На дорозі - Джек Керуак
Наступним кроком була поїздка в Міл-сіті – спробувати знайти Ремі Бонкьора. На моє здивування, корабля «Адмірал Фрібі» не було в бухті; звісно, виявилося, що Ремі вже не живе в передостанній кімнатці у каньйоні. Замість нього двері нам відчинила красива кольорова дівчина. Ми з Діном довго з нею розмовляли. Рой Джонсон чекав у машині, читаючи «Паризькі таємниці» Ежена Сю. Я востаннє подивився на Міл-сіті і зрозумів, що не слід розкопувати проблемне минуле; ми вирішили поїхати до Галатеї Данкел у пошуках нічлігу. Ед знову її залишив, поїхав у Денвер, але, хай йому чорт, вона й досі обдумувала, як його повернути назад. Ми застали її зі схрещеними ногами в позі лотоса на східному килимі з колодою карт у її чотирикімнатній квартирі на верхній Мішн. Яка гарна дівчинка. Я побачив сумні ознаки того, що тут колись жив Ед Данкел; він залишив її тільки через тимчасове божевілля та неприязнь до такого існування.
– Він повернеться, – казала Галатея. – Цей чоловік неспроможний про себе піклуватися без мене. – Вона люто глянула на Діна та Роя Джонсона. – Цього разу це зробив Томі Снарк. Раніше, коли він приїжджав, Ед був абсолютно щасливий, він працював, і ми гуляли, і все було чудово. Дін, ти ж це знаєш. Потім вони годинами сиділи у ванній, Ед у ванні, а Снарк на унітазі, і говорили, говорили, говорили – такі дурниці.
Дін сміявся. Роками він був головним пророком цієї компанії, а тепер вони вчатся його технологіям. Томі Снарк відростив бороду і його величезні, сповнені суму очі шукали Еда Данкела у Фріско; що справді сталось (і це не брехня) – Томі ампутували мізинець після нещасного випадку в Денвері, завдяки чому він дістав велику суму грощей. Без будь-якої причини вони вирішили залишити Галатею й поїхати в Портланд, Мейн, де жила Снар-кова тітка. Тому, тепер вони або їхали через Денвер, або вже були в Портланді.
– Коли закінчаться гроші Тома – Ед повернеться, -сказала Галатея, роздивляючись свої карти. – Чортів дурень – він нічого не знає і ніколи не знав. Все, що він має робити, – це знати, що я його люблю.
Сидячи на килимі й розкладаючи гадальні карти, Галатея була схожа на дочку греків із сонячним фотоапаратом, її довге волосся спадало до самої підлоги. Вона почала мені подобатись. Того вечора ми навіть, вирішили піти разом послухати джаз, і Дін хотів прихопити із собою шес-тифутову білявку на ім'я Мері, яка жила поряд по вулиці.
Того вечора Галатея, Дін та я пішли забрати Мері. Ця дівчина жила в підвальній квартирі, мала маленьку дочку та стару машину, яка ледве їздила, і яку ми з Діном пхали вулицею, поки дівчата тисли на газ. Ми пішли до Галатеї, і там усі – Марі, її дочка, Галатея, Рой Джонсон, Дороті, його дружина – похмуро розсілись на м'яких меблях, поки я стояв у кутку, тримаючи нейтралітет у проблемах Фріско, а Дін стояв посеред кімнати із своїм роздутим пальцем у повітрі на рівні грудей і реготав.
– Чорт, – сказав він, – ми всі втрачаємо свої пальці -ха-ха-ха.
– Діне, чому ти так по дурному поводишся? – запитала Галатея. – Дзвонила Каміл і сказала, що ти її покинув. Ти хіба не розумієш, що в тебе дочка?
– Він її не покидав, вона його вигнала! – сказав я, припиняючи свій нейтралітет. Вони люто глянули на мене; Дін хитро посміхнувся. – А з цим пальцем, що ви ще очікуєте від цього бідолахи? – додав я.
Вони всі на мене витріщились; особливо Беті Джонсон незадоволено на мене глянула. Все це було лише пліткар-ським кодлом, а в його центрі стояв злодій Дін, відповідальний за всі гріхи. Я виглянув у вікно на нічну вулицю Мішн; хотілося рухатись далі та слухати чудовий джаз Фріско – і не забувайте, що це був лише мій другий вечір у місті.
– Я думаю, що Мерілу дуже, дуже розумно зробила, що тебе вигнала. Діне, – сказала Галатея. – Ти роками ні за кого не відчував відповідальності. Ти зробив стільки жахливих речей, що я навіть не знаю, що тобі сказати.
І в цьому була вся суть, і вони сиділи, дивлячись на Діна з ненавистю, а він стояв на килимі посеред них усіх і сміявся – він просто сміявся і трішки пританцьовував.
Його пов'язка ставала дедалі бруднішою; вона почала розтріпуватись і розв'язуватись. Я раптом зрозумів, що Дін завдяки надзвичайно великій кількості гріхів ставав Дурнем, Блаженним і Святим.
– Тобі геть плювати на всіх, крім себе і твоїх бісових розваг. Ти думаєш тільки про те, що в тебе між ногами і скільки грошей або задоволення ти можеш висмоктати з людей, а потім просто витираєш об них ноги. І не тільки це, ти ведеш себе, як придурок. До тебе ніколи не доходить, що життя – серйозне, і люди намагаються з нього щось зробити, замість того, щоб весь час дуріти.
Ось ким був Дін – Святим Дурнем.
– Каміл усю ніч ридає, але ти навіть не думай, що вона хоче, щоб ти повернувся, вона сказала, що більше ніколи не
