Біблія - Невідомий Автор
Як прийде той бич, мов повінь, то не дійде до нас, бо брехню ми зробили притулком своїм, і в брехні ми сховалися!
16 Тому Господь Бог сказав так: Оце поклав каменя я на Сіоні, каменя випробуваного, наріжного, дорогого, міцно закладеного. Хто вірить у нього, не буде той осоромлений!
17 І право за мірило я покладу, і справедливість — вагою, а притулок брехні град знищить, і сховище води заллють!
18 І угода ваша зі смертю зламана буде, а ваша умова з шеолом не втримається. Як прийде нищівна кара, то вас вона розтопче!
19 Коли тільки прийде вона, вона вас забере, бо щоранку вона приходити буде, вдень та вночі, і з тремтінням ви будете слухати звістку про це...
20 Бо буде постіль коротка, щоб на ній розтягнутися, а покривало вузьке, щоб накритися ним...
21 Бо повстане Господь, немов на горі Перацім. Затремтить він у гніві, немов у долині Гівону, щоб свою дивовижну справу зробити, щоб зробити роботу свою незвичайну!
22 Тож не насміхайтеся тепер, щоб не стали міцнішими ваші кайдани, бо призначене знищення чув я від Господа, Бога Саваота, про всю землю...
23 Візьміть це до вух і почуйте мій голос, послухайте уважно його!
24 Хіба завжди оре орач на посів, ралить землю свою й боронує?
25 Чи ж, як вирівняє поверхню її, він не сіє чорнуху й не кидає кмин, не розсіває пшеницю, просо й ячмінь на визначеному місці, а жито в межах його?
26 Бо напучує його Бог, і навчає його, щоб він робив правильно.
27 Адже не бороною чорнуха молотиться, і колесо молотильне не ходить по кмині, а палицею б'ють чорнуху та києм той кмин.
28 Хіба завжди перетирають зерно? Ні, його без кінця-краю не перетирають, а підганяють коні та колесо молотильне на нього і так молотять його.
29 І це вийшло від Господа Саваота, чудова порада його і велика мудрість його!
Iсая 29
1 Лихо Аріїлу, Аріїлу, місту, що Давид у ньому таборував! Рік до року додайте, хай свята закінчать своє коло!
2 І притисну Аріїла, і буде лемент та плач, і він стане для мене, як вогнище Боже.
3 І отаборюся проти тебе навколо, і сторожею стисну тебе, і башти поставлю на тебе.
4 І ти будеш понижений до землі, і буде знизу звучати приглушено слово твоє. І стане твій голос тихим, мов голос того, хто викликає духів, як шепіт з пороху, звучатиме слово твоє.
5 І буде зграя ворогів твоїх, мов дрібний порох, зграя ж гнобителів, мов полова, яку розносить вітер, і це станеться раптово..
6 Господь Саваот тебе громом та землетрусом навідає, шумом великим, вихором, бурею, та полум'ям пожираючим.
7 І буде, як сон, як видіння нічне та юрба всіх народів, що з Аріїлом воюють, і всі, хто воює з ним, і проти твердині його, і хто йому докучає.
8 І буде, мов бачить голодний у сні, ніби їсть, а прокинеться він і порожня душа його, і мов спрагнений бачить у сні, ніби п'є, а прокинеться він і ось змучений, а душа його спрагнена! Так буде з усіма народами, що підуть війною на гору Сіон.
9 Заклякніть і дивуйтеся, заліпіть собі очі й осліпніть! Вони впилися, та не вином, захиталися, та не від п'янкого напою,
10 бо вилив Господь на вас духа глибокого сну та закрив ваші очі,затьмарив пророків і ваших голів та провидців!
11 І буде вам кожне видіння, немов би слова запечатаної книжки, що дають її тому, хто вміє читати, та кажуть: Читай-но оце, та відповідає той: Не можу, вона ж запечатана.
12 І дають оту книжку тому, хто не вміє читати, та кажуть: Читай-но оце, та відповідає той: Я не вмію читати.
13 І промовив Господь: За те, що народ цей вустами своїми наближається, і губами своїми шанує мене, але серце своє віддалив він від мене, а страх їхній до мене завчена заповідь людська,
14 тому я ось знову дивне вчиню з цим народом, вчиню дивне і вражаюче, і згине мудрість мудрих його, а розум розумних його сховається.
15 Лихо тим, що глибоко задум ховають від Господа, і роблять у темряві справи свої, і що кажуть вони: Хто нас бачить, і хто про нас знає?
16 О, ваша фальшивосте! Чи гончар вважається рівним до глини? Чи зроблене скаже про майстра свого: Він мене не зробив, а творіння про свого творця казатиме: Він не розуміє цього?
17 Хіба за короткого часу Ліван на сад не перетворився, а сад порахований не буде за ліс?
18 І в той день слова книжки почують глухі, а очі сліпих із сутінок та з темряви бачити будуть,
19 і сумирні збільшать у Господі радість свою, а люди убогі в Святому Ізраїля тішитись будуть!
20 Бо скінчився гнобитель, і зник глузій, і знищені всі ті, хто дбає про кривду,
21 хто перекручує слова людини, щоб осудити її, хто на суддю у брамі ставить пастку, і праведного підступно виштовхує.
22 Тому Господь, що викупив Авраама, сказав оселі Якова так: Не буде тепер соромитися оселя Якова і обличчя його більше не червонітиме,
23 бо як він побачить серед себе, навчених мною, дітей своїх, що вони будуть святити ймення моє, то освятить Святого Якового і буде боятися Бога Ізраїля!
24 Тоді то хто блукає у дусі, ті набудуть розуміння, а хто ремствує, ті отримають знання!
Iсая 30
1 Лихо синам неслухняним, каже Господь, що виконують задуми, які не від мене, і складають угоди, та без духу мого, щоб додати гріх до гріха,
2 що йдуть до Єгипту, не запитавши мене, щоб захисту у фараона шукати, і щоб сховатися в тіні Єгипту!
3 І стане вам соромом захист отой фараонів, а сховок у тіні Єгипту — за ганьбу,
4 бо в Цоані були його очільники, і його посланці до Ханесу прийшли.
5 Вони осоромлені будуть усі за народ, що не буде корисним для них, що не буде на допомогу та на пожиток, а на сором та ганьбу...
6 Пророцтво про Бегемота півдня. В краю утиску та переслідування, звідки левиця та лев, гадюка й вогнистий летючий дракон, носять багатство своє на хребті молодих віслюків, і скарби свої на верблюжому горбі до народу, який не допоможе.
7 Бо сподіватися на допомогу Єгипту — річ марна, тому я кличу його: Рагав, що сидить спокійно!
8 Тепер увійди, напиши на таблиці для них, і в книжці опиши це, і хай на пізніші часи воно буде і свідком навіки.
9 Бо це неслухняний народ, це брехливі сини, сини, що не хочуть послухати науки Господньої,
10 що кажуть провидцям: Не бачте! а пророкам: Не пророкуйте правдивого нам, кажіть нам приємне, передбачайте на добре,
11 зійдіть з дороги, збочте зі шляху, заберіть перед нас Святого Ізраїлевого!
12 Тому промовляє Святий Ізраїлів так: За те, що ви нехтуєте оцим словом, і покладаєтеся на хитрощі та лукавство, і на це опираєтеся,
13 тому буде для вас ця провина, мов тріщина, що зяє в мурі високому, яка раптово може перетворити його в руїну!
14 І він поруйнує його, як руйнується посуд гончарський, розбиваючи без милосердя його, і в уламках його не знайдеться ані черепка, щоб з вогнища взяти вогню чи води зачерпнути з криниці...
15 Бо так промовляє Господь, Бог, Святий Ізраїлів: Коли ви навернетеся та спочинете, то врятовані будете. Ваша сила у спокої та в довірі. Та ви не забажали,
16 і казали: О ні, ми на конях втечемо! — Тому то втікати ви будете. — На баских ми поїдемо! — Тому стануть баскими погоничі ваші...
17 Від крику одного втече одна тисяча, від крику п'ятьох дременете ви всі, аж поки залишки ваші стануть, немов щогла ота на вершечку гори, і немов прапор на пагорбі!
18 Проте Господь буде чекати, щоб помилувати вас, тому він підніметься, щоб виявити до вас милосердя. Бо Господь — Бог правосуддя. Щасливі всі ті, що сподіваються на нього!
19 Бо ти, о народе в Сіоні, що в Єрусалимі сидиш, не будеш ти плакати. Конче милостивим він буде до тебе на голос благання твого, і як почує його, відповість він тобі.
20 І дасть вам Господь хліба в утиску та воду в гніті, і твої вчителі вже не будуть ховатися, і очі твої вчителів твоїх бачити будуть.
21 А коли ви відхилитеся праворуч, чи підете ліворуч, то вуха твої будуть чути те слово, яке позад тебе звучатиме: Це та дорога, простуйте ви нею!
22 І стане огидним для тебе срібло й золото, що покриває божків твоїх, і викинеш ти їх, як нечисте, і скажеш йому: Геть звідси.
23 І він пошле дощ на насіння твоє, яким будеш обсіювати землю, і буде хліб урожаю землі поживний та ситний. Того дня на широкому пасовиську пастися буде твоя череда,
24 а воли й віслюки, що обробляють землю, будуть мішанку їсти солону, лопатою й віялкою перечищену.
25 І на кожній високій горі та на кожному пагорбі високому будуть струмки та потоки води в день великої різні, коли башти попадають.
26 І світло місяця стане, немов світло сонця, світло ж сонця всемеро буде ясніше, як сімох днів, у той день, як Господь перев'яже переломи народу свого та загоїть рани від удару свого!
27 Ось ім'я Господнє приходить здалека, палахкотить його гнів, і пднімається хмара тяжка. Його вуста обурення повні, язик же його, як пожираючий вогонь,
28 Його ж дух, як повінь, що до шиї сягає, щоб просіяти людей через сито загибелі... І буде на щелепах їхніх вуздечка, що тягне до розпусти.
29 Буде пісня для вас, як за ночі освячення свята, і радість сердечна, мов у того, хто з сопілкою ходить, щоб вийти на гору Господню до Скелі Ізраїля.
30 І Господь дасть почути велич голосу свого, і опускання руки своєї покаже у гніві бурхливому і в полум'ї пожираючому, у бурі, дощі та в граді!
31 Голосу Господа буде лякатися Ашшур. Він буде битий києм.
32 І кожен удар караючого кия його, що на нього Господь покладе, буде під звуки бубнів та арф.
33 Бо давно для нього готовий Тофет, він готовий і для царя. Яма глибока і повна дров, запалить їх дух Господній, немов би потік сірчаний!
Iсая 31
1 Лихо тим, що в Єгипет по допомогу йдуть, що на коней опираються, і на колісниці сподіваються, вони бо численні! та на вершників, бо вони дуже вправні! але на Святого Ізраїлевого не дивляться і до Господа не звертаються!
2 Та мудрий і він, тому спровадить лихо, і своїх слів не відмінить, і підніметься він проти оселі безбожних та проти допомоги несправедливих.
3 Єгипет не Бог, а людина, а коні їхні тіло, не дух. Як простягне Господь свою руку, то спіткнеться помічник і впаде той, кому він допомагає, і разом вони всі загинуть!
4 Бо до мене Господь сказав так: Як муркає лев чи левчук над своєю здобиччю, хоч покликана буде на нього юрба пастухів, він голосу їхнього не лякається, та не боїться їхнього крику, так зійде Господь Саваот воювати на Сіонській горі та на пагорбах її!
5 Як птахи захищають пташенят, літаючи над ними, так Єрусалим Господь Саваот захистить, захистить і збереже, помилує і врятує!
6 Поверніться до того, від кого далеко відійшли, синове Ізраїлеві!
7 Бо дня того відкинуть люди від себе божків срібних своїх та бовванів своїх золотих, що вам наробили на гріх руки ваші.
8 І Ашшур упаде від меча нелюдського, і його пожере той меч, і він побіжить не перед мечем, і стануть його юнаки кріпаками...
9 А скеля його зникне від страху, і володарі його стривожаться перед прапором...
