Біблія - Невідомий Автор

А всі ті левити, що розумілися на музичних інструментах,

13 були над носіями, і керували всіма працівниками, що виконували на всяку працю. А деякі з левитів були писарі й урядники та придверні.

14 А коли вони виймали срібло, принесене до Господньої оселі, священик Хілкія знайшов книгу Господнього закону, даного через Мойсея.

15 І Хілкійя сказав до писаря Шафана: Я знайшов у Господньому храмі книгу закону! І дав Хілкія ту книгу Шафанові.

16 І приніс Шафан ту книгу до царя, і доповів цареві: Усе, що дано через твоїх рабів, вони роблять.

17 І вони висипали те срібло, що знайдене в Господньому храмі, і дали його на руку приставлених та на руку робітників праці.

18 І доповів писар Шафан цареві: Священик Хілкія дав мені книгу. І Шафан перечитав з неї перед царем.

19 І як цар почув слова книги закону, то роздер свій одяг...

20 І наказав цар Хілкії, Ахікамові, Шафановому синові, Авдонові, Міхиному синові, писареві Шафанові і Асаї, царевому рабові:

21 Ідіть, зверніться до Господа про мене та про решту Ізраїля та Юди, про слова цієї книги, що знайдена. Великий бо гнів Господній, що вилився на нас за те, що батьки наші не дотримували Господнього слова, щоб робити все, як написано в цій книзі.

22 І пішов Хілкія та ті, кому звелів цар, до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Токегата, сина Хасриного, сторожа одягу, а вона сиділа в Єрусалимі в Новому Місті, і сказали їй про це.

23 А вона сказала до них: Так промовляє Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:

24 Так промовляє Господь: Ось я наведу лихо на це місце та на мешканців його, усі ті прокляття, що написані в книзі, яку читали перед Юдиним царем,

25 за те, що вони покинули мене й кадили іншим богам, щоб гнівити мене всіма справами своїх рук. І вилився гнів мій на це місце, і він не згасне...

26 А Юдиному цареві, що послав вас звернутися до Господа, скажете так: Так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про ті слова, які ти чув:

27 За те, що зм'якло твоє серце, і ти впокорився перед обличчям Бога свого, коли ти почув слова його на це місце та на мешканців його, і ти впокорився перед обличчям моїм, і роздер свій одяг та плакав перед моїм обличчям, то я також почув, — каже Господь.

28 Ось я прилучу тебе до батьків твоїх, і ти будеш прилучений до могил своїх у спокої, і очі твої не побачать усього того лиха, що я наведу на оце місце та на мешканців його! І вони принесли відповідь цареві.

29 А цар послав, щоб зібрати усіх старшин Юдеї та Єрусалиму.

30 І ввійшов до оселі Господа цар, мешканці Юдеї, мешканці Єрусалиму, священики, левити і весь народ від великого й аж до малого, і він прочитав уголос слова книги заповіту, знайденої в оселі Господа.

31 І став цар на своєму місці, і уклав угоду перед Господнім обличчям, щоб ходити за Господом та дотримувати заповіді його, і свідчення його, і устави його всім серцем своїм та всім життям своїм, щоб виконувати слова того заповіту, що написані в тій книзі.

32 І наставив він кожного, хто знаходився в Єрусалимі та в Веніямині, до того. І мешканці Єрусалиму робили за словами угоди Бога, Бога своїх батьків.

33 І Йосія викинув усі поганські гидоти з усіх країв, що в Ізраїлевих синів, і змусив кожного, хто знаходився в Ізраїлі, служити Господові, їхньому Богові. За всіх днів його вони не відступали від Господа, Бога своїх батьків.

2 хроніки 35

1 І справив Йосія в Єрусалимі Пасху для Господа, і зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня першого місяця.

2 І поставив він священиків відповідно їхньої служби, і підбадьорював їх на службу Господньої оселі.

3 І сказав він левитам, наставникам усього Ізраїля, посвяченим для Господа: Дайте святого ковчега до храму, що його збудував Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів. Нема пощо вам носити його на плечах, служіть тепер Господові, вашому Богові, та його народові, Ізраїлеві.

4 І приготуйтеся за родом ваших батьків, за вашими чергами, за писанням Давида, Ізраїлевого царя, та за писанням його сина Соломона.

5 І станьте в святині за відділами батьківських родів ваших братів, синів народу, за поділом батьківських осель левитів.

6 І заріжте пасхальне ягня, й освятіться, і приготуйте для ваших братів, щоб робити за Господнім словом, даним через Мойсея.

7 І дав Йосія для людських синів худоби дрібної, овечок та молодих кіз, це все на пасхальне ягня для кожного, хто знаходився в Єрусалимі, числом тридцять тисяч, і три тисячі худоби великої. Це з набутку царевого.

8 А його очільники дали на жертву для народу, для священиків та для левитів: Хілкія, і Захарій, і Єхіїл, головні в Божому храмі, дали священикам на пасхальні жертви дві тисячі шість сотень худоби дрібної і три тисячі худоби великої.

9 А Конанія, Шемая, брат його Натанаїл, Хашавія, Єіїл і Йозавад, очільники левитів, дали для левитів на пасхальні жертви п'ять тисяч худоби дрібної і п'ять сотень худоби великої.

10 І була міцно встановлена служба, і стали священики на свої місця для служби, а левити при своїх чергах, за наказом царя.

11 І різали пасхальне ягня, а священики кропили кров'ю, беручи з їхньої руки, а левити здирали шкіру.

12 І відділили, що було на цілопалення, щоб дати їх за відділами, по батьківських домах синам народу на приношення Господові, як написано в Мойсеєвій книзі. І так зробили й з худобою великою.

13 І пекли пасхальне ягня на вогні, за постановою, а святі жертви варили в горшках, в казанах і в горнятах та швидко відносили всім синам народу.

14 А потім наварили собі та священикам, бо священики, Ааронові сини, були зайняті спаленням жертв та лою аж до ночі, то левити наготували їжі собі та священикам, Аароновим синам.

15 А співаки, Асафові сини, були на своїх місцях за наказом Давида, Асафа, Гемана і Єдутуна, царевого провидця, а придверні були при кожній брамі, їм не треба було відлучатися зі своїх місць, бо їхні брати левити наготували їм.

16 І була міцно встановлена вся Господня служба того дня, щоб справити Пасху й принести цілопалення на Господньому жертовнику, за наказом царя Йосії.

17 І Ізраїлеві сини, що знаходилися там, справляли того часу Пасху та свято Опрісноків сім день.

18 І не справлялася Пасха, як ця, в Ізраїлі від днів пророка Самуїла, а всі Ізраїлеві царі не справляли такої, як ця Пасха, що справив Йосія, священики, левити і весь Юда та Ізраїль, що знаходився там, та мешканці Єрусалиму.

19 Вісімнадцятого року царювання Йосії справлялася ця Пасха.

20 По всьому цьому, коли Йосія приготував храм Божий, прийшов Нехо, цар єгипетський, щоб воювати в Каркеміші над Ефратом, а Йосія вийшов навпроти нього.

21 І послав той до нього послів, сказати: Що мені до тебе, царю Юдин? Не проти тебе прийшов я сьогодні, а проти оселі, що воює зі мною. А Бог наказав мені поквапитися. Не протився Богові, що зі мною, щоб він не знищив тебе!

22 Та Йосія не відступив, але переодягнувся, щоб воювати з ним, і не послухався слів Нехо, що були з Божого наказу, і прийшов воювати в долині Меґіддо.

23 І вистрілили стрільці в царя Йосію. І сказав той до своїх рабів: Допоможіть мені, бо я тяжко поранений...

24 І перевели його раби з бойової колісниці до іншої, і відвезли його до Єрусалиму. І помер він, і був похований у могилах своїх батьків, а вся Юдея та Єрусалим були в жалобі по Йосії.

25 І Єремія співав жалобну пісню по Йосії. А всі співаки та співачки співали в жалобних своїх піснях про Йосію, і так є аж до сьогодні, і стало це за правило для Ізраїля, і ось вони написані серед жалобних пісень.

26 А решта справ Йосії та його чесноти, за написаним у Господньому законі,

27 і його перші та останні справи, ото вони описані в книзі про царів Ізраїлевих та Юдиних.

2 хроніки 36

1 А народ Краю взяв Йоахаза, сина Йосії, і настановив його царем в Єрусалимі замість батька його.

2 Йоахаз був віку двадцяти трьох років, коли він зацарював, і царював він у Єрусалимі три місяці.

3 І скинув його єгипетський цар в Єрусалимі, і наклав данину на цей край, сто талантів срібла та талант золота.

4 І єгипетський цар настановив царем над Юдеєю та Єрусалимом брата його Ел'якима, і змінив ім'я йому на Єгояким. А брата його Йоахаза взяв Нехо й відвів його до Єгипту.

5 Єгояким був віку двадцяти п'яти років, коли він зацарював, і царював він у Єрусалимі одинадцять років. І робив він зле в очах Господа, Бога свого.

6 На нього пішов Навуходоносор, цар вавілонський, і він закував його в мідні кайдани, щоб відвести до Вавілону.

7 А дещо з посуду Господнього храму Навуходоносор відправив до Вавілону, і дав його до храму свого в Вавілоні.

8 А решта Єгоякимових справ та гидоти його, які він коїв, і що знайдено проти нього, ото вони описані в книзі про царів Ізраїлевих та Юдиних. А замість нього зацарював син його Єгояхін.

9 Єгояхін був віку восьми років, коли він зацарював, і царював він у Єрусалимі три місяці й десять день. І робив він лихе в Господніх очах.

10 А по році послав цар Навуходоносор, і привів його до Вавілону з дорогим посудом Господнього храму, а царем над Юдеєю та Єрусалимом настановив брата його Седекію.

11 Седекія був віку двадцяти одного року, коли він зацарював, і він царював у Єрусалимі одинадцять років.

12 І робив він зле в очах Господа, Бога свого, не впокорився перед пророком Єремією, що промовляв з наказу Господнього.

13 І він також відкинувся від царя Навуходоносора, що був заприсягнув його Господом, і вчинив твердою свою шию, і став запеклим, щоб не навертатися до Господа, Бога Ізраїлевого.

14 Також усі очільники священиків та народу ще більше грішили, шануючи гидоти поган, і вони опоганили оселю Господа, яку він освятив у Єрусалимі.

15 А Господь, Бог їхніх батьків, усе застерігав їх через своїх посланців, бо він змилосердився над народом своїм та над оселею своєю.

16 Та вони соромили Божих посланців, і нехтували їхніми словами, і насміхалися з його пророків, аж поки не розпалився гнів Господа на народ його так, що вже не можна було загасити його.

17 І Він навів на них халдейського царя, і той повбивав усіх мечем у домі їхньої святині, і не змилосердився ані над юнаком, ані над дівчиною, ані над старим, ані над немічним, усе дав в його руку...

18 І всі речі Божого храму, великі та малі, і скарби оселі Господньої та помешкань царя й його очільників, усе переніс до Вавілону.

19 І спалили вони Божий храм, і порозбивали мур Єрусалиму, і всі палати його попалили вогнем, а всі дорогі речі його знищили...

20 І пішли на вигнання до Вавілону ті, що врятувалися від меча, і стали йому та синам його за рабів аж до панування перського царства,

21 щоб виконалося Господнє слово, сказане Єремією, і надолужить собі земля свої суботи, по всі дні її спустошення святкувала вона суботи, поки не минуло сімдесят років.

22 А першого року Кіра, царя перського, щоб виконалося слово Господнє, сказане вустами Єреміїними, спонукав Господь духа Кіра, царя перського, і він оголосив по всьому царству своєму словом, а також письмово:

23 Так каже Кір, цар перський: Усі земні царства дав мені Господь, Бог небесний, і він наклав на мене збудувати йому храм у Єрусалимі, що в Юдеї.