Біблія - Невідомий Автор
Не буде в нього нікого, хто сидів би серед цього народу, і не побачить він добра, яке я зроблю для народу свого, — каже Господь, — бо він пророкував всупереч Господові!
Єремiя 30
1 Слово, що було до Єремії від Господа:
2 Так промовляє Господь, Бог Ізраїлів: Напиши собі всі ті слова, що тобі казав я, до книги.
3 Бо приходять ось дні, — каже Господь, — і я поверну народ мій Ізраїлів та Юдин, — каже Господь, — поверну їх до краю, що їхнім батькам я був дав, і вони посядуть його.
4 А оце ті слова, що Господь сказав про Ізраїля й Юду:
5 Бо так промовляє Господь: Чуємо ми жахливий голос страху, нема спокою...
6 Запитайте й побачте, чи народить чоловік? Чому ж це я бачу, що в кожного чоловіка он руки його на стегнах його, немов у породіллі, і у всіх обличчя бліде?
7 Ой лихо, бо це день великий, нема такого, як він! А це час недолі для Якова, та з нього він буде врятований!
8 І буде в той день, — каже Господь Саваот, — поламаю ярмо я з шиї твоєї, а пута твої розірву, і не будуть чужі поневолювати більше тебе!
9 І будуть служити вони тільки Господові, Богові своєму, і цареві своєму Давидові, якого поставлю я їм.
10 А ти не лякайся, рабе мій Якове, — каже Господь, — і не страшися, Ізраїлю, бо я ось врятую тебе з далекого краю, і нащадків твоїх з краю їхнього полону! І повернеться Яків, і буде спокійний, і буде безпечний, і не буде того, хто б його лякав,
11 бо я з тобою, — каже Господь, — щоб захищати тебе! Бо знищу я всі народи, між якими тебе розпорошив, тебе ж не знищу, а покараю за законом, бо не полишу тебе непокараним!
12 Бо так промовляє Господь: Болюче падіння твоє, рана твоя, що не гоїться!
13 Ніхто не дбає про твою рану, нема в тебе ліків таких, щоб вона загоїлася!
14 Забули про тебе всі друзі твої, до тебе вони не звертаються, бо ворожим ударом я вразив тебе, жорстокою карою за численні провини твої, за те, що зміцніли гріхи твої...
15 Чого ти кричиш про падіння своє, про свій біль нестерпний? За численні твої беззаконня, за те, що зміцніли гріхи твої, я зробив тобі це...
16 Тому всіх, що тебе поїдають, теж поїдять, а всі вороги твої підуть у полон, і стануть здобиччю ті, хто тебе обдирає, а всіх, хто грабує тебе, на пограбування віддам!
17 Я дам тобі зцілення і вилікую рани твої, — каже Господь, — бо звано тебе вигнанкою, ти, Сіонська дочка, якої ніхто не шукає.
18 Так промовляє Господь: Ось я поверну з полону намет Якова і змилуюся над його помешканням, і на пагорбі своєму відбудується місто, і палац стоятиме відповідно.
19 І вийде подяка з них та голос радіючих, і я їх помножу, і не буде їх мало, і прославлю я їх, і не будуть вони принижені!
20 І сини його стануть, як перше, а зібрання його зміцніє перед обличчям моїм, і я покараю всіх тих, хто його переслідує!
21 І буде з нього величний його, і з нього постане володар його, і я наближу його, і він підійде до мене! Бо хто є такий, що наразить життя своє на небезпеку, щоб до мене наблизитися? — каже Господь.
22 І станете ви народом мені, а я буду вам Богом!
23 Ось буря Господня з люттю виходить, закрутиться в вихор та на голову безбожних впаде.
24 Не зупиниться полум'я гніву Господнього, поки свого не зробить, і поки не виконає намірів серця свого, ви наприкінці днів зрозумієте це!
Єремiя 31
1 Того часу, — каже Господь, — для всіх родів Ізраїля стану я Богом, вони ж мені стануть народом!
2 Так промовляє Господь: Знайшов милість у пустелі народ, від меча врятований, Ізраїль іде на свій спочинок.
3 Здалека Господь з'явився мені та й промовив: Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю!
4 Ще буду тебе будувати й збудована будеш, о діво Ізраїлева! Ти ще хизуватимешся бубнами своїми, та й підеш у веселий хоровод,
5 на горах самарійських ще будеш садити виноградники, виноградарі будуть самі садити й самі збирати!
6 Настане бо день, коли кликати буде сторожа на Єфремових горах: Вставайте, та підемо ми на Сіон, до Господа, нашого Бога!
7 Бо так промовляє Господь: Співайте для Якова з радістю, та першим з народів втішайтеся! Гучно хваліть, промовляючи: Врятуй, Господе, народ свій, залишок Ізраїлів!
8 Ось я їх приведу з північного краю і зберу їх з кінців землі, з ними разом сліпий та кульгавий, вагітна й породілля, сюди повертаються збори великі!
9 Вони прийдуть з плачем і будуть благати про втіху. Я їх до потоків води припроваджу прямою дорогою, не спіткнуться на ній, бо Ізраїлеві я став Батьком, а Єфрем — він первісток мій!
10 Народи, послухайте слова Господнього, і далеко звістіть аж на островах, промовляючи: Хто розсіяв Ізраїля, той збере його, і стерегтиме його, як пастир отару свою!
11 Бо Господь викупив Якова, і визволив його від руки сильнішого від нього.
12 І вони прийдуть, і будуть співати на вершині Сіону, і до добра до Господнього будуть горнутися, до збіжжя і до виноградного соку, і до оливи, і до молодої дрібної худоби та до худоби великої! І стане душа їхня, немов той зрошений сад, і не матимуть більше клопоту!
13 Тоді дівчина тішитись буде в танку, і разом юнацтво та старші, бо я оберну їхню жалобу на радість, і я втішу їх і звеселю в їхньому смутку!
14 І душу священиків ситістю я напою, а народ мій добром моїм буде насичений, — каже Господь!
15 Так промовляє Господь: Чути голос у Рамі, плач та ридання гірке: Рахиль плаче за дітьми своїми, не хоче втішена бути за діти свої, бо нема їх...
16 Так промовляє Господь: Стримай голос свій від голосіння, і від сльози свої очі, бо є нагорода за працю твою, — каже Господь, — вони повернуться з краю ворожого!
17 І для твого майбутнього є сподівання, — каже Господь, — і до кордонів твоїх повернуться діти твої!
18 Добре я чую Єфрема, як він головою похитує, плачучи: Покарав ти мене і покараний я, мов теля те ненавчене! Поверни мене і повернуся, бо ти Господь Бог мій!
19 Бо як я повернувся, то каявся, коли ж я зрозумів, то вдарив по стегнах своїх... Засоромився я та збентежився, бо ношу я ганьбу своєї юності.
20 Чи Єфрем не мій син дорогий, чи не люба дитина моя? На стільки я промовляю проти нього, на стільки його й пам'ятаю! Тому то за нього хвилюється нутро моє, я конче зглянуся над ним, — каже Господь!
21 Постав собі дороговкази, стовпи собі порозставляй, зверни своє серце на биту дорогу, якою ти йшла, і повернися, о діво Ізраїлева, повернися до цих своїх міст!
22 Аж доки тинятися будеш, о дочко невірна? Господь бо новину створив на землі: жінка шукатиме чоловіка!
23 Так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Це слово промовлятимуть ще в краї Юдиному й по містах його, коли я поверну їх: Хай Господь благословить тебе, оселе правди, свята гора!
24 І осядуть на ній Юда та міста його разом усі, селяни та ті, хто ходить з отарою.
25 Бо напоюю я душу змучену, і кожну душу скорботну насичую.
26 На це я прокинувся й побачив, і був мені сон мій приємний.
27 Ось дні настають, — каже Господь, — коли я засію оселю Ізраїлеву та Юдину насінням людини й насінням худоби.
28 І буде, як я пильнував був над ними, щоб їх викорінювати, і ламати, і щоб руйнувати, і нищити, і щоб шкодити, так я пильнуватиму над ними, щоб їх будувати й садити, — каже Господь!
29 Тими днями не скажуть уже: Батьки їли недостигле, а оскома в синів на зубах!
30 бо кожен за власну провину помре, і кожній людині, що їсть недостигле, оскома впаде їй на зуби!
31 Ось дні наступають, — каже Господь, — і складу я з оселею Ізраїлевою і з оселею Юди новий заповіт.
32 Не такий, як з їхніми батьками я склав був у той день, коли міцно за руку їх взяв, щоб їх вивести з Єгипетського краю. Та вони порушили умови мого заповіту, і я їх відкинув, — каже Господь!
33 Бо це ось отой заповіт, що його по цих днях складу з оселею Ізраїля, — каже Господь: Дам закон свій в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і я стану їм Богом, вони ж мені будуть народом!
34 І більше не будуть навчати вони один одного, і брат свого брата, промовляючи: Збагніть Господа! Бо всі будуть знати мене, від малого їхнього й аж до великого, — каже Господь, бо їхню провину пробачу, і не буду вже згадувати їм гріха!
35 Так промовляє Господь, що сонце дає вдень на світло і устави місяцеві та зорям на світло вночі, що збурює море, й шумлять його хвилі, Господь Саваот йому ймення!
36 Як відійдуть устави ці від обличчя мого, — каже Господь, — то й нащадки Ізраїлеві перестануть народом бути перед обличчям моїм по всі дні.
37 Так промовляє Господь: Так як небо вгорі незміриме, і не досліджені основи землі внизу, то так не відкину і я всіх нащадків Ізраїлевих за все те, що зробили, — каже Господь!
38 Ось дні настають, — каже Господь, — і збудується місто оце Господові від башти Хананеїла аж до брами Наріжної.
39 І піде мірничий шнур той ще далі, прямо аж до Єареву, й поверне він до Єої.
40 І вся долина трупів та попелу, і всі поля аж до долини Кедрону, аж до рогу Кінської брами на схід, усе це буде святість для Господа, не знищиться та не зруйнується навіки вона!
Єремiя 32
1 Слово, що було до Єремії від Господа за десятого року царювання Седекії, царя Юдиного, це вісімнадцятий рік Навуходоносора.
2 А тоді військо вавілонського царя облягало Єрусалим, а пророк Єремія був ув'язнений при палаці царя Юдиного,
3 що ув'язнив його Седекія, цар Юдин, промовляючи: Нащо ти пророкуєш отак: Так промовляє Господь: Ось я видам це місто в руку вавілонського царя, і він здобуде його...
4 А Седекія, цар Юдин, не втече від руки халдеїв, бо конче буде він даний в руку вавілонського царя, і будуть розмовляти вуста його з його вустами, а очі його будуть бачити очі його...
5 І заведе він Седекію до Вавілону, і він буде там, аж поки я навідаю його, — каже Господь. — Коли ж будете воювати з халдеями, не пощастить вам...
6 А Єремія відповів: Було мені слово Господнє таке:
7 Ось Ганамеїл, син Шаллума, твого дядька, іде до тебе сказати: Купи собі моє поле, що в Анатоті, бо ти маєш викупне право на нього.
8 І прийшов до мене у в'язницю Ганамеїл, син дядька мого, за Господнім словом, та й сказав мені: Купи собі моє поле, що в Анатоті, що в Веніяминовому краї, бо твоє право спадщини і право на викуп! І зрозумів я, що це слово Господнє.
9 І купив я це поле від Ганамеїла, сина дядька мого, що в Анатоті, і відважив йому сімнадцять шеклів срібла.
10 А написав я купчу, і запечатав, і засвідчив свідками, та й зважив срібло вагою.
11 І взяв я купчого листа запечатаного, за законом та уставами, і відкритого.
12 І дав я купчого листа Барухові, синові Нерії, Махсеїного сина, на очах сина дядька мого Ганамеїла та на очах свідків, що написані в купчому листі, на очах усіх юдеїв, що сиділи в подвір'ї сторожі.
13 І наказав я Барухові на їхніх очах:
14 Так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Візьми ці листи, і цього купчого листа, і запечатаного, і того листа відкритого, і поклади його в глиняний посуд, щоб зберегти на довгий час.
15 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ще будуть купуватися будинки, поля й виноградники в цьому краї!
16 І молився я до Господа потому, як дав був купчого листа Барухові, Нереїному синові, промовляючи:
17 О Господе, Боже! Ти небо та землю створив своєю потужною силою та своєю витягнутою рукою, нічого для тебе нема неможливого!
18 Милість твоя для тисяч, за провину батьків ти караєш їхніх синів, Боже великий та могутній, Господь Саваот йому ймення!
19 Великий у пораді й могутній у вчинках, що очі твої відкриті на всі дороги людських синів, щоб кожному дати згідно з його дорогою та згідно вчинків його,
20 що знаки та чуда показував ти в Єгипетському краї, і показуєш їх аж по цей день, і між Ізраїлем, і між народом, і зробив собі ім'я, як цього дня!
21 І ти вивів народ свій Ізраїля з Єгипетського краю знаками та чудами, і рукою потужною, і рукою витягнутою, і страхом великим.
22 І дав ти їм край цей, що тече молоком та медом, який їхнім батькам присягав був, щоб їм дати його.
23 І прийшли вони, і посіли його, та не слухалися твого голосу, і законом твоїм не ходили.
