Біблія - Невідомий Автор

І він перелічив їх від віку двадцяти років і вище, і знайшов їх триста тисяч добірного війська, хто тримає списа та великого щита.

6 І найняв він з Ізраїля сто тисяч хоробрих вояків за сотню талантів срібла.

7 І прийшов до нього Божий чоловік, і сказав: О царю, хай не виходить з тобою Ізраїлеве військо, бо Господь не з Ізраїлем, і ні з жодним із синів Єфрема.

8 Іди воювати сам! Інакше вчинить Бог, що ти спіткнешся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб спіткнутися.

9 І сказав Амація до Божого чоловіка: А що робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому війську? А Божий чоловік відповів: Господь може дати тобі більше від цього!

10 І відділив Амація те військо, що прийшло з краю Єфремового, щоб повернулися до помешкань своїх. І дуже запалився їхній гнів на Юду, і вони в гніві повернулися до свого краю.

11 А Амація зміцнився, і повів свій народ до Соляної долини, і побив там десять тисяч Сеїрових синів,

12 а десять тисяч живих узяли Юдині сини в полон. І привели їх на верхів'я скелі, і поскидали з тієї скелі, і всі вони розбилися...

13 А люди того війська, що Амація повернув, щоб не йшли з ним на війну, розійшлися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет-Хорону, і вбили з них три тисячі, і пограбували велику здобич.

14 І по тому, як прийшов Амація, побивши едомлян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх собі за богів, і перед ними вклонявся, і їм кадив.

15 І запалився Господній гнів на Амацію, і він послав до нього пророка, а той сказав йому: Нащо ти звертався до богів цього народу, богів, що не врятували народу свого від твоєї руки?

16 І як він промовляв це до нього, сказав йому цар: Чи я поставив тебе за царевого радника? Замовкни, бо я змушений буду вбити тебе? І пророк замовк, додавши: Я знаю, що Бог постановив знищитити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради...

17 І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, промовляючи: Іди-но, поміряємося силами!

18 І передав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя: Ліванська тернина послала до кедра ліванського, кажучи: Дай-но дочку свою моєму синові за жінку! Та пройшла ліванська польова звірина і витоптала ту тернину...

19 Ти ось запишався, що побив Едом. Та краще сиди у своєму помешканні. Нащо тобі сваритися собі на біду, бо впадеш ти і Юда з тобою.

20 Та не послухав Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога, за те, що зверталися вони до едомських богів.

21 І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрілися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.

22 І був побитий Юда перед Ізраїлем, і втікали кожен до намету свого.

23 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопив Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролом у єрусалимському мурі, від Єфремової брами аж до брами Наріжної, чотири сотні ліктів.

24 І забрав він усе золото й срібло, весь посуд, що знаходився в Божому храмі в Овед-Едома, скарби царевого палацу та заручників, і повернувся в Самарію.

25 І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять років.

26 А решта справ Амації, перші та останні, ото вони описані в книзі про царів Юдиних та Ізраїлевих.

27 А коли Амація відступив від Господа, то змовилися на нього в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, і вбили його там.

28 І привезли його кіньми, і поховали з батьками його в Давидовому місті.

2 хроніки 26

1 І взяв весь Юдин народ Уззію, а він був шістнадцяти років, і настановили його царем замість батька його Амації.

2 Він відбудував Елот, і повернув його Юді, як цар спочив зі своїми батьками.

3 Уззія був віку шістнадцяти років, коли зацарював, а царював він п'ятдесят два роки в Єрусалимі. А ім'я його матері Єхолія, з Єрусалиму.

4 І робив він добре в Господніх очах, усе, що робив батько його Амація.

5 І став він звертатися до Бога за днів Захарія, що розумів Божі видіння. А за тих днів, коли він звертався до Господа, Бог сприяв йому в усьому.

6 І він вийшов, і воював з филистимлянами, і зруйнував мур міста Ґату, і мур Явне, і мур Асдоду, і побудував міста в Асдоді та в филистимлян.

7 І допоміг йому Бог над филистимлянами, і над арабами, що живуть у Ґур-Баалі, та над мецнітами.

8 І давали аммоняни данину для Уззії, а слава про нього поширилася аж до Єгипту, бо він став дуже могутнім.

9 І збудував Уззія башту в Єрусалимі над брамою Пінна, і над брамою Ґай, і над Мікцоа, і зміцнив їх.

10 І побудував він башти в пустелі, і висік багато резервуарів для води, бо мав великі череди в долині й рівнині, і мав рільників та виноградарів у горах, бо він любив хліборобство.

11 І було в Уззії військо, що ходило в походи, по відділах за числом їхнього переліку через писаря Єіїла та урядника Маасею, під рукою Хананії з царевих очільників.

12 Усе число голів батьківських родів, хоробрих вояків було дві тисячі шість сотень.

13 А при них ще триста сім тисяч п'ятсот війська, що провадять війну великою силою, допомагаючи цареві воювати з ворогами.

14 І наготував Уззія для всього війська щити малі, списи, шоломи, панцери, луки і пращного каміння.

15 І наробив він в Єрусалимі військових машин, майстерно придуманих, щоб були вони на баштах і на рогах стін для метання стріл та великим камінням. І пішла про нього слава далеко, бо він мав дивовижну допомогу, і став дуже могутнім.

16 А як він зміцнів, запишалося його серце аж до зіпсуття, і він зрадив Господові, Богові своєму. І ввійшов він до храму Господнього, щоб кадити на кадильному жертовнику.

17 А за ним пішов священик Азарія, а з ним Господні священики, вісімдесят хоробрих чоловіків.

18 І стали вони проти царя Узії та й сказали йому: Не тобі, Уззіє, кадити для Господа, а священикам, синам Аароновим, посвяченим на кадіння... Вийди із святині, бо ти зрадив, і не за честь це буде тобі від Господа Бога!

19 І розгнівався Уззія, а в руці його була кадильниця на кадіння. А коли він розгнівався на священиків, то на чолі його з'явилася проказа, перед священиками в Господньому храмі, при кадильному жертовнику...

20 І поглянув на нього перший священик Азарія та всі священики, аж ось він прокажений на чолі своєму! І вони швидко вигнали його звідти, та й сам він поспішив вийти, бо вразив його Господь!

21 І був цар Уззія прокажений аж до дня своєї смерті, і сидів в своєму помешканні прокажений, бо був відлучений від Господнього храму. А над царським палацом був син його Йотам, він судив народ краю.

22 А решту справ Уззії, перші й останні, описав пророк Ісая, син Амосів.

23 І спочив Уззія з своїми батьками, і поховали його з батьками його поруч з місцем, де ховали царів, бо сказали: Він прокажений. А замість нього зацарював син його Йотам.

2 хроніки 27

1 Йотам був віку двадцяти п'яти років, коли зацарював, і царював він у Єрусалимі шістнадцять років. А ім'я його матері Єруша, Садокова дочка.

2 І робив він добре в Господніх очах, усе, що робив був його батько Уззія. Тільки він не входив до Господнього храму, а народ ще грішив.

3 Він збудував горішню браму Господньої оселі, і багато побудував на мурі Офел.

4 І побудував він міста в Юдиних горах, а в лісах побудував твердині та башти.

5 І він воював з царем аммонян, і здолав їх. І дали йому аммоняни того року сотню талантів срібла, і десять тисяч корів пшениці та десять тисяч ячменю. Це давали йому аммоняни й року другого та третього.

6 І став сильний Йотам, бо поправив дороги свої перед обличчям Господа, Бога свого.

7 А решта Йотамових справ, і всі війни його та дороги його, ось вони описані в книзі про царів Ізраїлевих та Юдиних.

8 Він був він віку двадцяти п'яти років, коли зацарював, і царював він у Єрусалимі шістнадцять років.

9 І спочив Йотам із своїми батьками, і поховали його в Давидовому місті, а замість нього зацарював син його Ахаз.

2 хроніки 28

1 Ахаз був віку двадцяти років, коли він зацарював, і царював він у Єрусалимі шістнадцять років.

2 І ходив він дорогами Ізраїлевих царів, а також робив литих бовванів Ваалів.

3 І він кадив у долині Бен-Гіннома, і палив своїх синів вогнем за гидотами тих народів, що Господь вигнав їх перед Ізраїлевими синами.

4 І він приносив жертви та кадив на пагорбах, на висотах та під кожним зеленим деревом.

5 І дав його Господь, Бог його, в руку сірійського царя, і вони побили його військо взяли багатьох полонених і спровадили до Дамаску. Крім того, він був виданий в руку Ізраїлевого царя, і той завдав йому великої поразки.

6 І побив Пеках, син Ремалії, в Юді сто двадцять тисяч воїнів одного дня, за те, що залишили вони Господа, Бога їхніх батьків.

7 А Зіхрі, лицар Єфремів, убив Маасею, царського сина, Азрікама, голову оселі, й Елкану, другого по царі.

8 І Ізраїлеві сини взяли до неволі із своїх братів двісті тисяч жінок, синів та дочок, а також награбували велику здобич, і спровадили ту здобич до Самарії.

9 А там був Господній пророк на ім'я Одед. І він вийшов перед військо, що входило до Самарії, та й сказав їм: Ось Господь, Бог ваших батьків, у гніві на Юду, віддав їх у вашу руку, а ви вбили їх з лютою ненавистю, яка досягла аж до небес.

10 А тепер ви задумали взяти собі за рабів та за рабинь дітей Юди та Єрусалиму. Чи ж за вами самими нема провин проти Господа, Бога вашого?

11 Отож, послухайте мене тепер, і поверніть тих полонених, яких взяли ви до неволі з ваших братів, бо на вас ревність Господнього гніву!

12 І встали дехто з голів Єфремових синів: Азарія, син Єгоханана, Берехія, син Мешіллемотів, Єхізкія, син Шаллумів і Амаса, син Хадлаїв, проти тих, що приходили з війська,

13 та й сказали до них: Не приводьте цих полонених сюди, бо до провин наших проти Господа ви додасте ще й цей гріх. Адже велика наша провина та палючий гнів Господній на Ізраїля!

14 І вояки покинули тих полонених та ту здобич перед очільниками та всією громадою.

15 І встали ті чоловіки, що були призначені поіменно, взяли полонених, одягли їх з награбованого, взули, нагодували, напоїли, намастили, а кожного слабого з них повезли на ослах. І припровадили їх до Єрихону, міста пальм, до їхніх братів, а самі повернулися до Самарії.

16 Того часу послав цар Ахаз до асірійських царів, щоб допоміг йому.

17 Прийшли ще й едомляни, і побили багатьох між Юдою, і взяли полонених.

18 А филистимляни напали на Юдині міста Шефели та Неґеву, і здобули Бет-Шемеш, Аялон, Ґедерот, Сохо та залежні міста його, Тімну та залежні міста її і Ґімзо та залежні міста його та й осіли там.

19 Бо Господь принизив Юду через Ахаза, Ізраїлевого царя, бо завільно поступав він щодо Юди, і згрішив він великим гріхом проти Господа.

20 І прийшов на нього Тіґлат Пілнеесер, цар асірійський, і замість допомоги піддавав його утискам.

21 Бо Ахаз пограбував був Господній храм, палац царів і очільників та й дав це асірійському цареві, але не допомогло це йому.

22 А в часі утиску його, продовжував зраджувати Господові він, той цар Ахаз.

23 І приносив він жертви дамаським богам, що його побили, і промовляв: Через те, що боги сірійських царів допомагають їм, то буду приносити їм жертви, вони будуть допомагати й мені! А вони були йому та всьому Ізраїлеві на спотикання!

24 І Ахаз зібрав посуд Божого храму, і поламав його.