Біблія - Невідомий Автор
Слово Господнє його виявило.
20 Цар послав і його розв'язав, володар народів його звільнив.
21 Він настановив його паном над своєю оселею і володарем над усім маєтком своїм,
22 щоб ув'язнював він його можновладців по волі своїй, а старшин його умудряв.
23 І Ізраїль прибув до Єгипту, і Яків замешкав у краї Хама.
24 А народ свій він дуже розмножив, і зробив був численнішим від його ворогів.
25 Він поклав у їхнє серце, щоб народ його ненавиділи, щоб вдавалися до підступу проти рабів його.
26 Він послав був свого раба Мойсея та Аарона, що обрав його,
27 вони показали були серед них його ознаки та чуда у краї Хама.
28 Він темряву наслав і потемніло, але вони не противилися слову його.
29 Він перетворив їхню воду на кров і заморив їхню рибу.
30 Їхній край зароївся був жабами, навіть в покоях царів їхніх.
31 Він наказав і прибули рої мух, мошкара по всіх володіннях їхніх.
32 Він градом зробив їхній дощ, послав палючий вогонь на їхню землю.
33 І він вибив виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і поламав дерева по всьому краю.
34 Він наказав і найшла сарана та гусінь без ліку,
35 усю ярину в їхньому краї пожерла і плід землі їхньої з'їла.
36 І він убив усіх первістків в їхньому краї, початок усякої їхньої сили.
37 І він випровадив їх у сріблі та в золоті, і серед їхніх племен не було, хто б спіткнувся.
38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо вони мали страх перед ними.
39 Він хмару простяг на завісу, а вогонь на освітлення ночі.
40 Зажадав був Ізраїль і він перепелиці наслав, і хлібом небесним він їх годував.
41 Відчинив був він скелю і ринула вода, потекли ріки в пустелі,
42 бо він пам'ятав за святе своє слово, за Авраама, свого раба.
43 І він з радістю вивів народ свій, із співом обранців своїх,
44 І їм землю народів роздав, і посіли вони працю іншого люду,
45 щоб виконували його заповіді, та закони його берегли! Алілуя!
Псалми 105
1 Дякуйте Господові, добрий бо він, бо навіки його милосердя!
2 Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу його?
3 Щасливі, хто тримається права, хто робить по справедливості повсякчас!
4 Згадай мене, Господе, у ласці своїй до народу свого, відвідай мене порятунком своїм,
5 щоб побачити добре обранців твоїх, щоб я тішився радощами твого народу, і хвалився разом із спадком твоїм!
6 Ми згрішили з батьками своїми, завинили, вчиняли лихе...
7 Не зважали на чуда твої батьки наші в Єгипті, великої твоєї ласки не пригадували й бунтували над морем, над морем Червоним.
8 Та він заради ймення свого їх врятував, щоб виявити свою силу.
9 Він звелів і всохло море Червоне, і він їх повів через морські глибини, немов по пустелі!...
10 І він врятував їх з руки супротивника, визволив їх з руки ворога,
11 і закрила вода ворогів їхніх, жодного з них не залишилося!
12 Тоді то в слова його повірили і славили його піснею.
13 Та швидко забули вони його вчинки, не чекали поради його,
14 і палали в пустелі жаданням, і Бога в пустелі знов випробовували,
15 і він їхнє жадання їм дав, але недугу послав на їхню душу...
16 Та Мойсею позаздрили в таборі і Ааронові, святому Господньому.
17 Розкрилася земля і Датана поглинула, накрила громаду Авірона.
18 Вогонь запалав у їхній громаді і полум'я те попалило безбожних...
19 Зробили тільця на Хориві і били поклони бовванові литому,
20 і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає,
21 забули про Бога, свого Рятівника, що велике в Єгипті вчинив,
22 дивовижні речі в землі Хама, забули про вчинки, що наводили страх, над морем Червоним...
23 І наказав би він знищити їх, коли б не Мойсей, обранець його, що став був в ущелині перед обличчям його відвернути його гнів, щоб не шкодив!
24 Зневажили землею прекрасною, не повірили слову його
25 і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу.
26 Тому він підняв свою руку на них, щоб покласти трупами їх у пустелі,
27 і щоб розвіяти їхніх нащадків серед народів, та щоб розпорошити їх по країнах!
28 Вони ж служили Ваалові пеорському та їли жертви мертвим,
29 і вчинками своїми гнівали Бога, тому вдерлася зараза між них!
30 Та втрутився тоді Пінхас, і зараза затрималася,
31 і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
32 І розгнівали Бога вони над водою Меріви, і обернулося лихом це для Мойсея,
33 бо дух його засмутили, і він промовляв необачно вустами своїми...
34 Вони не знищили тих народів, що Господь наказав їм про них,
35 і змішалися з поганськими народами, та їхніх вчинків навчилися.
36 Служили їхнім божкам, а ті пасткою стали для них...
37 І приносили в жертву синів своїх і дочок демонам,
38 і кров чисту проливали, кров синів своїх та дочок, що їх у жертву приносили божкам ханаанським. І через кривавий переступ земля опоганилася,
39 і стала нечистою через перелюби та всі їхні вчинки...
40 І проти народу свого запалав гнів Господній, і спадок його йому став огидним,
41 і він віддав їх у руку народів, і їхні ненависники панували над ними,
42 і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися під їхню руку...
43 Багато разів він визволяв їх, але через впертість їхню, піддані гнобленню знову вони!
44 Та побачив він їхній утиск, коли почув їхні благання,
45 і він згадав про свій заповіт, і зглянувся над ними у своєму великому милосерді,
46 і він зробив так, що пройнялися жалем до них їхні поневолювачі!
47 Врятуй нас, о Господе, Боже наш, і збери нас між народів, щоб дякувати йменню святому твоєму, щоб твоєю хвалитися славою!
48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів від віку й навіки! І весь народ хай скаже: Амінь! Алілуя!
Псалми 106
1 Дякуйте Господові, добрий бо він, бо навіки його милосердя!
2 хай так скажуть ті всі, що їх Господь врятував, що визволив їх з руки ворога,
3 і з земель їх зібрав, від сходу й заходу, від півночі й моря!
4 Блукали вони по безлюдній пустелі, дороги до міста осілості не знаходили,
5 голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала...
6 І в недолі своїй вони Господа кликали, і він визволяв їх від утисків їхніх!
7 Вів він їх дорогою вірною, щоб прийшли вони до міста своєї осілості.
8 Хай же подяку складуть Господові за милість його, та за чуда його синам людським,
9 бо наситив він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром!
10 Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в'язні страждань та залізних оков,
11 бо вони противилися Божим словам, і відкинули пораду Всевишнього.
12 Та він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулися вони і ніхто не допоміг,
13 і в недолі своїй вони Господа кликали, і він визволяв їх від утисків їхніх!
14 І він вивів їх з темряви й мороку, і потрощив їхні кайдани.
15 хай же подяку складуть Господові за милість його, та за чуда його синам людським,
16 бо він поламав мідні двері й засуви залізні зрубав!
17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою та за свої беззаконня.
18 Душа їхня від усякої їжі відверталася, і були вони на порозі смерті,
19 і в недолі своїй вони Господа кликали, і він визволяв їх від утисків їхніх,
20 Він послав своє слово та їх зцілив, і врятував їх з їхньої хвороби!
21 Хай же подяку складуть Господові за милість його та за чуда його синам людським,
22 і хай жертви подяки приносять, і хай співами прославляють вчинки його!
23 Ті, хто по морю плаває кораблями, чиє заняття — торгівля на великій воді,
24 вони бачили справи Господні та чуда його в глибинах морських!
25 Він скаже і буря зривається, і підносяться хвилі його,
26 вони до неба вони підіймаються і до безодні спадають, тремтіла від страху їхня душа!
27 Вони кружляють і хитаються, як п'яний, і вся їхня мудрість бентежиться!
28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і він визволяв їх від утисків їхніх!
29 Він втихомирював бурю і втихали хвилі морські,
30 і вони раділи тому, і він їх вів до бажаної пристані.
31 Хай же подяку складуть Господові за милість, та за чуда його синам людським!
32 Хай звеличують його на зібранні громади, і хай вихваляють у колі старшин!
33 Він перетворює річки на пустелю, а водні джерела — на суходіл,
34 плодючу землю — на солончак, через вчинки лихі її мешканців.
35 Він пустелю перетворює в болото, а землю суху наповнює водними джерелами,
36 голодних оселяє він там, щоб вони поставили місто і в ньому жили,
37 засівали поля, садили виноградники і мали плід урожаю!
38 І благословляє він їх, і розмножуються вони, і отримують добрі врожаї!
39 Та стало їх мало і похилилися вони від утиску злого та смутку.
40 Виливає він ганьбу на вельмож, і блукають вони без дороги в пустелі,
41 а вбогого він підіймає з убозтва, і розмножує їхні родини, немов ту отару.
42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває вуста свої всяке безправ'я.
43 Хто мудрий, той на це все зважить, і зрозуміють вони милосердя Господнє!
Псалми 107
Пісня. Псалом Давидів.
1 Моє серце зміцнилося, Боже, я буду співати у славі!
2 Прокинься ж, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!
3 Я буду тебе вихваляти, о Господе, серед народів і буду співати тобі між племенами,
4 бо більше від неба твоє милосердя, а правда твоя — аж до хмар!
5 Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава твоя — над усією землею!
6 Щоб любі твої були визволені, відгукнися до нас і своєю правицею допоможи!
7 У святості своїй Бог промовив: Звеселюся я, розділю Сихем і долину Суккотську поміряю.
8 Належить мені Ґілеад і Манасія, а Єфрем — охорона моєї голови, Юда — берло моє.
9 Моав, то умивальниця мого миття, на Едом взуттям своїм кину, над Филистеєю буду вигукувати з тріумфом!
10 Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене приведе?
11 Хіба ж ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?
12 Допоможи ж нам проти ворога, людська бо допомога — марнота!
13 Ми мужність покажемо в Бозі і він потопче супротивників наших!
Псалми 108
1 Боже слави моєї, не будь мовчазний,
2 бо мої вороги роззявили на мене вуста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим обмовляють мене!
3 Вони оточили мене словами ненависті і без причини зі мною воюють,
4 обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,
5 вони віддають мені злом за добро і ненавистю за любов мою!
6 Постав же над ним нечестивого і по правиці його сатана хай стане!
7 Як буде судитися, хай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
8 Хай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!
9 Бодай діти його стали сиротами, а жінка його вдовою!
10 І хай діти його завжди мандрують та жебракують, і хай вони просять на своїх руїнах!
11 Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і хай розграбують чужі його працю!
12 Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милості!
13 Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було викреслене в наступному поколінні ім'я їхнє!
14 Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
15 Хай будуть вони перед Господом завжди, а хай він вирве з землі їхню пам'ять,
16 бо він не забув про милосердя, і гнобив людину убогу, бідну і серцем засмучену, щоб убити її!
17 Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно зійшло! Не прагнув благословення, щоб воно віддалилось від нього!
18 Одягнув він прокляття, немов свій одяг, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кістки його, мов олива!
19 Бодай воно стало йому за одяг, в який одягнеться, і за пояс, що завжди він ним підперезується!
20 Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, лихе висловлює на душу мою!
21 А ти Господе, Володарю, зі мною зроби заради ймення свого, бо добре твоє милосердя, порятуй мене,
22 бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моєму нутрі!...
23 Я ходжу, мов та тінь на схилі дня, немов сарана я відкинутий!
24 Коліна мої знесилилися з посту і схудло тіло моє з недостачі оливи,
25 я став для них за посміховисько, коли бачать мене, головою своєю хитають...
26 Допоможи мені, Господе, Боже мій, за своїм милосердям врятуй мене!
27 І хай вони знають, що твоя це рука, що ти, Господе, все це вчинив!
28 Хай проклинають вони, ти ж поблагослови! Вони повстають, та хай осоромлені будуть, а раб твій радітиме!
29 Хай одягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як одяг!
30 Я вустами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма його славити буду,
31 бо стоїть на правиці убогого він для порятунку від тих, хто засуджує душу його!
Псалми 109
1 Промовив Господь Панові моєму: Сядь праворуч мене, доки не покладу я твоїх ворогів за підніжка ногам твоїм!
2 Господь із Сіону пошле берло сили твоєї, щоб панував ти між ворогами своїми!
3 Народ твій готовий у день військового збору твого, в оздобах святині із лона зірниці прилине для тебе, немов та роса, твоя молодість.
4 Поклявся Господь, і не пошкодує: Ти священик навіки за образом Мелхиседековим.
5 По правиці твоїй потрощить Володар царів у день гніву свого,
6 Він буде судити між народами, землю наповнить трупами, потрощить голови по всій землі...
7 Він питиме із струмка в дорозі, тому то підійме він голову!
Псалми 110
1 Буду славити Господа від щирого серця, в колі праведних та на зборах!
2 Великі Господні справи, вони жадані для всіх, хто їх любить!
3 Його справи — краса та велич, а правда його пробуває навіки!
4 Він пам'ятними чуда свої зробив, милостивий та щедрий Господь!
5 Поживу дає він для тих, хто боїться його, заповіт свій пам'ятає повік!
6 Потугу справ своїх об'явив він народові своєму, щоб спадщину народів їм дати.
7 Справи рук його — правда та правосуддя, всі накази його справедливі,
8 вони поставлені на вічні віки, вони створені вірністю і правотою!
9 Послав він своєму народові визволення, заповіт свій поставив навіки, святе та грізне його ймення!
10 Початок мудрості — страх перед Господом, добрий розум у тих, хто виконує це, його слава пробуватиме навічно!
Псалми 111
1 Щаслива людина, що боїться Господа, що заповіді його шанує!
2 Будуть сильними нащадки її на землі, буде благословенний рід невинних!
3 Багатство і статки в оселі її, а правда її пробуває навіки!
4 Світло сходить у темряві для справедливих, він ласкавий, милостивий та праведний!
5 Добра людина дає милостиню та позичає, веде справи свої чесно,
6 навіки вона не похитнеться, у вічній пам'яті праведною буде!
7 Не боїться вона звістки лихої, її серце міцне, бо сподівається на Господа!
8 Серце її непохитне, вона не має страху і з тріумфом дивиться на своїх ворогів!
9 Вона щедро убогим дає, її правда навіки стоїть, її ріг підіймається в славі!
10 Це бачить безбожний та гнівається, скрегоче зубами своїми та тане...
