У полоні Еміратів - Zhelizna

Образа від несправедливості,  а також страх за себе змусили мене ще сильніше заплакати. Мене накрила така ж істерика, як тоді, коли я зрозуміла, що потрапила до торговців людьми. Сльози котилися одна за одною, а у грудях нещадно пекло від недостатності кисню, який я не могла нормально вдихнути. 

- Асю, подивися на мене - пан Халім спробував підійти до мене, але я виставила руку перед собою. 

- Не п-підходьте… ви варвари - схлипи стають все сильніші. Я ставлю руку на груди і намагаюся хоч трохи опанувати себе. Щоправда, це мені не вдається - Облиште мене нарешті!

- Не можу. Ти ж розумієш, що якщо я залишу тебе тут, то ти будеш в небезпеці? Давай поїдемо додому і про все нормально поговоримо? -  на почуте я тільки негативно похитала головою. 

- Я туди не повернуся. Ні, повії не місце у вашому домі. 

- Пробач… Я не мав права звинувачувати тебе не розібравшись у ситуації. Але я тобі обіцяю, що ми знову поговоримо про те, що трапилося - пан Халім простягає мені руку, на яку я навіть не хочу дивитися. 

- Хочете, щоб я повернулася і ви знову зробили мене бранкою, яка навіть на подвір`я не може вийти?

- Обіцяю, що це більше не повториться. Я пропоную тобі повернутися у будинок тільки на період, доки буду розбиратися у тому, що трапилося між вами з моїм братом. Ти не будеш бранкою. Як тільки я все з’ясую, ти зможеш повернутися додому. І ніхто тобі більше не буде перешкоджати. 

Пан Халім говорив дивлячись мені у вічі. Його простягнута рука так і залишалася, очікуючи мого рішення. А я не знала, що мені робити. Або знову повернутися у той клятий дім, або залишитися сама посеред пустого міста, де можна потрапити у небезпеку. 

- Покляність перед своїм Богом, що говорите щиру правду.

- Я клянуся перед Аллахом, що у моєму домі ти будеш у безпеці. А потім ти повернешся до своїх близьких і я не буду цьому перешкоджати. 

Іншого вибору, аніж довіритися у мене не було. Я вклала свою долоню у чужу і важко зітхнула. Мені знову доведеться повернутися у те місце, з якого я так хотіла втекти.

***

- О Аллах, моя юна пані, з вами все добре? - я не встиг навіть в'їхати на територію будинку, як Маліка підбігла до дверей автомобіля, щоб допомогти дівчині вийти. 

Протягом дороги ми не перекинулися жодним словом. Усе, що я міг - крадькома спостерігати у дзеркалі заднього вигляду за дівчам, яке тихо плакало. У глибині душі мені було дуже кепсько від цього видовища, але заспокоїти її я не міг. 

- Маліка, простеж, щоб Ася заспокоїлася. Її сильно налякали. Думаю, варто дати заспокійливе, щоб їй стало краще. 

- Добре, я не залишу її саму. 

Як тільки жінки піднялися на другий поверх, я перевів погляд на персонал, що покірливо зібрався у вітальні і очікував нашого повернення. Завтра нас чекає довга бесіда, протягом якої ми обговоримо подальше перебування Асі в цьому домі. 

 - Ідіть відпочивати. Бажаю всім доброї ночі. 

На балачки у мене не було вже жодних сил. Уся ця ситуація з вечірньою розмовою, слізьми, відкриттями Маліки і втечею, змусила відчути мене, крім сильного дисонансу, щей втому. Хотілося піти в свою спальню і хоч трохи розвантажити голову, але я не міг. 

Мене зсередини розривали сумніви того, як відбулося це кляте весілля. Я вже не знав хто говорив правду, а хто брехав. Здавалося, ніби у моїх руках опинилася складна головоломка, яку я мусив розгадати. І байдуже, що я не знав як це зробити. 

Ноги мене знову привели до кабінету брата. Спостерігаючи у дворі за тим, як Ася і Маліка помалу йдуть до дому, я випадково глянув на камери відеоспостереження, що розташовані по периметру. Щось мені підказало, що варто їх переглянути. 

6 серпня

20:58

- Дівчина трохи проблемна. Може спробувати тікати або нашкодити собі. Пильнуйте за нею і не залишайте її на самоті.

Ася у весільній сукні з хусткою на голові стоїть поміж двох чоловіків, що тримають її під руки. Вони точно не араби, бо я чую акцент у їхньому голосі, а ще помічаю європейську зовнішність. 

- Які з нею ще можуть бути проблеми? - з ними говорить один з наближених людей брата.

- Ніяких. З документами все добре, ми передала їх свідку з боку пана Аль-Біші. Вранці був укладений нікях. Її нікому шукати. Щоправда, характер норовливий. Вона нам завдала багато клопоту. 

- Це не проблема. Господар її швидко приборкає. 

Мене ніби холодною водою обливає усвідомлення того, що Ася справді може говорити правду. 

P.S. Перепрошую за можливі помилки. Редагувала і публікувала з телефону поспіхом. Коли з'явиться час, то ще раз вичитаю розділ. Дякую за розуміння)