Місто грішних душ - Ірина Кузьменко

— Я поряд, мила, — промовив Лука.

Сабін було важко дихати. Кожний подих віддався болем у грудях. Відчуття були такими, що ніби хтось навмисно поклав камінь на живіт і з усієї сили тисне. Біль пронизував кожну клітинку тіла. Через кілька хвилин пелена з очей впала, і Сабін зрештою змогла зосередитися. Провівши очима по кімнаті, прошепотіла:

— Чому так боляче?

— Я приведу лікаря!

Сабін перевела погляд на Луку й тихим, хриплим голосом промовила:

— Не йди! Я потерплю. Серена. Що з нею?

— Мила моя, — Лука схилився й обережно поцілував її у чоло. — Із Сереною все нормально. За першої можливості вона приїде до тебе.

— Охорона… Як вони? Живі?

— Живі, — відповів Лука.

Сабін вдихнула й стиснула руку Луки. На її обличчі промайнула легка усмішка.

— Я люблю тебе, брате.

Сабін знову заплющила очі. Поцілувавши руку сестри, Лука піднявся й вийшов. Біля палати чергували два охоронці.

— Щоб і миша не проскочила повз вас, — промовив Лука, і охорона кивнула. — Біля лікарні також буде охорона. Чергуєте позмінно.

Повідомивши лікарю Мердоку, що сестра прокинулася й скаржилася на біль, додав:

— Повідомите, скільки буде коштувати лікування Сабін і додаткова плата за мовчання.

Лікар Мердок насупився й склав руки на грудях.

— Всю інформацію я вже знищив. Ви, містере Неро, також повинні розуміти, які можуть бути для мене наслідки.

— Розумію, — кивнув Лука. — Тому плата буде достойна. А ви, своєю чергою, також повинні розуміти, які будуть наслідки для вас, якщо інформація вийде за межі лікарні.

Лука, вийшовши з лікарні, дістав із кишені мобільний телефон. Натиснувши на виклик, сів у машину. Через кілька хвилин очікування абонент підняв слухавку.

— Друже, я чекаю тебе.

— Відчуваю себе твоєю шестіркою, — хмикнув у слухавку Ісаак.

— Ти в першу чергу бізнесмен, Хантере! А я плачу хороші гроші за твої послуги.

— Тепер це ми так називаємо? Послуги?

— Твій сарказм недоречний…

— Я виконаю частину своєї угоди! — голос Ісаака став грубим. — До скорої зустрічі!