Біблія - Невідомий Автор
І кожне слово, що Господь відповість вам, звіщу вам, нічого не приховаю від вас.
5 А вони сказали до Єремії: Хай буде Господь проти нас за свідка правдивого та вірного, якщо ми не зробимо так, як скаже тобі Господь, Бог твій.
6 Чи добре чи ні, ми послухаємо голосу Господа, Бога нашого, що до нього ми посилаємо тебе, щоб було нам добре, коли будемо слухати голосу Господа, Бога нашого.
7 І в кінці десятьох днів, було Господнє слово до Єремії.
8 І він покликав Йоханана, сина Кареахового, і всіх військових очільників, що були з ним, та весь народ від малого й аж до великого,
9 та й сказав до них: Так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, що ви послали мене до нього покласти ваше благання перед його обличчя:
10 Якщо ви будете сидіти в цьому краї, то збудую вас, а не розіб'ю, і засаджу вас, а не вирву, бо пошкодував я за те лихо, що зробив був вам.
11 Не бійтеся вавілонського царя, від якого ви в страху. Не бійтеся його, — каже Господь, — бо з вами я, щоб вас захистити, і щоб вас врятувати від його руки!
12 І дам я вам милість, і він змилується над вами, і поверне вас до вашої землі.
13 А якщо ви скажете: Не будемо сидіти в цьому краї, щоб не слухати голосу Господа, Бога вашого, промовляючи:
14 Ні, ми підемо до єгипетського краю, де не побачимо війни, і не почуємо звуку сурми, і не бедемо голодними, і там будемо сидіти,
15 то тому послухайте тепер Господнього слова, решто Юдина! Так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо ви справді скеруєте свої обличчя, щоб іти до Єгипту, і ввійдете, щоб чужинцями мешкати там,
16 то той меч, що ви боїтеся його, наздожене вас там, у Єгипетському краї, а голод, якого ви лякаєтеся, пристане до вас у Єгипті, і там ви помрете...
17 І всі люди, що звернули свої обличчя на мандрівку до Єгипту, щоб чужинцями мешкати там, помруть від меча, від голоду та від моровиці, і жоден з них не залишиться й не втече через те лихо, що я спроваджу на них...
18 Бо так каже Господь, Саваот, Бог Ізраїлів: Як вилився гнів мій та лють моя на мешканців Єрусалиму, так виллється лють моя на вас, коли ви прийдете до Єгипту, і будете там на прокляття, острах, сором і на ганьбу, і ви вже не побачите цього місця...
19 Господь промовляє до вас, Юдина решто: Не ходіть до Єгипту! Знайте, що сьогодні я вас застеріг!
20 Бо ви згрішили в душах своїх, що послали мене до Господа, вашого Бога, промовляючи: Молися за нас до Господа, Бога нашого, і все, що скаже Господь, Бог наш, перекажи нам і ми зробимо.
21 І переказав я вам сьогодні, та не послухали ви голосу Господа, Бога вашого, та всього того, з чим послав він мене до вас.
22 А тепер знайте напевно, що помрете від меча, голоду та від зарази в тому місці, куди хочете йти, щоб мешкати там чужинцями...
Єремiя 43
1 І як Єремія скінчив промовляти до всього народу всі слова Господа, Бога їхнього, всі ті слова, з якими послав його до них Господь, Бог їхній,
2 то сказав Азарія, син Гошаїн, і Йоханан, син Кареахів, та всі ті люди зухвалі, до Єремії: Брехню ти кажеш! Не послав тебе Господь, Бог наш, сказати: Не входьте до Єгипту, щоб чужинцями мешкати там,
3 то тебе намовив проти нас Барух, син Неріїн, щоб віддати нас у руку халдеїв, щоб убити нас, і щоб вигнати нас до Вавілону...
4 І не послухав Йоханан, син Кареахів, і всі військові очільники та весь народ Господнього голосу, щоб сидіти в Юдиному краї.
5 І взяв Йоханан, син Кареахів, та всі військові очільники всю Юдину решту, що повернулися від усіх народів, куди були вигнані, щоб мешкати в Юдиному краї,
6 чоловіків, жінок, дітей, царських дочок і всяку душу, що Невузарадан, головний царської сторожі, залишив був з Гедалією, сином Ахікама, сина Шафанового, і з пророком Єремією та з Барухом, сином Неріїним,
7 і прийшли до Єгипетського Тахпанхесу, не послухавши Господнього голосу.
8 І було слово Господнє до Єремії в Тахпанхесі таке:
9 Візьми в свою руку велике каміння, і сховай його в глині на цегляному майданчику, що при вході до фараонового палацу в Тахпанхесі, на очах юдеїв.
10 І скажеш до них: Так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось я пошлю й візьму Навуходоносора, царя вавілонського, мого раба, і поставлю його трон над тим камінням, що я сховав, і він свій царський намет розтягне над ним.
11 І він прийде, і вдарить Єгипетський край. Що призначене на смерть, піде на смерть, а що до полону — до полону, а що призначене на меча піде на меча...
12 І підпалю вогонь у храмах єгипетських богів, і він спалить їх, і забере їх у полон, і він очистить Єгипетський край, як чистить пастух свій одяг, і вийде звідти в спокої...
13 І він поламає посвячені стовпи Бет-Шемеша, що в Єгипетському краї, а храми єгипетських богів попалить вогнем.
Єремiя 44
1 Слово, що було до Єремії про всіх юдеїв, що сиділи в Єгипетському краї, в Мієдолі і в Тахпанхесі, і в Нофі, і в краю Патрос:
2 Так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ви бачили все те лихо, що я спровадив на Єрусалим та на всі Юдині міста, і ось вони цього дня руїна, і нема в них мешканця...
3 Це через їхнє зло, яке вони зробили, щоб гнівати мене, ходячи кадити й служити іншим богам, яких не знали ані вони, ані ви, ані ваші батьки.
4 І посилав я щораз до вас усіх моїх рабів пророків, промовляючи: Не робіть цієї гидоти, яку я зненавидів!
5 Та не слухали вони, і не нахилили вуха свого, щоб відвернутися від свого зла, щоб не кадити іншим богам.
6 І вилилася моя лють та мій гнів, і запалав він в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму, і стали вони руїною та пусткою, як бачите цього дня...
7 А тепер так промовляє Господь, Бог Саваот, Бог Ізраїлів: Нащо ви робите велике зло своїм душам, щоб знищити чоловіка та жінку, дитину й немовля серед Юди, і щоб не залишилася вам решта?
8 Нащо ви гніваєте мене вчинками рук своїх, спалюючи пахощі іншим богам у Єгипетському краї, куди ви прийшли чужинцями мешкати там, щоб нищити себе, і щоб стати прокляттям та ганьбою серед усіх людей землі?
9 Чи забули ви зло ваших батьків, та зло царів Юди, і зло жінок його, і зло ваше та зло ваших жінок, що коїли в Юдиному краї та на вулицях Єрусалиму?
10 Не були вони впокорені аж до цього дня, і не бояться, і не ходять законом моїм та моїми уставами, що я дав вам та вашим батькам.
11 Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось я зверну обличчя своє на вас вам на лихо, щоб викорінити всього Юду!
12 І візьму я залишок Юди, що звернули обличчя свої на мандрівку в Єгипетський край, щоб чужинцями мешкати там, і загинуть усі в Єгипетському краї, попадають від меча та від голоду, загинуть від малого й аж до великого, помруть від меча та від голоду, і стануть прокляттям, острахом, соромом та ганьбою...
13 І покараю їх в Єгипетському краї, як покарав я Єрусалим, мечем, голодом та моровицею...
14 І не буде втікача та врятованих з решти Юди, що прийшли чужинцями мешкати в Єгипетському краї. Вони не повернуться до Юдиного краю, куди бажають усією душею своєю повернутися й оселитися там, хіба тільки поодинокі втікачі!
15 І відповіли Єремії всі ті люди, що знали, що їхні жінки кадять іншим богам, і всі ті жінки, що стояли там великим зібрання, і весь народ, що сидів в Єгипетському краї в Патросі, промовляючи:
16 Щодо слова, яке ти казав до нас Господнім ім'ям, ми не слухаємо тебе.
17 Бо конче виконаємо кожне те слово, що виходить з наших вуст, щоб кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, як робили ми та батьки наші, царі наші та князі наші в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму. І насичувалися ми хлібом, і було нам добре, а лиха ми не бачили.
18 А відколи перестали ми кадити небесній цариці й лити ій литі жертви, брак нам усього і ми гинемо від меча та голоду!
19 А коли ми кадимо небесній цариці й приносимо їй литі жертви, то хіба без відома наших чоловіків ми робимо для неї жертовні калачі з її зображенням і ллємо їй литі жертви?
20 І сказав Єремія до всього народу, до чоловіків та до жінок, та до всього народу, що відповідали йому таке:
21 Хіба не кадило, яке кадили в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму ви та ваші батьки, ваші царі та князі ваші й народ цього краю, згадав Господь, і хіба не не це ввійшло до серця його?
22 І не зміг Господь більше знести лихих ваших вчинків, та ті гидоти, що ви накоїли, тому став ваш край безлюдною руїною, острахом та прокляттям, як бачите цього дня...
23 За те, що кадили ви, і що грішили Господові, і не слухали Господнього голосу, і не ходили законом його, його правом та свідоцтвами його, тому спіткало вас оце лихо, як бачите цього дня.
24 І сказав Єремія до всього народу та до всіх жінок: Послухайте Господнього слова, весь Юдо, що в Єгипетському краї!
25 Так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ви та ваші жінки казали своїми вустами й своїми руками виконували: Конче виконаємо обітниці свої, що ми давали, кадити небесній цариці та лити їй литі жертви, тому виконуйте ваші обітниці і конче виконайте їх.
26 Тому послухайте Господнього слова, весь Юдо, що сидиш в Єгипетському краї: Ось я присягнув великим своїм ім'ям, — каже Господь, — що не буде вже ім'я моє кликатися вустами жодного юдея у всьому Єгипетському краї, промовляючи: Живий Господь Бог!
27 Ось я пильную вас на лихо, а не на добро, і загине кожен юдей, що в Єгипетському краї, від меча та від голоду, аж до їх скону.
28 А врятовані від меча повернуться з Єгипетського краю до краю Юдиного нечисленними. І зрозуміє весь залишок Юди, що прийшли до Єгипетського краю чужинцями мешкати там, чиє слово виконається: Моє чи їхнє?
29 А оце вам той знак, — каже Господь, — що я відвідаю вас у цьому місці, щоб ви зрозуміли, що конче справдяться мої слова вам на лихо.
30 Так промовляє Господь: Ось я видам фараона Хофру, єгипетського царя, в руку його ворогів та в руку тих, що шукають душі його, як дав я Седекію, Юдиного царя, у руку Навуходоносора, вавілонського царя, його ворога, що шукав душі його!
Єремiя 45
1 Слово, що промовляв пророк Єремія до Баруха, Неріїного сина, коли той писав ці слова в книзі з Єреміїних вуст, за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного:
2 Так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про тебе, Баруху:
3 Ти сказав був: Ой лихо мені, бо додав Господь смутку до болю мого! Я змучився зітханням своїм, і не маю спокою!
4 Так скажеш йому: Так промовляє Господь: Ось я зруйную, що я збудував, а що я насадив, те я вирву, по всій цій землі.
5 А ти ось шукаєш для себе великого.
