Бажаю твою сестру - Джулія Ромуш
Іншого разу я б в жаху зачинила двері й побігла геть. Вважала за краще удати, що не побачили або не розглянула. Переплутала і це був не Тайлер. Мабуть, почала б переживати своє розчарування в іншому місце. Тому що він такий вітряний, тому що дівчат змінює як рукавички. Тому що на місці тієї - не я.
Але не цього разу.
- Ніколсон! - Кричу так, що він підстрибує практично на місці. Начебто навіть злякався трохи. Напевно, подумав, що його застукала Джуліана.
Але різко розслабляється, коли розуміє, що перед ним я. Навіть смішно стає. Напевно, він думає, що перед такою як я навіть і пояснюватися не потрібно.
- Уже приїхали?! Де Джулс? - Він скидає на вільне місце дівчину і, стиснувши губи, дивиться на мене. Незадоволений.
А мені не до незручності, не до злості на його блудство, не до роздратування, яке він відчуває в цей момент. Мені начхати! Зараз я ховаю якомога далі образ забитої сірої мишки та щосили намагаюся взяти себе в руки, щоб не мекати від невпевненості й не втрачати свідомість від одного його погляду.
Єдине, що мене зараз турбує, це власна шкура. Так, своя сорочка ближче до тіла стає перед лицем небезпеки. У моєму випадку тоді, коли я зрозуміла, що послухавшись цього придурка кілька днів тому, я вже зовсім скоро могла втрапити в дуже серйозні проблеми.
- Зараз покличу. Може вона навіть до вас приєднається, якщо твоя пасія зуміє вижити, - підходжу до нього впритул, - але спочатку нам потрібно поговорити.
- А ти сьогодні шісткою підробляєш? - Підморгує мені придурок і кривить губи в усмішці. - Поговорити? А є про що?
- Є. Ще як є! Наприклад, про те, що ти балабол! - Шиплю крізь зуби й дивлюся то нього, то на його підстилку на цей вечір.
- Чого встала? - Це вже летить на адресу липучки, яка не так давно сиділа на його колінах, - звали звідси!
У Тайлера очі навіть округлилися після мого випаду. Мало хто наважився сказати про нього таке, тим більше в обличчя. Тим більше він не очікував нічого подібного від непорозуміння, на ім'я Еріка Флетчер.
- Обережніше зі словами, малятко, а то ж я не сестричка, не пошкодую! - Примружившись, Тай повільно підіймається з крісла.
- Її жалості й ворогу не побажаєш, зате тобі в самий раз буде! - Я настільки зла, що сама йду до нього назустріч, - ти мені обіцяв! Переконав, що все буде нормально! І я тобі повірила! А зараз...
- Ти там випила пару чарчин знизу, або в себе повірила? Що за маячню ти зараз несеш? Я сказав, що розв'яжу проблему. Крапка. Я її вирішив.
- Так вирішив, що Джулс і батьки сьогодні вранці заяву в поліцію віднесли! Але це ще пів справи ... По вечірнім новинам передали ...
- І що передали? - Він немов знущався. І не забував з кожною секундою наближатися все ближче. А я ... Я, перебуваючи в паніці й гніві, навіть не помітила, як виблискували його очі.
- Що ти покидьок! - Кричу чимдуж, - машину знайшли в озері!
