Місто грішних душ - Ірина Кузьменко
І прийде час, коли вона міцно зможе обійняти Сабін і назвати її сестрою. Прийде час, коли вона обійме Луку й зможе назвати його братом. Від цієї думки на душі хоча б трішки стало тепліше.
У кімнату зайшов Ісаак. Він, схрестивши руки на грудях, схилився боком об одвірок.
— Ти нічого не їла!
— Ви не зобов’язані бути мені нянькою, — поклавши документ на стіл, прошепотіла.
— Не зобов’язаний. Однак ти в моєму номері…
— І що далі? — різко промовила й, піднявшись, поглянула на чоловіка.
— А далі… фіктивний шлюб. Свобода дій! І безпека!
Від його спокійного тону й слів Серена відчула, як її серце впало в п’ятки. Вона не могла повірити, що він говорить серйозно. Який фіктивний шлюб? Слів бракувало, щоб навіть виразити своє обурення.
— Лука привезе твої речі й документи. Ти лише повинна погодитися на мої умови. І вже завтра ми полетимо звідси!
Ісаак пішов, залишивши Серену в роздумах…
Кінець
