Біблія - Невідомий Автор
І ось зоря, що на сході вони її бачили, йшла перед ними, і прийшла та стала над місцем, де дитя було.
10 А побачивши, що зоря зупинилася, вони надзвичайно зраділи.
11 І ввійшовши до будівлі, знайшли там дитя з Марією, його матір'ю. І вони впали ницьма, і вклонилися йому. І відкривши скарби свої, піднесли йому свої подарунки: золото, ладан та смирну.
12 А уві сні застережені, щоб не повертатися до Ірода, пішли вони іншим шляхом до своєї землі.
13 Як вони ж пішли, ось ангел Господній з'явився уві сні Йосипові та й сказав: Вставай, бери дитя та матір його і втікай до Єгипту. Залишайся там, аж поки скажу тобі, бо дитя шукатиме Ірод, щоб убити його.
14 І він устав, і вночі взяв дитя та матір його, і й пішов до Єгипту.
15 І залишався там аж до смерті Іродової, щоб збулося сказане пророком від Господа: З Єгипту покликав я Сина свого.
16 Дізнався тоді Ірод, що ті мудреці поглузували над ним, то дуже розгнівався і послав убити в Віфлеємі й по всій тій окрузі всіх дітей від двох років і менше, за часом, що його в мудреців він був випитав.
17 Тоді справдилося те, що сказав пророк Єремія:
18 Чути голос у Рамі, плач та голосіння велике: Рахіль плаче за дітьми своїми, і не дається розважити себе, бо нема їх...
19 Коли ж Ірод помер, ось ангел Господній з'явився в Єгипті уві сні Йосипові, та й промовив:
20 Вставай, бери дитя та матір його, та йди в землю Ізраїлеву, бо вимерли ті, хто шукав був душу дитини.
21 І він устав, взяв дитя та матір його, і пішов у землю Ізраїлеву.
22 Та почувши, що царює в Юдеї Архелай, замість Ірода, батька свого, побоявся йти туди. А уві сні застережений, пішов до країв галілейських.
23 А прибувши, осів у місті Назарет, щоб збулося пророками сказане, що кликатимуть його назарянином.
Вiд Матвiя 3
1 Тими ж днями приходить Іван Христитель і проповідує в Юдейській пустелі,
2 та й каже: Покайтеся, бо наблизилося царство небесне!
3 Бо він той, що про нього сказав був Ісая пророк, промовляючи: Голос того, хто кличе: В пустелі готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки йому!
4 Сам же Іван мав одяг з верблюжої вовни і пасок ремінний на стегнах своїх, а поживою для нього була сарана та мед польовий.
5 Тоді до нього виходив Єрусалим, вся Юдея та всі околиці Йордану,
6 христилися в річці Йордан від нього і визнавали гріхи свої.
7 Як побачив же він багатьох фарисеїв та саддукеїв, що приходять на хрищення, то промовив до них: Роде зміїний, хто вас напоумив втікати від гніву майбутнього?
8 Отож, зробіть гідний плід покаяння!
9 І не думайте промовляти в собі: Ми маємо батька Авраама. Кажу бо я вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння!
10 Бо вже до коріння дерев і сокира прикладена. Кожне дерево, що доброго плоду не приносить, буде зрубане та у вогонь буде вкинуте.
11 Я хрищу вас водою на покаяння, але той, хто йде по мені, потужніший від мене. Я негідний понести взуття йому! Він христитиме вас святим духом і вогнем.
12 У руці своїй має він віяло, щоб перечистити весь свій тік. Пшеницю свою він збере до засіків, а полову спалить у вогні невгасимому.
13 Тоді прибуває Ісус з Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитися від нього.
14 Але стримував він його, кажучи: Чи ж тобі йти до мене, адже це я маю христитися від тебе?
15 А Ісус відповів йому: Не стримуй мене, бо так годиться нам виконати все праведне. Тоді допустив він його.
16 І охристившись Ісус, вийшов з води. І ось небо розкрилося, і побачив Іван духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на нього.
17 І голос почувся з неба: Це Син мій улюблений, що його я вподобав!
Вiд Матвiя 4
1 Потому Ісус був поведений духом у пустелю, щоб Диявол його випробовував.
2 І постив він сорок день і сорок ночей, а вкінці зголоднів.
3 І ось підійшов до нього той, що мав його випробовувати, і сказав: Коли ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами!
4 А він відповів: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, а кожним словом, що виходить з вуст Божих.
5 Тоді забирає Диявол його в святе місто, і ставить його на наріжника храму,
6 та й каже йому: Коли ти Син Божий, то кинься додолу, бо ж написано: Він накаже про тебе своїм ангелам, і вони на руках понесуть тебе, щоб об камінь коли не вдарив ти своєї ноги.
7 Ісус відповів йому: Ще написано: Не випробовуй Господа Бога свого!
8 Знов Диявол бере його на височезну гору, і показує йому всі царства на світі та їхню славу,
9 та й каже до нього: Це все тобі дам, якщо впадеш і вклонишся мені!
10 Тоді каже до нього Ісус: Відійди, Сатано! Бо ж написано: Господові Богові своєму вклоняйся і служи одному йому!
11 Тоді залишив Диявол його. І ангели служили йому.
12 Як довідався Ісус, що Івана ув'язнено, перейшов у Галілею.
13 І покинувши він Назарет, прийшов та осів у Капернаумі приморському, на межі земель Завулоновових та Нефталимових,
14 щоб справдилося те, що сказав був пророк Ісая, промовляючи:
15 Завулонова земле і Нефталимова, що за Йорданом при морській дорозі, Галілеє поганська!
16 Народ, що в пітьмі сидів, світло велике побачив, а тим, хто сидів у країні смертельної тіні, засяяло світло.
17 З того часу Ісус розпочав проповідувати промовляючи: Покайтеся, бо наблизилося царство небесне!
18 Як проходив же він поблизу Галілейського моря, то побачив двох рибалок: братів Симона, що кличуть Петром, та Андрія, які невода в море закидали.
19 І він каже до них: Ідіть за мною, я зроблю вас ловцями людей!
20 І вони кинули сіті, та й пішли з ним.
21 І йдучи далі звідти, він побачив двох інших братів, Зеведеєвих синів Якова та Івана з Зеведеєм, їхнім батьком, що лагодили свого невода в човні, і покликав він їх.
22 Вони залишили човна та батька свого, та й пішли за ним.
23 І ходив він по всій Галілеї, по їхніх синагогах навчаючи, та добру новину царства проповідуючи, і зцілюючи всяку недугу, і всяку неміч між людьми.
24 А чутка про нього поширилася по всій Сірії. І приводили до нього хворих, хто терпів різні хвороби та муки, і біснуватих, і сновид, і паралізованих, і він їх зцілював.
25 І багато людей ішло за ним з Галілеї, з Десятимістя, з Єрусалиму, з Юдеї і з Зайордання.
Вiд Матвiя 5
1 І побачивши натовп, він вийшов на гору. А як сів, підійшли його учні до нього.
2 І він навчав їх, промовляючи:
3 Щасливі вбогі духом, бо їхнє царство небесне.
4 Щасливі засмучені, бо вони будуть втішені.
5 Щасливі лагідні, бо успадкують вони землю.
6 Щасливі голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.
7 Щасливі милостиві, бо помилувані вони будуть.
8 Щасливі чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.
9 Щасливі миротворці, бо вони синами Божими стануть.
10 Щасливі вигнані за правду, бо їхнє царство небесне.
11 Щасливі ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть на вас обмовляти всяким словом лихим через мене.
12 Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
13 Ви — сіль землі. Коли сіль стане несолоною, то чим насолити її? Непридасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
14 Ви — світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верхів'ї гори.
15 І не запалюють свічку, щоб поставити її під посудину, а ставлять на свічник, і світить він усім в оселі.
16 Отак ваше світло хай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі справи, та прославляли Батька вашого, що на небі.
17 Не подумайте, ніби я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, я не руйнувати прийшов, а виконати.
18 Поправді ж кажу вам: Швидше небо й земля зникнуть, ніж буква чи значок закону, аж поки не збудеться все.
19 Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у царстві небесному, а хто виконає та й навчить, той стане великим у царстві небесному.
20 Кажу бо я вам, коли праведність ваша не буде більша, як у книжників та фарисеїв, то не ввійдете в царство небесне!
21 Ви чули, що було стародавнім наказане: Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він судові.
22 А я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого образливе слово, підпадає верховному судові, а хто скаже дурний, підпадає геєнні вогненній.
23 Тому, коли принесеш ти до жертовника свій дар, та тут згадаєш, що брат твій щось має на тебе,
24 залиш тут дар свій перед жертовником і піди примирися перше з братом своїм, а тоді повертайся та принось свій дар.
25 Зі своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язниці не вкинули.
26 Поправді кажу тобі: Не вийдеш звідти, поки не віддаси ти й останнього шеляга!
27 Ви чули, що сказано: Не вчиняй перелюбу.
28 А я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться з пожадливістю, той уже вчинив з нею перелюб у серці своєму.
29 Коли праве око твоє зваблює тебе, вийми його й кинь від себе. Бо краще тобі, щоб загинув один з твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинуте.
30 І як правиця твоя зваблює тебе, відітни її й кинь від себе. Бо краще тобі, щоб загинув один з твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинуте.
31 Також сказано: Хто жінку свою відпускає, хай дасть їй листа про розлучення.
32 А я вам кажу, що кожен, хто відпускає жінку свою, окрім з провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той вчиняє перелюб.
33 Ще ви чули, що було прадавнім наказано: Не присягай неправдиво, а виконуй клятви свої перед Господом.
34 А я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий,
35 ні землею, бо підніжок для ніг його це, ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого.
36 Не клянися головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш зробити білою чи чорною.
37 Хай же ваше слово буде: Так — так, а ні — ні. А що більше над це, то те від лукавого.
38 Ви чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуб.
39 А я вам кажу не противитися лихому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й іншу.
40 А хто бажає тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому.
41 А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві.
42 Хто просить у тебе то дай, а хто бажає позичити в тебе не відвертайся від нього.
43 Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього і ненавидь свого ворога.
44 А я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,
45 щоб вам бути синами Батька вашого, що на небі, котрий наказує сходити сонцю своєму над лихими й над добрими, і що посилає дощ на праведних та на неправедних.
46 Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять?
47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не роблять так?
48 Отож, будьте досконалі, як досконалий Батько ваш небесний!
Вiд Матвiя 6
1 Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас, а як ні, то не матимете нагороди від Батька вашого, що на небі.
2 Отож, коли подаєш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті двоєдушні по синагогах та на вулицях, щоб хвалили їх люди.
