Біблія - Невідомий Автор
Не шукай, бо ось я наведу лихо на кожне тіло, — каже Господь, — а тобі дам душу твою за здобич у всіх тих місцях, де ти будеш ходити!
Єремiя 46
1 Слово Господнє, що було пророкові Єремії про народи.
2 На Єгипет. На військо фараона Нехо, єгипетського царя, що був над річкою Ефратом у Каркеміші, якого побив Навуходоносор, вавілонський цар, за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного:
3 Приготуйте малі та великі щити і розпочинайте війну!
4 Запрягайте й сідайте на коней, верхівці, ставайте в шоломах! Нагостріть свої списи та одягніться в кольчуги!
5 Що то я бачу, вони полякалися й назад відступають? А лицарі їхні подолані та втікають і не оглядаються... Страхіття навколо, — каже Господь!
6 Швидкий не втече і не врятується лицар, на півночі, при річці Ефраті спіткнуться вони та й попадають!
7 Хто то такий піднімається, мов та Ріка, що води її хвилюються?
8 Єгипет, немов та Ріка, що води її хвилюються, піднімається й каже: Я піднімуся, покрию землю і знищу місто й мешканців його!
9 Сідайте на коні й шалійте, колісниці! І хай лицарі вийдуть, Куш та Пут, що тримають щита, та лідійці з натягнутим луком!
10 Це день Господа, Бога Саваота, день помсти над ворогами своїми. Меч буде жерти й насититься, і досить нап'ється їхньої крові, бо це буде жертва для Господа, Бога Саваота, в північному краї при річці Ефраті!
11 Піди до Гілеаду й бальзаму візьми, дівчино, дочко Єгипту! Даремно вживаєш ти ліків багато, своїх ран не загоїш!
12 Почули народи про ганьбу твою, а крику твого стала повна земля, бо спіткнулися лицар об лицаря, разом упали обоє вони!
13 Слово, що промовляв Господь пророкові Єремії про прихід Навуходоносора, царя вавілонського, щоб побити Єгипет:
14 Розкажіть у Єгипті і розголосіть в Мігдолі, і розголосіть в Нофі й Тахпанхесі! Скажіть: Встань і приготуйся, бо меч пожирає навколо тебе!
15 Чому твої лицарі впали? Не втрималися, бо штовхнув їх Господь!...
16 Стало багато таких, що спіткнулися, навіть падають один на одного й кажуть: Вставайте, повернімося до свого народу і до краю народження нашого, Щоб врятуватися від меча!
17 Назвіть фараона, царя єгипетського: Гамірний хвалько, прогавив він час свята!
18 Як живий я, каже Цар, що Господь Саваот йому ймення, він прийде, немов би Фавор серед гір, як при морі Кармел!
19 Приготуй необхідне собі для мандрівки, мешканко, дочко Єгипту, бо стане пусткою Ноф, і він спалений буде, і в ньому не буде мешканця!
20 Єгипет — гарне телятко, та летить он з півночі гедз!...
21 Серед нього й його наймити, мов телята вгодовані, та й вони повернулися назад, втекли всі, не зупинилися, бо день їхнього лиха прийшов ось на них, час відвідин їхніх...
22 Чути голос його, як гадюче сичання, бо йдуть вони з військом, і прийдуть до нього з сокирами, мов дроворуби...
23 Вони ліс його витнуть, — каже Господь, — хоч він непрохідний, бо стануть вони більш численні, як та сарана, і не буде числа їм.
24 Осоромлена буде єгипетська донька, буде видана в руку народу північного...
25 Каже Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось я покараю Амона з Но і фараона, і Єгипет, і богів його, і царів його, і фараона, і тих, що на нього сподіються.
26 І дам їх у руку всіх тих, хто шукає їхню душу, і в руку Навуходоносора, царя вавілонського, і в руку рабів його, а потому він буде заселений, як за днів давніх, — каже Господь!
27 А ти не лякайся, рабе мій Якове, і не страшися, Ізраїлю, бо я ось врятую тебе здалека, і нащадків твої з краю їхнього полону! І повернеться Яків, і буде спокійний, і буде безпечний, і не буде того, хто б його настрашив!
28 А ти не лякайся, рабе мій Якове, — каже Господь, — бо я з тобою, бо я знищу всі народи, куди тебе вигнав, а тебе не знищу, але не лишу непокараним, покараю тебе за законом!
Єремiя 47
1 Слово Господнє, що було пророкові Єремії на филистимлян, перше як фараон побив Газу.
2 Так промовляє Господь: Ось піднімаються води з півночі, і стануть вони за потік повноводний, і заллють вони землю та все, що на ній, місто і мешканців його, і кричатиме людина, і кожен мешканець землі заголосить...
3 Через гул тупотіння копит баских коней його, через гуркіт його колісниць, через скрип його коліс не озираються більше батьки на синів, бо зомліли їм руки,
4 бо це настав той день, щоб знищити всіх филистимлян, щоб Тиру й Сидонові винищити всі залишки, що їм допомагали... Бо знищить Господь филистимлян, рештки з острова Кафтора,
5 стане лисою Газа, згине Ашкелон, решта долини їхньої... Як довго ти будеш нарізи робити собі у жалобі?
6 О мечу Господній, аж доки ти не заспокоїшся? Повернися до піхов своїх, заспокойся й замовкни!
7 Але як заспокоїться він, коли наказав йому це сам Господь? На Ашкелон і на берег моря, туди він призначив його!...
Єремiя 48
1 Так каже Господь Саваот, Бог Ізраїлів про Моав: Горе місту Нево, бо воно зруйноване, Кір'ятаїм осоромлений і здобутий, осоромлений та наляканий замок високий...
2 Нема більше слави Моаву! У Хешбоні лихе замишляють на нього: Ходімо, і витнім його з народу! Теж, Мадмене, замовкнеш і ти. За тобою йде меч!
3 Чути крики з Горонаїму: Руїна й нещастя велике!
4 Моав зруйнований, крик підняли аж до Цоару,
5 бо шляхом на Лухіт підуть з великим плачем, бо на узвозі Горонаїму чути крик боязкий по руїні...
6 Втікайте, рятуйте хоч душу свою! Ви станете, мов отой верес серед пустелі!
7 Бо за те, що сподівався ти на вчинки свої та на скарби свої, ти також будеш узятий, і піде Кемош до полону, а разом з ним його священики та його очільники...
8 І прийде руїна до кожного міста, і не буде врятоване жодне з них, і згине долина, й винищена буде рівнина, бо так сказав був Господь!...
9 Дайте крила Моаву і він відлетить, і міста його стануть безлюдною пусткою...
10 Проклятий, хто виконує працю Господню недбало, проклятий, хто від крові меча свого стримує!
11 Спокійний Моав від юнацтва свого і мирний на дріжджах своїх, і не лито з посуду в посуд його, і він на вигнання не йшов, тому в ньому його смак залишився, а запах його не змінився.
12 Тому то ось дні настають, — каже Господь, — і пошлю я на нього тих, що його переллють, і посуд його опорожнять, і глеки його розіб'ють!...
13 І за Кемоша Моав осоромлений буде, як оселя Ізраїлева осоромлена була за Бет-Ел, за місце сподівання свого.
14 Як кажете ви: Мовляв ми хоробрі та сильні, щоб воювати?
15 Спустошений буде Моав і до міст його ворог підніметься, і підуть добірні його юнаки на заріз, каже Цар, що Господь Саваот йому ймення...
16 Близький прихід нещастя Моаву, а лихо його дуже квапиться...
17 Співчувайте йому всі довкілля його і всі, хто ім'я його знає, скажіть: Як зламалося сильне це берло, оця палиця прекрасна!
18 Спустися зі слави своєї і сядь у пустелі, о мешканко, дочко Дівону, бо прийшов той, що спустошив Моав і знищив твердині твої!
19 Стань на дорозі й чекай, мешканко Ароеру, запитай втікача та врятовану: Що це сталося?
20 Моав осоромлений, бо розтрощений він, ридайте та плачте, звістіть в Арноні, що Моав спустошений!
21 І суд ось прийшов на рівнинний цей край, на Холон і на Ягцу, і на Мефаат,
22 і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівдатаїм,
23 і на Кір'ятаїм, і на Бет-Єамул, і на Бет-Меон,
24 і на Керійот, і на Боцру, і на всі міста моавські, далекі й близькі...
25 І відтятий Моавові ріг, і руку його зламано, — каже Господь.
26 Напійте його до нудоти, бо виступав проти Господа він, і стане й він посміховиськом!...
27 Чи ж для тебе Ізраїль був посміховиськом цим? Хіба серед злодіїв був знайдений він, що ти, хитаючи головою, скільки кажеш про нього?
28 Покиньте міста і оселіться на скелі, мешканці Моаву, і будьте, немов та голубка, що над краєм безодні гніздиться!
29 Ми чули про Моавову гордість, що чванливий він дуже, про надутість його і його гордування, про зухвалість його та пиху серця.
30 Я знаю, — каже Господь, — про зухвальство його і про його балачки безпідставні, і про вчинки його пусті!
31 Ридаю тому над Моавом, і кричу за Моавом усім, зітхаю над людьми Кір-Хересу...
32 Більше як за Язером я плакав, я плакатиму за тобою, винограднику Сівми! Гілки твої дістали за море, досягли аж до моря Язера. Напав на літній твій плід, і на зібраний тобою виноград той, що спустошить його,
33 і забрана буде потіха твоя та радість твоя з виноградника і з краю Моава, і вино з чавила зупиню! Не буде топтати топтач, радісний гомін збирачів не буде вже радісним гомоном...
34 Від крику Хешбону луна йде аж до Елалу, аж до Ягацу долине їхній голос, від Цоару аж до Горонаїму, до Еєлат-Шелішійї, бо й води Німріму пересохнуть...
35 І винищу я в Моаві, — каже Господь, — того, хто для жертв виходить на пагорб, і богові кадить своєму.
36 Тому стогне серце моє за Моавом, немов та сопілка, і стогне серце моє, як сопілка, за людьми Кір-Хересу, бо згинули ті, хто багатство набув!...
37 Тому кожна голова облисіла і кожна борода поголена, на руках у всіх нарізи жалоби, і на стегнах верета...
38 На всіх дахах Моаву й на майданах його тільки лемент, бо розбив я Моав, мов посуд, якого не люблять, — каже Господь...
39 Плачте над тим, як він розтрощений, як ганебно Моав утікав, і як він осоромлений! І як Моав став за посміховисько та острах для всього довкілля його!
40 Бо так промовляє Господь: Ось він, як орел прилетить, і крила свої над Моавом розгорне.
41 Міста будуть взяті й фортеці захоплені... І того дня стане серце лицарства Моаву, як серце породіллі!
42 І з народів Моав буде винищений, бо виступав проти Господа він...
43 Страх, безодня та пастка на тебе, мешканцю Моаву! — каже Господь.
44 Хто від страху втече, той у безодню впаде, хто ж із безодні підійметься, той буде схоплений в пастку... Бо спроваджу на нього, на той Моав, рік їхньої кари, — каже Господь.
45 Знесилені втікачі будуть зупинятися в тіні Хешбону, бо вийде вогонь із Хешбону, а полум'я із Сигону, і поїсть край волосся на скроні Моаву та череп синів галасливих...
46 Лихо, Моаве, тобі! Загинув Кемошів народ, бо сини твої взяті в полон, твої ж дочки в неволю!...
47 І поверну я Моавові долю наприкінці днів, — каже Господь. І закінчу суд над Моавом.
Єремiя 49
1 Так промовляє Господь на Аммонових синів: Чи нема синів у Ізраїля? Чи нема спадкоємця в нього? Чому Єада Мілком заволодів спадком його і осів народ його по містах його?
2 Тому настають ось дні, — каже Господь, — і я проголошу військову тривогу на Раббу Аммонових синів, і вона стане за купу руїн, а підлеглі міста її спалені будуть вогнем, і отримає їх Ізраїль на спадок свій, — каже Господь.
3 Ридай, о Хешбоне, бо місто зруйноване! Кричіть, дочки Рабби, підпережіться веретою, лементуйте й блукайте по обійстях, бо Мілком до полону йде, всі його священики і його князі!
4 Чого ти долинами хвалишся, пишаєшся низинами своїми, о дочко невірна, що на скарби свої покладаєш сподівання та кажеш: Хто прийде до мене?
5 Ось я страху наведу на тебе, — каже Господь, Бог Саваот, — з усього довкілля твого ви втечете і розпорошитеся, і не буде кому втікачів збирати!...
6 А потім поверну я долю Аммонових синів, — каже Господь.
7 Так промовляє Господь Саваот на Едом: Чи в Темані нема вже мудрості? Чи згинула рада розуміючих? Хіба зіпсувалася їхня мудрість?
8 Втікайте, поверніться потилицею, сходьте в глибини, мешканці Дедану, бо привів я нещастя Ісава на нього, той час, коли покараю його!
9 Якщо прийдуть до тебе збирачі винограду, вони не полишать нічого, якщо ж прийдуть злодії вночі, то вкрадуть, скільки схочуть.
10 Бо оголив я Ісава, відкрив усі сховки його, і він сховатися не зможе, пограбовані будуть нащадки його і його брати, і сусіди його, і не буде його!
11 Залиш свої сироти, я збережу їх, а вдови твої хай сподіваються на мене!
12 Бо так промовляє Господь: Ось і ті, що не мали б пити чаші цієї, пити будуть напевне, а ти непокараним будеш? Не будеш без кари, бо конче ти питимеш чашу!
13 Бо собою поклявся я, — каже Господь, — що Боцра спустошена буде, стане за ганьбу й прокляття, а міста її всі стануть руїнами вічними!
14 Я звістку від Господа чув, і відправлений вісник між люди: Зберіться і станьте на бій проти неї,
15 бо тебе я зробив ось малим між народами, зневаженим серед людей!
16 Страхи твої й гордість серця твого обдурили тебе, тебе, що живеш між скель, що високих пагорбів тримаєшся.
