У полоні Еміратів - Zhelizna

- Ти будеш жити в братовому домі і не матимеш права спілкуватися з іншими чоловіками. 

- У цьому всьому і так немає необхідності. По-перше, я не збираюся повторно виходити заміж. По-друге, я точно не вагітна. Тому ці чотири місяці не мають жодного сенсу. 

- Маліка сказала, що брату стало зле після вашої близькості. Як ти можеш бути впевнена в тому, що не вагітна? - щоки Асі покриваються червоними плямами. Вона повертає голову сторону жінки і бачить від неї кивок. 

- Ну… я ж можу вирахувати дні, коли завагітніти неможливо. 

- Ідда в ісламській культурі відіграє важливу роль. Ми не будемо нею нехтувати. Аллах всемогутній і його рішення не підлягають вирахуванню. Якщо під твоїм серцем мій племінник чи племінниця, то вони автоматично стають спадкоємцями статків брата. 

- Послухайте, пане Халім… - Ася різко замовкає, коли її руку накриває долоня Маліка. Я радий, що ця жінка поруч і зможе згладити не потрібні кути. 

- Пан Халім має рацію. Ви мусите слідувати цій традиції, адже ви частина родини Аль-Біші, спадкоємиця покійного чоловіка Мухаммада. Ви не можете заплямувати його світлу пам’ять своїми діями. 

- Я і не збираюся цього робити. Усе, що мені потрібно - це просто полетіти додому. Я готова хоч зараз відмовитися від спадку на вашу користь пан Халім, поклястися перед Богом, що не вагітна та не матиму інших чоловіків протягом чотирьох місяців, лиш відпустіть мене, благаю…

Очі дівчини наповнилися слізьми під час монологу. Я не міг збагнути чому така реакція і звідки взялося благання. Ася почала виглядати надто розбитою після того, як я сказав, що вона має прожити в домі брата чотири місяці. 

- Пані, куди ви зібралися летіти без документів? Ви ж розумієте, що це неможливо?

- Куди поділися документи? 

- Я… загубила їх. 

- Загубила? - щось мені взагалі не вірилося у слова дівчини, особливо після довгих пауз і нервового стискання пальцями рукавів блакитної абаї. 

- Так. 

- Як ви з моїм братом познайомилися? Як ти погодилася на шлюб? Я не такий юний, як ти, щоб повірити у палке кохання з першого погляду. 

- Ми зустрілися в аеропорту. Пан Мухаммад побачив мене, коли я плакала біля стійки реєстрації. Мої речі вкрали, я залишилася без грошей, телефону і документів…

Її очі виглядають нерішучими та збентеженими, вони намагаються уникати контакту зі мною. Я відчуваю, що голос Асі нестійкий і коливаєтьсяу тоні, а слова вимовляються неспокійно. По дівчині яскраво видно суперечливість між тим, що вона говорить і тим, як вона це робить. Це створює враження, що вона бреше. 

- Що було далі? 

- А далі мені запропонували допомогу. Пан Мухаммад винайняв мені номер у готелі і сказав, що владнає справу з документами. Він дуже підтримав мене у скрутній ситуації і показав себе як надійний чоловік. Можливо тому я погодилася на пропозицію стати дружиною. Ви маєте рацію, мова йшла не про кохання з першого погляду, а про безвихідь. 

-  Навіщо ти прилетіла у Дубай? - я ставив питання за питанням, щоб зрозуміти хто переді мною сидить. 

- Мені запропонували роботу у готелі, але як виявилося, це було обманом. Я залишилася без документів, грошей і підтримки в абсолютно чужій країні. 

З однієї сторони історія звучала досить правдоподібно. Навіть можна було пожаліти Асю, але внутрішнє передчуття підказувало, що мені нахабно брешуть. Ця дівчина щось приховувала і я зрозумів, що маю дізнатися її таємницію. 

- То брат тобі зробив нові документи? 

- Ні, не встиг - а ось це цікаво. Я піднімаю погляд на Маліку і бачу, що вона схвильована не менше, ніж Ася. 

- Хто виступив твоїм опікуном під час нікаху? 

- У мене не було ніякого опікуна… 

- Пророк Мухаммад сказав: «Жінка не видає заміж жінку, і жінка не видає заміж сама себе». Тому мусить бути присутнім батько, брат, дядько або інший чоловік з родичів. У випадку, коли дівчина є сиротою, вона мусить обрати собі опікуна з авторитетних мусульман, що користуються повагою. 

- Пане Халім, наша пані мало знає традицій. Можливо вона чогось не зрозуміла під час самої церемонії. 

- Або вона нам нахабно бреше, Маліка. 

Раптова смерть брата і неочікуване одруження змусили мене замислитися над тим, що відбувається за моєю спиною. Ця Ася можливо і виглядає, як невинний янгол, проте я нутром відчуваю, що вона говорить неправду. І я хочу вивести її на частину воду. 

- Зараз досить пізно. Думаю, що розмову потрібно продовжити вранці. 

- Але…

- Ніяких “але”! Невістко, по-перше, про ідду тобі мав пояснити ще іман, перш ніж посвідчити шлюб, а тому ти погоджувалася на неї свідомо. По-друге, подумай сама, куди ти зараз підеш без документів? По закону частина будинку твоя, а тому залишайся у ньому. А я зроблю останню незавершену справу свого брата і допоможу тобі відновити втрачений паспорт, з яким ти потім поїдеш додому - дівчина замислилася над моїми словами, яким перечити не було сенсу. Остаточне рішення все одно буде за мною.