Льонтом. Дороги і люди - Богдан Ославський

class=book> 1

Цитата з есею Юрія Андруховича «Ангели і демони периферії», що слугує післямовою до українського видання «Дорогою на Бабадаґ» А. Стасюка.

(обратно) 2

На час друку вже знятий.

(обратно) 3

Пізніше у Києві студентка з Маріуполя призналась мені, що колись не могла уявити, як це так на Західній Україні всі українською розмовляють, і не тільки в школах чи універах, а навіть удома.

(обратно) 4

Кобо Абе, «Жінка в пісках», переклад Івана Дзюби.

(обратно) 5

Узор — штанці, часом короткі, як бриджі. Мусульманські жінки носять їх під халат, під сукню, сарафан тощо. Не допускається, щоб ноги були відкриті.

(обратно) 6

Пиріжки з м'ясом і смаженою цибулею. Продаються переважно на вулиці, але часто, трапляється, і в закладах харчування.

(обратно) 7

Автономна республіка на заході Узбекистану. Головне місто — Кунґрад.

(обратно) 8

Сум — грошова одиниця Узбекистану. Схоже називаються киргизькі й таджицькі гроші: сом і сомоні відповідно.

(обратно) 9

Далекобійники взагалі виживають як можуть зі своєю солярою; часто рятуються пальним із Туркменістану.

(обратно) 10

За винятком Киргизстану, де була революція і громадянська війна, та Афганістану.

(обратно) 11

Мав такий досвід у дитинстві. Видимий контраст між Україною і Польщею став для мене малого шоком ще на вокзалі в Перемишлі де нині, здавалося б, не настільки вже все інакше.

(обратно) 12

Традиційна м'ясна страва народів Центральної Азії. Дещо нагадує хінкалі або пельмені.

(обратно) 13

Страва з локшини, м'яса та овочів, притаманна переважно для кухонь східних країн.

(обратно)
Оглавление Передмова Ті двоє Ворзель Ікар і Малий Вавилон Місто в пісках Великий базар колійовий Прописані у Хорезмі Дорога сама приведе Развалілі Звичайна узбецька сім’я Поміж двома кордонами Курбан Байрам. Турок. Таксист Брат, спати Матеріальний бік справи Багато місця Ми тута є