Біблія - Невідомий Автор
Бажання безбожних згине!
Псалми 112
1 Хваліть, Господні раби, хваліть ім'я Господа!
2 Хай буде благословенне Господнє ім'я відтепер і навіки!
3 Від сходу сонця аж до заходу його прославляйте Господнє ім'я!
4 Господь підіймається над усі народи, його слава понад небеса!
5 Хто подібний до Господа, нашого Бога, що мешкає на висоті,
6 та знижується, щоб побачити те, що на небесах і на землі?
7 Бідаря він підводить із пороху, зі сміття підіймає нужденного,
8 щоб його посадити з вельможними, з вельможними люду його!
9 Він неплідну в оселі садовить за радісну матір дітей! Алілуя!
Псалми 113
1 Як виходив Ізраїль з Єгипту, від народу чужого оселя Якова,
2 Юда став за святиню йому, а Ізраїль його пануванням!
3 Побачило море все це і втекло, Йордан повернувся назад!
4 Гори скакали, немов барани, а пагорби немов ті ягнята!
5 Що тобі, море, що ти втікаєш? Йордане, що ти повернувся назад?
6 Чого скачете, гори, немов барани, а пагорби, мов ті ягнята?
7 Тремти, земле, перед Господнім обличчям, перед обличчям Бога Якова,
8 що скелю перетворює в озеро, а кремінь — на водне джерело!
9 Не нам, Господе, не нам, але йменню своєму дай славу за милість твою, за правду твою!
10 Пощо мають казати народи: Де ж то їхній Бог?
11 А Бог наш на небі, усе, що бажав, зробив.
12 Їхні божки срібло й золото, витвори рук людських.
13 Вони мають вуста, та не розмовляють, очі мають вони, та не бачать,
14 мають вуха, та не чують, мають носа, та без нюху,
15 мають руки, та не відчувають дотику, мають ноги, та не ходять, своїм горлом вони не промовляють!
16 Хай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто сподівається на них!
17 Ізраїлю, сподівайся лиш на Господа. Він тобі допомога та щит твій!
18 Оселя Ааронова, сподівайтеся на Господа: Він вам допомога та щит ваш!
19 Ті, що Господа боїтеся, сподівайтеся на Господа: Він вам допомога та щит ваш!
20 Господь пам'ятає про нас, хай поблагословить! Хай поблагословить оселю Ізраїля, хай поблагословить він оселю Аарона!
21 Хай поблагословить він тих, хто має до Господа страх, малих та великих!
22 Хай вас розмножить Господь, вас і ваших дітей!
23 Благословенні ви в Господа, що створив небо й землю!
24 Небо, небо для Господа, а землю віддав він синам людським!
25 Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовчання,
26 а ми благословлятимемо Господа відтепер і аж навіки! Алілуя!
Псалми 114
1 Люблю я Господа, бо він почув голос мій у благаннях моїх,
2 бо він нахилив своє вухо до мене, і я кликатиму в свої дні!
3 Болі смерті мене оточили і знайшли мене муки шеолу, нещастя та смуток знайшов я!
4 А я в ім'я Господа кличу: О Господе, визволи ж душу мою!
5 Господь милостивий та справедливий, наш Бог милосердний!
6 Пильнує Господь недосвідчених, став я нужденний, та він допоможе мені!
7 Повернися, о душе моя, до свого відпочинку, бо Господь робить добре тобі,
8 бо від смерті ти визволив душу мою, від сльози — моє око, ногу мою — від спотикання.
9 Я ходитиму перед обличчям Господнім на землі живих!
Псалми 115
1 Я вірив, коли казав: Я дуже пригнічений!
2 Я сказав був у поспіху: Кожна людина каже неправду!
3 Чим я відплачу Господові за все добре, що він зробив для мене?
4 Я чашу порятунку прийму, і прикличу Господнє ім'я!
5 Присяги свої Господові я виконаю перед усім народом його!
6 Дорога в очах Господа смерть вірних його!
7 О Господе, я бо твій раб, я твій раб, син твоєї невільниці, ти кайдани мої розв'язав!
8 Я жертву подяки тобі принесу і Господнє ім'я буду кликати!
9 Присяги свої Господові я виконаю перед усім народом його,
10 на подвір'ях оселі Господньої, посеред тебе, о Єрусалиме! Алілуя!
Псалми 116
1 Хваліть Господа, всі племена, прославляйте його, всі народи,
2 бо зміцнилося його милосердя над нами, а правда Господня навіки! Алілуя!
Псалми 117
1 Дякуйте Господові, добрий бо він, бо навіки його милосердя!
2 Хай скаже Ізраїль: Навіки його милосердя!
3 Хай скаже оселя Аарона: Навіки його милосердя!
4 Хай скажуть ті, хто боїться Господа: Навіки його милосердя!
5 Я в утиску кликав до Господа, і простором відгукнувся до мене Господь!
6 Зі мною Господь, не боюся нікого, що зробить людина мені?
7 Господь серед тих, що мені допомагають, тому побачу загибель своїх ненависників.
8 Краще вдаватися до Господа, ніж сподіватися на людину,
9 краще вдаватися до Господа, ніж сподіватися на вельмож!
10 Всі народи мене оточили, я ж Господнім ім'ям їх понищив!
11 Оточили мене й обступили, я ж Господнім ім'ям їх понищив!
12 Оточили мене, немов бджоли, та погасли вони, як терновий вогонь, я бо Господнім ім'ям їх понищив!
13 Дошкульно штовхнув ти мене, щоб я впав, та Господь врятував мене!
14 Господь моя сила та пісня, став він порятунком мені!
15 Голос співу й порятунку в наметах між праведників: Господня правиця показує силу!
16 Правиця Господня підноситься, правиця Господня показує силу!
17 Не помру, але житиму, і буду звіщати про вчинки Господні!
18 Покарати мене — покарав був Господь, та смерті мені не завдав.
19 Відчиніть мені брами правди, я ними ввійду, буду славити Господа!
20 Це брама Господня, праведники в неї входять.
21 Я буду хвалити тебе, бо ти відгукнувся до мене, і став мені порятунком!
22 Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем,
23 від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!
24 Це день, що його створив Господь, радіймо та тішмося в ньому!
25 Просимо, Господе, врятуй! Просимо, Господе, пощасти!
26 Благословенний, хто гряде в Господнє ім'я! Благословляємо вас із Господньої оселі!
27 Господь Бог, він дає нам світло. Прикрасьте гілками святкову ходу аж до наріжників жертовника!
28 Ти мій Бог, і я буду тебе прославляти, мій Боже, я буду тебе величати!
29 Дякуйте Господові, добрий бо він, бо навіки його милосердя!
Псалми 118
1 Щасливі непорочні в дорозі, що ходять законом Господнім!
2 Щасливі, хто пильнує свідоцтва його, хто шукає його всім серцем,
3 і хто кривди не робить, хто ходить шляхами його!
4 Ти видав накази свої, щоб виконувати беззастережно.
5 Коли б же дороги мої були певні, щоб триматися твоїх постанов,
6 не буду тоді осоромлений я, як буду зважати на всі твої заповіді!
7 Щирим серцем я буду тебе прославляти, як навчуся законів твоїх справедливих.
8 Я буду триматися твоїх постанов, не кидай же зовсім мене!
9 Як зберігає юнак у чистоті свою стежку, пильнуючи твоє слово?
10 Всім серцем своїм я шукаю тебе, не дай же мені заблукати від твоїх заповідей!
11 Я в серці своєму зберіг твоє слово, щоб мені не грішити проти тебе.
12 Благословенний ти, Господе, навчи мене постанов своїх!
13 Вустами своїми я розповідаю про всі присуди твої.
14 З дороги свідоцтв твоїх радію я, як маєтком великим.
15 Про накази твої міркуватиму я, і на стежки твої буду вдивлятися.
16 Я буду радіти твоїми постановами, слова твого не забуду!
17 Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду триматися слова твого!
18 Відкрий мої очі, і хай дивовижність закону твого я побачу!
19 На землі я приходько, своїх заповідей не ховай від мене!
20 Повсякчас омліває душа моя з туги за твоїми законами...
21 Насварив ти проклятих отих самовпевнених, що ухиляються від твоїх заповідей.
22 Відверни ти від мене зневагу та сором, бо пильную свідоцтва твої я!
23 Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та твій раб над постановами твоїми роздумує.
24 Свідоцтва твої то втіха моя, то для мене радники!
25 Душа моя гнеться до пороху, за словом своїм оживи мене!
26 Про дороги свої я казав, і почув ти мене, навчи мене постанов своїх!
27 Дай мені розуміти дорогу наказів твоїх, і про чуда твої я звіщатиму.
28 Тане зі смутку душа моя, постав мене згідно зі словом своїм!
29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки в своєму законі!
30 Я обрав шлях правди, закони твої біля себе поставив.
31 До свідоцтв твоїх я приєднався, Господе, не осором же мене!
32 Буду бігти шляхом твоїх заповідей, бо пошириш ти серце моє.
33 Шлях своїх постанов покажи мені, Господе, і я буду триматися його до кінця!
34 Дай мені зрозуміти, щоб я тримався закону твого, і я всім серцем буду його триматися!
35 Провадь мене стежкою твоїх заповідей, бо в ній я втіху знайшов.
36 Серце моє прихили до свідоцтв твоїх, а не до користі.
37 Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі своїй оживи мене!
38 Для свого раба виконай слово своє, що на страх твій воно.
39 Відверни від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони твої.
40 Ось я прагну наказів твоїх, оживи мене правдою своєю!
41 І хай зійде на мене, о Господе, милість твоя, порятунок твій, згідно зі словом твоїм,
42 і хай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо сподіваюся на слово твоє!
43 І не віднімай з моїх вуст слова правди ніколи, бо я чекаю твоїх присудів!
44 А я буду триматися завжди закону твого, на вічні віки!
45 І буду ходити на просторах, бо наказів твоїх я шукаю.
46 І буду я перед царями звіщати про свідоцтва твої, і не зазнаю я сорому!
47 І буду я розкошувати твоїми заповідями, бо їх полюбив.
48 Я руки свої простягну до твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про твої постанови!
49 Пам'ятай про те слово своєму рабові, що його наказав ти чекати мені.
50 Це розрада моя у нещасті моєму, як слово твоє оживляє мене.
51 Зухвальці глузували з мене занадто, та я не відступив від закону твого!
52 Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господе, і радію!
53 Буря мене огорнула через нечестивих, що закон твій лишають!
54 Співи для мене твої постанови в оселі моєї мандрівки.
55 Я вночі пам'ятаю ім'я твоє, Господе, і тримаюся закону твого!
56 Оце сталося мені, бо наказів твоїх я тримаюся.
57 Я сказав: Моя доля, о Господе, щоб пильнувати мені твоїх слів.
58 Я благаю тебе всім серцем: Вчини мені милість за словом своїм!
59 Я зважив на дороги свої і до свідоцтв твоїх ноги свої звернув.
60 Я кваплюся й не барюся виконувати твої заповіді.
61 Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про закон твій.
62 Опівночі встаю я, щоб скласти подяку тобі за присуди правди твоєї.
63 Я друг усім, хто боїться тебе, й хто накази твої береже!
64 Милосердя твого, о Господе, повна земля, навчи мене своїх постанов!
65 Ти з рабом своїм добре зробив, Господе, за словом своїм.
66 Навчи мене доброго розуміння та знань, бо в заповіді твої вірю я!
67 Доки я не страждав, блукав був, та тепер я пильную твого слова.
68 Ти добрий, і робиш добро, навчи мене своїх постанов!
69 Зухвалі оббріхують мене, а я всім серцем тримаюся наказів твоїх.
70 Зробилося нечуване, як лій, їхнє серце, а я розкошую з закону твого.
71 Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися твоїх постанов!
72 Краще мені закон твоїх вуст, аніж тисячі золота й срібла.
73 Руки твої створили мене й збудували, дай мені розуму, щоб я навчився твоїх заповідей!
74 Хто боїться тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я твого слова чекаю!
75 Знаю я, Господе, що справедливі були твої присуди, і справедливо мене понижував ти.
76 Хай буде милість твоя на розраду мені, за словом твоїм до свого раба.
77 Хай зійде на мене твоє милосердя, і я житиму, бо закон твій розрада моя.
78 Хай горді осоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази твої.
79 До мене повернуться ті, хто боїться тебе, і зрозуміють свідоцтва твої.
80 Хай серце моє буде чисте в твоїх постановах, щоб я не осоромився!
81 Душа моя слабне від туги за порятунком твоїм, чекаю я слова твого!
82 За словом твоїм гаснуть очі мої та запитують: Коли ти потішиш мене?...
83 Хоч я став, як той міх у диму, та твоїх постанов не забув.
84 Скільки днів для твого раба? Коли присуд зробиш моїм переслідувачам?
85 Горді викопали були мені ями, що не за законом твоїм.
86 Усі твої заповіді справедливі.
