праворуч себе, а кіз ліворуч.

34 Тоді скаже Цар тим, хто праворуч його: Прийдіть, благословенні мого Батька, посядьте царство, вготоване вам від закладин світу.

35 Бо я голодував був — і ви нагодували мене, прагнув — і ви напоїли мене, мандрівником я був — і мене прийняли ви.

36 Був не одягнутим — і мене одягли ви, хворів — і мене ви відвідали, у в'язниці я був — і прийшли ви до мене.

37 Тоді скажуть йому праведні: Пане, коли то тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?

38 Коли то тебе мандрівником ми бачили — і прийняли, чи не одягнутим — і одягли?

39 Коли то тебе ми хворого бачили, чи у в'язниці — і до тебе прийшли?

40 Цар відповість їм: Поправді кажу вам, що тільки вчинили ви одному з найменших братів моїх цих, те мені ви вчинили.

41 Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від мене, прокляті, у вічний вогонь, що Дияволові та його посланцям приготований.

42 Бо я голодував був — і не нагодували мене, прагнув — і ви не напоїли мене,

43 мандрівником я був — і не прийняли ви мене, був голий — і не одягли ви мене, хворів і був у в'язниці — і мене не відвідали ви.

44 Тоді запитають вони: Пане, коли то тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи не одягнутого, чи хворого, чи ув'язненого — і не послужили тобі?

45 Тоді він відповість їм: Поправді кажу вам, чого тільки одному з найменших цих ви не зробили, мені ви того не зробили!

46 І ці підуть на вічну муку, а праведники на вічне життя.

Вiд Матвiя 26

1 І коли закінчив Ісус промовляти ці слова, він сказав своїм учням:

2 Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Людський Син буде виданий на розп'яття.

3 Тоді першосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в будинку першосвященика Каяфи,

4 і радилися, щоб підступом взяти Ісуса та вбити.

5 І вони казали: Тільки не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталася.

6 Коли ж Ісус був у Віфанії, у помешканні Симона прокаженого,

7 підійшла одна жінка до нього, маючи алябастрову пляшечку дорогоцінного мира, і вилила на його голову, як сидів при столі він.

8 Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: Нащо таке марнотратство?

9 Бо дорого можна було б це продати, і віддати вбогим.

10 Знаючи Ісус, промовив до них: Чого прикрість ви робите жінці? Вона ж добре вчинила мені.

11 Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а мене не завжди ви маєте.

12 Бо, виливши миро оце на тіло моє, вона те вчинила на похорон мій.

13 Поправді кажу вам: Де тільки оця новина проповідувана буде по всьому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!

14 Тоді один з дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотом, подався до старших священиків,

15 і сказав: Якщо заплатите мені, то я вам його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків.

16 І він відтоді шукав слушного часу, щоб видати його.

17 А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали йому: Де ти бажаєш, щоб ми приготували пасху спожити тобі?

18 А він сказав: Ідіть у місто, до такого то, і перекажіть йому: Каже Вчитель: Час мій близький, справлю пасху з учнями своїми в тебе.

19 І учні зробили, як звелів їм Ісус, і розпочали пасху готувати.

20 А коли настав вечір, він з дванадцятьма учнями сів за стіл.

21 І як вони споживали, він сказав: Поправді кажу вам, що один з вас видасть мене...

22 А вони засмутилися дуже, і кожен з них став запитувати його: Чи не я то, Пане?

23 А він відповів: Хто руку свою вмочить у миску зі мною, той видасть мене.

24 Людський Син справді йде, як про нього написано, але лихо тій людині, що видасть Людського Сина! Було б краще їй, коли б ця людина не народилася!

25 Юда ж, зрадник його, сказав: Чи не я то, Вчителю? Відповів він йому: Ти сказав...

26 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, поблагословив, поламав, і даючи своїм учням, сказав: Прийміть, споживайте, це тіло моє.

27 А взявши чашу, і подяку вчинивши, він подав їм і сказав: Пийте з неї всі,

28 бо це моя кров заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!

29 Кажу ж вам, що віднині не питиму я від цього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в царстві мого Батька.

30 А коли відспівали вони, то на гору Оливну пішли.

31 Сказав тоді їм Ісус: Цієї ночі всі ви будете через мене в непевності.