Спогади вигнанця, фізика, громадянина світу - Жорж Шарпак

Довіра людей до науки як засобу розв’язання проблем, що їх вона сама й спричиняє, вимагає негайного початку повного ядерного роззброєння! Велетенські суми і людські ресурси, які з’являться в результаті припинення виробництва ядерних озброєнь, дозволять вирішити інші глобальні проблеми.

Розділ третій. Сполучені Штати без ядерної зброї

Сполучені Штати були першою країною, яка створила ядерну зброю, та єдиною, що використала її з військовою метою. Я працював над цією зброєю з 1950-х років, зробив значний внесок у розроблення водневої бомби і ще більший — у технології, причетні до цього типу зброї. Я також брав участь у всіх акціях, метою яких було посилення контролю за зброєю, приклався і до пакту про повну заборону ядерних випробувань, і до втілення засобів верифікації застосування угод, що встановлювали контроль.

Я переконаний, що розповсюдження ядерних озброєнь, зокрема серед компаній, які діють поза законом, несе серйозну загрозу нашій цивілізації та що навіть одна-єдина бомба, скинута на велике місто на кшталт Нью-Йорка, Вашингтона чи Лондона, призведе до повного знищення всієї країни. Ми мусимо — байдуже, є в нас сили чи ні — у найближчі десять-двадцять років позбутися всіх ядерних озброєнь і вдатися до заходів задля захисту наших суспільств від занепаду, до якого призведе використання бомби терористами.

З 1988 р. я виступаю за скорочення тридцятитисячного арсеналу Сполучених Штатів і Радянського Союзу до однієї тисячі боєголовок. Нам пощастило домогтися значних скорочень, хоч я вважаю неоднозначним дозволений рівень «1700—2200 стратегічно необхідних ядерних боєголовок», встановлений до 31 грудня 2012 р., коли завершиться дія Московського пакту. А й справді, нині з кожного боку ми маємо близько шести тисяч боєголовок, і немає жодного обмежувального законодавчого акта.

Я помітив, що держави, які мають ядерну зброю, радше піклуються про її збереження, ніж переконують інші держави позбутися озброєнь, ніби збільшення арсеналу краще їх захистить. Насправді єдиний ефект ядерної зброї — це застереження, а для цього достатньо дуже незначної кількості. У Сполучених Штатах поширена думка, що, допоки в них зброї більше, ніж у Китаю, Індії, Пакистану, Ірану та Північної Кореї, спокій забезпечено. І це — хибна думка.

Звісно ж, американське ядерне лобі намагається зберегти чільну роль, перевагу своїх людських ресурсів та інфраструктуру. Впродовж останніх років було чимало спроб створення зброї нового покоління з єдиною, на моє переконання, метою — підтримати рівень кваліфікації працівників і «дух фірми». Йшлося, скажімо, про RNEP — «потужний ядерний підземний засіб» — ядерну бомбу-міну короткого радіуса дії, яка вибухає під землею. Нещодавно розробляли надійні головки-замінники RRW — вперше вони з’явилися 2000 р. як наконечники вагою «всього» в 5 кт., що мали замінити наконечники у 500 кт. завдяки технічно досконалішому механізму запуску та зменшенню сили вибуху, необхідної для знищення залізобетонної пускової шахти. Але розробляти нову зброю безглуздо, адже можна досягти тих самих результатів з уже існуючою термоядерною зброєю.

Від первісного задуму RRW відмовилися нібито тому, що національна агенція з ядерної безпеки NNSA хотіла створити лише два нові наконечники, щоб замінити W76 та W88. Та насправді річ у тім, що було встановлено: термін «життя» плутонієвих стрижнів становить від вісімдесяти п’яти до більш ніж ста років, а отже, немає жодної потреби в їхній заміні впродовж наступних п’ятдесяти років.

Цілком зрозуміло, що політиці нерозповсюдження загрожує те, що Сполучені Штати не ратифікували пакту про повну заборону ядерних випробувань і що вони прагнуть регулярно створювати нові боєголовки. Якби вони почали різко зменшувати свій арсенал, їхні вимоги до інших держав мали би більш законний вигляд. І я переконаний, що це лише сприяло би безпеці держави.

Нещодавно, 13 квітня 2008 р., я брав участь у представленні нової доповіді — «У напрямку впевненої безпеки». Цей документ накреслює десять етапів плану з кардинального скорочення ядерного арсеналу та повного роззброєння.

1. Єдиною метою американських ядерних озброєнь визнати стримування та — за потреби — відповідь на використання ядерної зброї іншою державою.

2. Відкинути найменшу можливість використання ядерних озброєнь, змінивши технології розгортання — обраховувати його у днях, а не у хвилинах.

3. Уникати заздалегідь визначених цілей, замінивши їх можливістю швидко відповідати на випадок застосування ядерної зброї проти Сполучених Штатів, їхніх збройних сил або їхніх союзників.

4. Якнайскоріше в односторонньому порядку зменшити американський ядерний арсенал до принаймні однієї тисячі боєголовок, рахуючи як уже розгорнуті, так і ті, що в запасі. Сполучені Штати повинні оголосити всі інші боєголовки надлишковими, перемістити їх до складів, почати прозору процедуру дезактивацію за участі міжнародної спільноти та знищення боєголовок, а також надлишку плутонію та збагаченого урану. Якщо терміни дезактивації буде узгоджено з Росією, то цим Сполучені Штати заохотять росіян до відповідних дій.

5. Зупинити всі програми розвитку і розгортання ядерних озброєнь нового покоління, зокрема вже згаданих RRW.

6. Швидко і в односторонньому порядку скласти перелік усіх американських нестратегічних ядерних озброєнь і дезактивувати їх, дотримуючись прозорості та спонукаючи Росію до схожих дій.

7. Оголосити про готовність Сполучених Штатів продовжувати скорочення ядерного арсеналу на основі — двосторонній чи багатосторонній — перемовин і контролю.

8. Взяти зобов’язання не відновлювати ядерних випробувань і працювати з Сенатом над ратифікацією пакту про їх повну заборону.

9. Зупинити розгортання захисної системи з ракет, розміщених на землі, та відмовитися від планів захисту за допомоги ракет, розміщених у космосі. Розгортання будь-якої американської захисної системи, частину якої Китай та Росія вважали би за можливе перехопити за допомоги ракет дальньої дії, стало би на перешкоді суворому скороченню озброєнь. Реакція цих держав могла би значно зашкодити безпеці Сполучених Штатів.

10. Ще раз підтвердити прагнення Сполучених Штатів продовжувати ядерне роззброєння та представити спеціальний проект для досягнення цієї мети, усвідомлюючи, що загальна і контрольована заборона ядерних озброєнь підвищила би державну та міжнародну безпеку.

Ці десять кроків до справжньої безпеки — лише повтор документа, складеного в червні 2001 р. тими самими особами і під тією самою назвою. Наступний американський президент може і повинен здійснити їх в односторонньому порядку, і все ж їм не зашкодили би консультації з Росією та співпраця з цією державою, а також з іншими країнами, які вже мають або ще не мають ядерної зброї та кооперація з якими дуже важлива для встановлення нового режиму нерозповсюдження. У працях Кіссінджера 2007—2008 років блискуче проаналізовано кожен з цих кроків, і саме він наполягає на перевагах співпраці з Росією задля покращення безпеки як обох держав, так і всього світу.

Якщо Франція поставить перед собою саме таку мету, робота з нею стане запорукою успіху.

Примітки

1. Ідеться про містечко Дубровиця на Рівненщині.