Біблія - Невідомий Автор

І переглянув я народ та священиків, і не знайшов там нікого з Левієвих синів.

16 І послав я по голів Еліезера, Аріїла, Шемаю, Елнатана, Яріва, Елнатана, Натана, Захарія та по Мешуллама, і по вчителів Йойаріва та Елнатана.

17 І відправив я їх до Іддо, голови в місцевості Касіф'я, і вклав в їхні вуста слова, щоб сказали до Іддо та братів його, підданих у місцевості Касіф'я, щоб вони привели нам служителів для оселі нашого Бога.

18 І привели вони нам, бо рука нашого Бога була добра до нас, чоловіка розумного з синів Махлі, сина Левія, Ізраїлевого сина, та Шеревею і вісімнадцять синів його та братів його,

19 та Хашавію, а з ним Єшаю, з синів Мерарієвих і двадцять братів та синів його,

20 а з підданих храму, яких дав Давид та очільники на роботу левитам, двісті двадцять підданих: усі вони були призначені поіменно.

21 І проголосив я там піст, над річкою Агавою, щоб упокоритися нам перед обличчям нашого Бога, щоб просити від нього щасливої дороги для нас і для дітей наших та для всього нашого маєтку,

22 бо я соромився просити від царя війська та вершників, щоб допомагали нам захищатися в дорозі від ворога, адже перед цим ми сказали цареві: Рука нашого Бога на добро для всіх, хто шукає його, а сила його та гнів його на всіх, хто кидає його!

23 І постили ми, і просили нашого Бога про це, і він дав нам ублагати себе.

24 І я відділив із священичих очільників дванадцять до Шеревеї, Хашавії, і до десятьох їхніх братів з ними.

25 Я зважив і передав їм срібло, золото та посуд для Божої оселі, що пожертвували цар, його радники і його очільники та весь Ізраїль, що знаходився там.

26 І відважив я на їхню руку шістсот п'ятдесят талантів срібла, сто талантів срібних речей, сто талантів золота,

27 золотих чаш двадцять на тисячу дарейків, дві посудини з золоченої й доброї міді, дорогі як золото.

28 І сказав я до них: Ви святість для Господа, і цей посуд святість, а те срібло та золото — добровільна пожертва для Господа, Бога ваших батьків.

29 Пильнуйте й бережіть це, аж поки не передасте його перед очільниками, священиками, левитами та головами батьківських родів Ізраїлевих в Єрусалимі до комори Господньої оселі.

30 І прийняли священики та левити вагу того срібла, золота та того посуду, щоб віднести до Єрусалиму, до оселі нашого Бога.

31 І рушили ми з річки Агави двадцятого дня першого місяця, щоб іти до Єрусалиму. А рука нашого Бога була над нами, і він врятував нас з руки ворога та засідок на дорозі.

32 І прийшли ми до Єрусалиму, і сиділи там три дні.

33 А четвертого дня відважили ми те срібло й золото та той посуд в оселі нашого Бога на руку священика Меремота, сина Уріїного, а з ним був Елеазар, син Пінхасів, і левити Йозавад, син Єшуїн, та Ноадія, син Біннуїв,

34 за числом, за вагою на все. І того часу була записана вся та вага.

35 Ті, що прийшли з полону, сини вигнання, принесли цілопалення для Бога Ізраїля: дванадцять бичків за всього Ізраїля, дев'яносто шість баранів, сімдесят сім овець, дванадцять цапів на жертву за гріх, це все цілопалення для Господа.

36 І віддали цареві накази царським сатрапам та намісникам Заріччя, а ті підтримували народ та Божу оселю.

Ездра 9

1 А як закінчилося це, підійшли до мене очільники народу і сказали: Цей народ, Ізраїль, священики та левити не відділилися від народів цих країв з їхніми гидотами, від хананян, періззеян, євусеян, аммоніян, моавіян, єгиптян та амореян,

2 бо взяли з їхніх дочок собі та своїм синам, змішалося святе насіння з народами цих країв, а рука очільників та намісників була першою в цій провині.

3 Боляче вразили мене ці слова, і роздер я одяг свій та плаща свого, і рвав волосся з голови своєї та з бороди своєї...

4 І зібралися до мене всі, хто тремтів перед словами Бога Ізраїлевого за провину тих, що повернулися, а я сидів остовпілий аж до жертви вечірньої.

5 А за вечірньої жертви встав я з упокорення свого, і роздерши одяг свій та плаща свого, упав я на коліна, і простягнув руки до Господа, Бога мого...

6 І сказав я: Боже мій, червонію я від сорому піднести, Боже мій, обличчя своє до тебе, бо беззаконня наші зросли понад голову, а наша провина сягає аж до неба!...

7 Від днів наших батьків ми в великому гріху аж до дня цього, а за наші беззаконня були віддані ми, наші царі та наші священики в руку царів цих країв на меча, полон, пограбування і на сором наш, як цього дня.

8 А тепер на якусь мить сталася нам милість від Господа, Бога нашого, щоб залишити нам врятованих, і дати нам затвердитися на місці святині його, щоб освітити очі наші, Боже наш, і дати нам трохи ожити в нашій неволі!

9 Бо раби ми, та в нашій неволі не покинув нас Бог наш, і прихилив до нас милість перед перськими царями, щоб дати нам ожити, щоб піднести помешкання нашого Бога й щоб відбудувати руїни його, та щоб дати нам захист в Юдеї та в Єрусалимі.

10 А тепер що скажемо, Боже наш, по цьому? Бо ми покинули заповіді твої,

11 які ти наказав через своїх рабів пророків, промовляючи: Цю землю, що ви йдете посісти, вона земля нечиста через гидоти народів її, якими наповнили вони її від краю до краю.

12 Тому дочок своїх не давайте їхнім синам, а їхніх дочок не беріть для своїх синів, і не шукайте миру та добра їхнього аж навіки, щоб ви стали сильні, та споживали добро цієї землі, і віддали на спадок вашим синам аж навіки.

13 А по тому всьому, що прийшло на нас за наші лихі вчинки та за нашу велику провину, бо ти, Боже наш, стримав кару більше від гріха нашого і залишив нам цей залишок,

14 чи знову ми ламатимемо заповіді твої, і будемо своячитися з оцими мерзенними народами? Чи ж ти не розгніваєшся на нас аж до винищення нас, так що ніхто б не залишився і не врятувався?

15 Господе, Боже Ізраїлів, ти праведний, томи ми залишилися живими, як цього дня. Ось ми в провині своїй перед обличчям твоїм, бо не встояти нам за це перед тобою!...

Ездра 10

1 А коли Ездра молився та сповідувався, плакав та припадав перед помешканням Божим, зібралося до нього з Ізраїля дуже багато народу, чоловіки, жінки та діти, плачучи ревним плачем...

2 І сказав Шеханія, Єхіїлів син, з Еламових синів, до Ездри: Ми зрадили нашому Богові, бо взяли ми дочок народів цього краю собі за жінок. Але є ще сподівання для Ізраїля в цьому!

3 А тепер укладімо угоду з нашим Богом, що випровадимо від себе всіх жінок з інших народів та народжене від них, за порадою пана нашого, та тих, хто тремтить перед заповіддю нашого Бога, щоб було все за законом.

4 Устань, і мужньо берися за цю справу, бо на тобі ця річ, а ми з тобою!

5 І встав Ездра, і заприсяг очільників народу, священиків, левитів та всього Ізраїля, щоб робити за цим словом. І вони поклялися.

6 І Ездра встав з-перед Божої оселі й пішов до кімнати Єгохонана, Ел'яшівового сина, і ночував там. Хліба він не їв і води не пив, бо був у жалобі за провину тих, що повернулися.

7 І оголосили в Юдеї та в Єрусалимі до всіх переселенців, щоб зібратися до Єрусалиму.

8 А кожен, хто не прийде за три дні, за порадою очільників народу та старшин, то весь маєток буде забрано в нього, а він буде вилучений із громади переселенців.

9 І зібралися всі люди Юди та Веніямина до Єрусалиму до трьох день, це був дев'ятий місяць, двадцятого дня місяця. І сидів весь народ на майдані Божої оселі, тремтячи за цю справу та від дощу.

10 І встав священик Ездра та й сказав до них: Ви згрішили, і взяли жінок з інших народів, щоб збільшити Ізраїлеву провину.

11 А тепер покайтеся Господові, Богові ваших батьків, і виконайте його волю! І віддаліться від народів цього краю та від їхніх жінок!

12 І відповіла вся громада гучним голосом: Так, маємо зробити за словом твоїм!

13 Але народ численний, і час дощів, і нема сили стояти на вулиці. Та й праці не на один день і не на два, бо ми багато нагрішили в цій справі.

14 Хай же стануть наші очільники за всю громаду, а кожен, хто є в наших містах, хто взяв жінок з інших народів, хай прийде на призначений час, а з ними старшини кожного міста та судді його, аж поки не відвернеться від нас палючий гнів нашого Бога за це.

15 Але Йонатан, син Асагелів, та Яхзея, син Тіквин виступили проти цього, а Мешуллам та левит Шеббетай підтримували їх.

16 І зробили так переселенці. І відділив поіменно собі священик Ездра людей, голів батьківських осель за родом їхніх батьків. І сіли вони першого дня десятого місяця, щоб дослідити цю справу.

17 І закінчили до першого дня першого місяця справи про всіх тих людей, що взяли були жінок з інших народів.

18 І знайшлися поміж священичими синами, що взяли жінок з інших народів, із синів Єшуї, сина Йоцадакового, та братів його: Моасея, Еліезер, Ярів і Ґедалія.

19 І дали вони руку свою, що випровадять жінок своїх, а винні принесли в жертву барана з отари за провину свою.

20 Із синів Іммерових: Ханані та Зевадія.

21 Із синів Харімових: Массея, Елія, Шемая, Єхіїл і Уззія.

22 Із синів Пашхурових: Елйоенай, Маасея, Ізмаїл, Натанаїл, Йозавад та Елеаса.

23 Із левитів: Йозавад, Шім'ї, Келая, він Келіта, Петахія, Юда та Еліезер.

24 Із співаків: Ел'яшів. А з придверних: Шаллум, Телем та Урі.

25 А з Ізраїля, з синів Парошових: Рам'я, Їззія, Малкія, Міямін, Елеазар, Малкія та Беная.

26 Із синів Еламових: Маттанія, Захарій, Єхіїл, Авді, Єремот і Елія.

27 Із синів Затту: Елйоенай, Ел'яшів, Маттанія, Еремот, Завад та Азіза.

28 Із синів Беваєвих: Єгоханан, Хананія, Заббай і Атлай.

29 Із синів Банієвих: Мешуллам, Маллух, Адая, Яшув, Шеал та Рамот.

30 Із синів Пахатових: Моав, Адна, Хелал, Беная, Маасея, Маттанія, Веселіїл і Біннуй та Манасія.

31 Із синів Харімових: Еліезер, Їшшія, Малкія, Шемая, Шімон,

32 Веніямин, Маллух та Шемарія.

33 Із синів Хашумових: Маттенай, Маттатта, Завад, Еліфелет, Єремай, Манасія та Шім'ї.

34 Із синів Банаєвих: Маадай, Амрам і Уїл,

35 Беная, Бедея, Келугу,

36 Ванія, Меремот, Ел'ятів,

37 Маттанія, Маттенай, Яасай,

38 Бані, Біннуй, Шім'ї,

39 Шелемія, Натан, Адая,

40 Махнадвай, Шашай, Шарай,

41 Азаріїл, Шелемія, Шемарія,

42 Шаллум, Амарія та Йосип.

43 А з синів Нево: Єіїл, Маттітія, Завад, Зевіна, Яддай, Йоїл та Беная.

44 Усі оці взяли були жінок з інших народів, а деякі з цих жінок і дітей народили.

НЕЕМІЯНеемія 1

1 Слова Неемії, Гахаліїного сина: В місяці кіслеві двадцятого року був я в замку Шушан.

2 І прийшов Ханані, один із братів моїх, він та люди з Юдеї.