Бажаю твою сестру - Джулія Ромуш
- І? Подумаєш, вона поплавала трішки, а ось за покидька ти відповіси! - Мені варто було звернути увагу яким тоном він це вимовив, але я була дуже зайнята іншим.
- Ти сказав, що її не знайдуть! А тепер ... що мені робити? - Я схопилася за голову і почала ходити взад-вперед.
- Я сказав, що тебе ніхто не звинуватить і навіть не пов'яже з її зникненням. У тебе зі слухом проблеми, ідіотка?! - Тай починав злитися, а я все ще не надавала цьому ніякого значення, хоча варто було б ...
- Не потрібно було мені тебе слухати ... не потрібно, - ходжу по кімнаті, повністю занурена у власні переживання і думки.
- Звичайно не потрібно! - Його слова звучать дивно і змушують мене виринути з власних думок, - з бомжами в мавпятнику куди краще, ніж у власному ліжечку під крилом у батьків, так?! - Йому схоже приносить задоволення наді мною знущатися. Тільки й всього.
- Якби я просто зізналася батькам, що я взяла машину сестри й випадково її розбила, то вони не стали б подавати на мене в поліцію. А так вони думають, що її викрали й тепер копи розглядатимуть всю ситуацію під мікроскопом. Це все ти. Ти й твої дебільні поради! - Прооравши це я дивилася на хлопця шаленим поглядом.
- І тоді ти б дала новий привід Джулс тебе знищити. Тобі подобається бути жертвою? Тобі це кайф приносить? - Каже так, як ніби йому є до цього хоч якесь діло. Навіть смішно стало.
На секунду подумала, що йому може бути не все одно. Але тоді б він, Тайлер, всякий раз, коли Джулс змішувала мене з гівном, перебуваючи поруч з ним, сказав би їй хоч щось. Зупинив. Присік все це. А так, він тільки стояв і разом з усіма насміхався над її жартами в мою сторону.
- Господи, навіщо я тільки тебе послухала?! - Тепер мені здавалося, що якщо тоді сестра мене просто прибила б на місці й моя смерть була б тільки на якусь хвилю і швидкоплинна, то зараз вона, якщо дізнається, що я не просто розбила її машину, але і піддавшись умовлянням Тая спробувала це приховати, вбивати буде повільно і з особливою насолодою.
- Напевно, тому що я запропонував те, на що б ти сама ніколи не зважилася! Ти ж жалюгідна боягузка! Нікчемність - так тебе називає сестра. Хіба тобі не сподобалося, що Джулс сама тепер отримує за свою помилку? - Він був надто близько. Порушував кордони мого особистого простору.
- Як? Як ти собі це уявляєш? Авто...
- Не кричи, ідіотка, - хлопець різко затиснув мені рот рукою, притиснувши при цьому до стіни, - хочеш, щоб зараз тут всі дізналися про те, що трапилося?!
А я тільки могла злегка кивнути негативно головою. Так БЛИЗЬКО він ще не був ніколи. Ще й такий злий, ніби тут вирішується не моя доля, а його.
Колись давно я, адже вже дала собі слово. Пообіцяла, що перестану про нього думати. Перестану мріяти незрозуміло про що ще в той момент, коли побачила, що сестра дивиться на нього закоханими очима. Але зараз ... зараз нічого не можу вдіяти з тим, що у мене німіють пальці рук від його близькості. Серце вистрибує з грудей від його дотиків. Дурію, вдихаючи аромат його шкіри. Думки ганебно вивітрюються від такої близькості.
І чому саме зараз мої почуття знову дали про себе знати? Краще б я як і раніше залишалася на нього зла.
- Твоїх відбитків там немає. Слідів від злому теж. Батьки не повірять в казку, що машину викрали.
Тай продовжує все це говорити, а для мене ця проблема відходить на другий план. Тепер з'являється нова! Він занадто близько. Тепер і він вкрай злий. І це все змішується. Мої емоції б'ють через край. Я не знаю, що він бачить в моїх очах, але його губи кривляться в посмішці. У нахабній і застрашливій посмішці.
А я ж так сподівалася, що він не помітить, як збилося моє дихання. Як почала горіти шкіра. Як щоки почервоніли ...
- І я вважаю, що як мінімум заслужив нагороду за свої старання, - я не знаю, що він хоче сказати цією фразою, але для мене зараз всі його слова мають подвійний сенс. Натяк.
Коли його рука перестає затискати мій рот, а великий палець злегка погладжує мою щоку, я намагаюся якомога спокійніше вимовити:
- Скільки? - Швидше за все, все не так, як я надумала, а йому просто потрібні гроші, - або мені тепер тобі чергу в їдальні займати? Або тачку твою мити? Бардак в кімнаті прибирати? Речі прати ...
- Один, - він перебиває мене ще на самому початку плутаного речення. Його усмішка лякає, а очі виблискують так, як ніби в погляді блискавка.
- Штука? Або як ви його там називаєте? - Я не сильна в сленгу.
- Французький, - він все ще продовжує знущатися, а до мене все ще не доходить що він хоче.
- У Франції євро! Де я тобі євро візьму ?! Ти взагалі з головою дружиш?
- З язиком, - він починає мене дратувати! Ось просто моторошно дратувати. Про що він, мати його, каже? Або він вже встиг напитися?
- Що?
Мої очі розширюються, коли я бачу, як Тай нахиляється й ось його губи вже впиваються в мої...
А я все ще не розумію, що відбувається. Я навіть не намагаюся вирватися, оскільки шок повністю мене паралізував. Відчуваю, як його язик ковзає по моїх губах. Такий вологий і гарячий, а по тілу ніби пускається розряд струму. Він тече по венах замість крові.
Язик хлопця тим часом починає проробляти нереальні речі. Одна його рука ковзає по моїй шиї, а після вона вже переміщається на талію, злегка стискає її. І Тай мене різким рухом втискає в стіну так, що з мого горла виривається стогін. Він, скориставшись тим, що мої губи відкрилися, ковзає язиком в мій рот.
