Місто грішних душ - Ірина Кузьменко

— Ніхто ж не хоче, щоб діамант Неро постраждав?! — хмикнув Адам і, притуливши до грудей дівчину, впевнено пішов уперед.

Напруга зростала з кожною секундою. Артур, розуміючи, що Сабін може бути під перехресним вогнем, змушений був прийняти швидко рішення й відпустити Воррена.

Джейкоб, тримаючи на мушці Пітера Крейда, підійшов до машини Адама й відчинив задні дверцята. Адам, обережно поклавши дівчину на сидіння, вирівнявся й, поглянувши на Крейда, промовив:

— Сьогодні не твій вечір! — підморгнув. — Купиш собі нову ляльку!

— Щеня, ти мені за все заплатиш! — ніби поранений звір, загорлав Крейд.

Люди Неро перевели зброю на Крейда. Адам, обійшовши машину, сів у салон і, завівши двигун, зірвався з місця.

— Лайно! — закричав Пітер Крейд. — За ним! — махнув рукою своїй охороні.

— Не поспішай! — голосно промовив Артур і вийшов наперед.

Люди Воррена й Джейкоб повільно почали відходити й, сівши у свої автівки, швидко поїхали геть.

Артур, перебуваючи під прицілом, склав руки в кишені й, наблизившись до Крейда, спокійно промовив:

— Мій шеф у гніві. Хтось викрав Сабін, коли вона їхала з коледжу. Вбив її охорону, і дівчина опинилася на торгах у клубі Арло Сілестіса. Твій регент, — Артур прижмурився й, оглянувшись, через кілька секунд додав: — Вже мертвий регент, знаючи, хто така Сабін, посмів купити її.

Пітер Крейд наказав своїм людям опустити зброю. Артур, схиливши голову, обійшов його й додав:

— Вирішив зіграти у великий куш, Крейде? Не ту дівчину купив.

— Як бачиш, вона не в мене! — розвів руками Крейд.

Артур стиснув вуста й пихнув чоловіка в груди. Охорона Крейда миттєво відреагувала та націлилася на регента. Артур нахмурився й, розвернувшись, пішов.