Біблія - Невідомий Автор

Ось на хмарі легкій несеться Господь на Єгипет, і затремтять перед обличчям його боввани Єгипту, і серце Єгипту розтане.

2 І підбурю єгиптянина на єгиптянина, і будуть воювати кожен з братом своїм, і кожен із ближнім своїм, місто з містом, а царство з царством.

3 І Єгипет занепаде духом, бо я сплутаю задуми його, і вони будуть запитувати бовванів своїх, заклиначів духів, духів померлих і своїх ворожбитів.

4 І віддам я Єгипет у руку жорстокого пана, і цар лютий над ним запанує, — каже Господь, Господь Саваот!

5 І опуститься рівень моря, і висохне Річка, і стане сухим її русло.

6 І зміліють та засмердяться річки, і висохнуть канали Єгипту, і зів'яне тростина та очерет.

7 Луки в гирлі Річки, і все, що посіяне на полях вздовж її берегів, висохне, розвіється все і не буде його.

8 І заплачуть рибалки, і будуть голосити всі ті, що вудку закидають до річки, і тужитимуть ті, що неводом ловлять.

9 А ті, що чешуть льон та тчуть полотно, осоромляться.

10 І будуть основи Єгипту розбиті, всі ж наймані працівники занепадуть духом.

11 Вельможі Цоану певно здуріли, і безглуздими стали поради мудрих фараонових радників. І як же ви скажете фараонові: Я син мудреців, я син давніх царів?

12 Де ж вони твої мудреці? Хай дізнаються і розкажуть тобі, що порадив Господь Саваот на Єгипет.

13 Втратили розум вельможі Цоану, вельможі Мемфісу обдурені, зробили блукаючим Єгипет голови племен його.

14 Господь посіяв серед них дух сум'яття, і вони зробили блукаючим Єгипет у всяких справах його, як блукає п'яниця в блювоті своїй...

15 І Єгипет не матиме справи, що вміли б робити її голова або хвіст, пальмова гілка чи очеретина.

16 Того дня стане Єгипет, немов ті жінки, і тремтітиме, і буде лякатися помаху над ними руки Господа Саваота.

17 І стане жахом Юдея для Єгипту. Кожен, кому згадають про неї, злякається перед задумом Господа Саваота супроти нього.

18 Того дня буде п'ять міст в Єгипетському краї, що розмовлятимуть ханаанською мовою і присягатимуть Господом Саваотом. Одне буде зватися Ір-Гахерес.

19 Того дня серед Єгипетського краю буде жертовник Господові, і на кордоні його стовп Господові.

20 І він буде в Єгипетському краї ознакою й свідком для Господа Саваота, коли будуть звертатися до Господа перед гнобителями, то пошле їм рятівника та захисника, який їх врятує.

21 І того дня дізнаються єгиптяни про Господа, і стане знаний Господь для Єгипту, і будуть служити жертвою і жертвою хлібною, і присягнуть обітницю Господові, і виконають її.

22 І вразить єгиптян Господь, буде бити їх та зцілювати, і вони до Господа звернуться, і він дасть їм ублагати себе, і їх зцілить.

23 Того дня буде бита дорога з Єгипту в Асірію, і прийдуть асірійці до єгиптян, а єгиптяни до асірійців, і будуть служити єгиптяни з асірійцями Господові.

24 Того дня буде Ізраїль третім краєм обіч Єгипту й Асірії, благословенням серед землі,

25 бо Господь Саваот його поблагословив та й сказав: Благословенний народ мій Єгипет, і Ашшур, справа рук моїх, та Ізраїль, спадщина моя!

Iсая 20

1 Того року, коли Тартан прийшов до Ашдоду, як його послав був Сарґон, цар асірійський, і він воював був з Ашдодом і здобув його,

2 того часу казав був Господь через Ісаю, Амосового сина: Іди, і розв'яжеш верету зі стегон своїх, і знімеш взуття зі своєї ноги! І він зробив так, ходив голий та босий.

3 І Господь сказав: Те, що ходив мій раб Ісая голий та босий три роки, це віща ознака про Єгипет та про Етіопію,

4 так поведе цар асірійський полонених Єгипту й вигнанців Етіопії, юнаків та старих, голих та босих, навіть із задом відкритим, на сором Єгипту!

5 І будуть збентежені та осоромлені за Етіопію, на яку вони сподівалися, та за Єгипет, яким пишалися.

6 І скаже того дня мешканець того узбережжя: Оце те місце, на яке ми сподівалися, і куди ми втікали по допомогу, щоб врятуватися перед асірійським царем. І як же нам тепер врятуватися?

Iсая 21

1 Пророцтво про пустелю приморську. Як носяться бурі на півдні, так ворог іде з пустелі, з краю страшного.

2 Видіння грізне мені явлене: Грабує грабіжник, спустошувач пустошить. Прийди, о Еламе, візьми в облогу Мадай, я покладу край усяким зітханням через них.

3 Тому то наповнилися мої стегна тремтінням, і болі схопили мене, немов болі породільні. Я збентежений від почутого і стривожений від побаченого.

4 Забилося серце моє, я тремчу від страху. Сутінки, що мені так подобалися, стали лякати мене.

5 Накривайте столи, їжте й пийте. Піднімайтеся, очільники, мастіть щити!

6 Бо так сказав мені Господь: Іди, вартового постав, що побачить, хай донесе.

7 І коли він побачив каравани по два вершники на віслюках і верблюдах, він пильно придивився та прислухався.

8 І крикнув, як лев: Я завжди стою вдень на варті, о Господе, і стою на сторожі своїй усі ночі!

9 Аж ось я бачу каравани по два вершники. І він відповів: Упав, упав Вавілон, а всі статуї богів його розбиті об землю!

10 О мій помолочений ти, сину току мого! Я повідомив вам, що чув був від Господа Саваота, Бога Ізраїлевого.

11 Пророцтво про Думу. До мене кричить із Сеїру: Стороже, яка пора ночі? Стороже, яка пора ночі?

12 А сторож сказав: Настав ранок, а потім буде ніч. Якщо вас ще щось цікавить, то приходьте ще!

13 Пророцтво про Арабію. Ви ночуватимете на рівнині у лісі, каравани деданів.

14 Мешканці Теманського краю, винесіть воду назустріч для спрагненого, втікача зустрічайте хлібом!

15 Бо втекли вони від меча, від меча оголеного, і від лука нап'ятого, і від страждань війни.

16 Бо до мене Господь сказав так: Не мине й року, що як рік наймита, і зникне слава Кедару.

17 Небагато залишиться лучників з лицарів кедарських синів, бо Господь, Бог Ізраїлів, це сказав.

Iсая 22

1 Пророцтво про долину Видіння. Що це сталося тобі, що ти висипав весь на дахи?

2 Місто сповнене галасу, місто гучне, місто веселе! Вбиті твої, не вбиті мечем і не вбиті на війні.

3 Втекли усі твої можновладці. Без пострілу лука взяті в полон, усі, хто був знайдений з тобою, взяті в полон, хоч вони і втікали далеко.

4 Тому я сказав: Відверніться від мене і я гірко заплачу! Не силуйтеся втішати мене, що народу мого дочка поруйнована,

5 бо це день тривоги, сум'яття й колотнечі, день Господа, Бога Саваота в долині Видіння, день руйнування муру та відлуння крику по горах!

6 А Елам узяв сагайдака, Ашур сів верхи, Кір же витяг щита.

7 І найкращі долини твої наповнилися колісницями, а при брамі вершники поставлені.

8 І відкрив він завісу з Юди, і ти поглянув того дня на зброю в будинку з ліванського лісу.

9 І побачили в Місті Давидовому проломи, яких стало багато, і брали воду зі ставу долішнього,

10 і порахували будинки в Єрусалимі, і розбивали їх на зміцнення муру,

11 і зробили ви між двома мурами водозбір для старого ставка, але ви не дивилися на того, хто це зробив, хто це віддавна створив, ви не бачили.

12 І Господь, Бог Саваот того дня був покликав на плач, і на голосіння, і на обстригання волосся, і щоб оперезатися веретою.

13 Та ось радість і втіха. Забивають худобу велику та ріжуть худобу дрібну, їдять м'ясо й вино попивають, вигукуючи: Будемо їсти та пити, бо завтра помремо!

14 І відкрив Господь Саваот у вуха мої: Напевно не пробачиться вам беззаконня це, аж поки ви не помрете, — промовив Господь, Бог Саваот.

15 Так промовив Господь, Бог Саваот: Іди до Шевни, увійди до того урядника, що над оселею, та й скажеш:

16 Що тут твоє, і хто тут твій, що ти могилу для себе тут видовбав? Ти видовбав на висоті свою могилу, ти видовбав у скелі оселю собі,

17 та Господь міцно схопить тебе з силою викине, лицарю,

18 скрутить тебе у клубок, і кине, як кулю, у землю простору, і там ти помреш, і підуть туди й колісниці славні твої, о ганьбо ти оселі свого господаря!

19 І зіштовхну тебе з місця твого, і лишу тебе твого стану.

20 І в день той покличу свого раба Еліякима, сина Хілкіїного,

21 і на нього хітона твого одягну, і підпережу я його твоїм поясом, панування твоє дам у руку його, і стане він батьком для мешканця Єрусалиму та для оселі Юдиної!

22 І дам ключа оселі Давидової на плече його, і коли він відчинить, не буде кому замкнути, коли ж він замкне, то не буде кому відчинити.

23 І його я заб'ю, мов кілка, в певне місце, і стане він оселі батька свого троном слави.

24 І повісять на ньому всю славу батьківської оселі його, нащадки та дикі відростки, весь посуд малий від мисок і аж до всякого посуду глиняного!

25 Того дня, — каже Господь Саваот, — похитнеться кілок, що був у певне місце забитий, і буде зрубаний та й упаде, і знищене буде те, що на ньому висіло, бо так каже Господь!...

Iсая 23

1 Пророцтво про Тир. Голосіть, кораблі Таршішу, бо зруйнована пристань його і нема куди пристати. Так з Кіттейського краю було їм повідомлено.

2 Замовчіть, мешканці примор'я! Сидонські купці, які плавали морськими просторами, тебе збагачували.

3 Насіння Шіхору і збіжжя Ріки, то набуток його від продажу різним народам, що звозили багатьма водами.

4 Соромся, Сидоне, морська твердиня, сказало бо море: Я не терпіла від пологів та не народила, і не виховала юнаків, і дівчат я не викохала.

5 Коли до Єгипту ця звістка прибуде, вони затремтять, як на звістку про Тир.

6 Перейдіть до Таршішу, плачте, мешканці примор'я!

7 Чи це ваше місто веселе, що початок його з давніх-давен? Його ноги несуть в далечінь оселитися приходьком.

8 Хто це постановив був про Тир коронований, що князями бували купці його, а його торговці на землі були в пошані?

9 Господь Саваот це призначив, щоб збезчестити пиху всякій славі, щоб усіх поважних землі злегковажити.

10 Перейди свій край, мов Ріка, дочко Таршішу, вже нема перепони

11 Свою руку простяг він на море, і царства затряс! Господь про Ханаан наказав, щоб твердиню його зруйнувати,

12 і сказав: Не будеш ти більше радіти, збезчещена дівчино, дочко Сидону! Уставай, перейди до Кіттіму, але й там ти спочинку не матимеш.

13 Землю ханаанську на ніщо перетворив цей народ, Ашшур зробив прихистком для пустельних звірів її. Вони збудували тут башти вартові, палаци її повалили і зробили з неї руїну.

14 Голосіть, кораблі Таршішу, бо спустошена ваша твердиня!

15 І в день той Тир буде забутий на сімдесят років, як дні панування одного царя.