Ярмарок суєти - Вільям Мейкпіс Теккерей
Адвокат страхової компанії присягався, що такої темної справи йому ще зроду не траплялося розглядати, і пропонував послати в Ахен комісію, щоб вона перевірила обставини смерті; компанія відмовилася сплачувати поліс. Та місіс, чи, як вона себе називала, леді Кроулі, негайно приїхала до Лондона (в супроводі своїх адвокатів, містерів Берка, Тертела і Гейса з Тевісінн) і накинулась на компанію за її відмову. її адвокати погоджувалися па обстеження; вони заявили, що місіс Кроулі — жертва підлої змови, і кінець кінцем перемогли. Гроші були сплачені, її добре ім’я відновлене, але полковник Доббін відіслав назад страховій компанії свою частину спадщини й рішуче відмовився мати з Ребекою будь-які стосунки.
Їй не довелося стати леді Кроулі, хоч вона й далі так себе величала. Його вельможність полковник Родон Кроулі, оплакуваний своїми підданцями, що дуже його любили, помер від жовтої лихоманки на острові Ковентрі за півтора місяця до скону свого брата, сера Пітта. Таким чином, маєток і титул дісталися теперішньому баронету, серові Родону Кроулі.
Він теж не захотів бачити свою матір, якій зрештою виплачує добре утримання і яка й так, здається, дуже багата. Баронет постійно мешкає в Королевиному Кроулі з леді Джейн та її дочкою, а Ребека — леді Кроулі — здебільшого перебуває в Баті або в Челтнемі, де чимало чудових людей вважають, що її тяжко скривдили. Але й вона має ворогів — хто їх не має? її життя дав їм гідну відповідь. Вона присвячує себе добродійництву. Вона ходить до церкви завжди в супроводі служника. Її прізвище можна знайти в усіх добродійницьких списках. «Убога перепродувачка помаранчів», «Покинута праля», «Нужденний продавець оладок» винайшли в її особі віддану опікунку. Вона завжди торгувала на добродійницьких базарах на користь цих нещасних. Еммі, її діти й полковник, що недавно повернувся до Лондона, випадково зустріли її на такому базарі. Місіс Кроулі скромно опустила очі й усміхнулася, коли іони кинулись геть від неї; Еммі поквапилася втекти під руку з Джорджем (тепер надзвичайно елегантним юнаком), полковник схопив маленьку Джейн, яку він любить дужче ва все на світів-дужче, ніж свою «історію Пенджабу».
«Дужче, ніж мене», — думає Емілія і зітхає. Та він ніколи не сказав їй жодного недоброго чи сердитого слова й завжди намагався виконати кожне її бажання, тільки-но дізнавався про нього.
Ох, vanitas vanitatum!1 Хто з нас щасливий у цьому світі? Хто з нас отримує те, чого прагне його серце, а отримавши, бував задоволений? Давайте, діти, складемо ляльки й зачинимо скриньку, наша вистава скінчилася.
Примітки1
Слава Франції! Слава імператорові! Слава Бонапарту! (франц.)
(обратно)Оглавление ПЕРЕД ЗАВІСОЮ Розділ І ЧІЗВІКСЬКА АЛЕЯ Розділ II У ЯКОМУ МІС ШАРП І МІС СЕДЛІ ГОТУЮТЬСЯ ДО НАСТУПУ Розділ III РЕБЕКА ПЕРЕД ЛИЦЕМ СУПРОТИВНИКА Розділ IV ЗЕЛЕНИЙ ЦІОВКОВИЙ ГАМАНЕЦЬ Розділ V НАШ ДОББІН Розділ VI ВОКСГОЛ Розділ VII КРОУЛІ З КОРОЛЕВИНОГО КРОУЛІ Розділ VIII ПРИВАТНИЙ І КОНФЕДЕЦІЙНИЙ Розділ IX РОДИННІ ПОРТРЕТИ Розділ X МІС ШАРП ЗДОБУВАЄ ДРУЗІВ Розділ XI ЩАСЛИВА АРКАДІЯ Розділ XII ДОСИТЬ СЕНТИМЕНТАЛЬНИЙ Розділ XIII СЕНТИМЕНТАЛЬНИЙ, АЛЕ Й НЕ ТІЛЬКИ СЕНТИМЕНТАЛЬНИЙ Розділ XIV МІС КРОУЛІ ВДОМА Розділ XV У ЯКОМУ НА КОРОТКИЙ ЧАС З’ЯВЛЯЄТЬСЯ ЧОЛОВІК РЕБЕКИ Розділ XVI ЛИСТ НА ПОДУШЕЧЦІ ДЛЯ ШПИЛЬОК Розділ XVII ЯК КАПІТАН ДОББШ КУПУВАВ ФОРТЕПІАНО Розділ XVIII ХТО ГРАВ НА ФОРТЕПІАНО, ЯКЕ ПРИДБАВ КАПІТАН ДОББШ Розділ XIX МІС КРОУЛІ ПІД ОПІКОЮ ДОГЛЯДАЧКИ Розділ XX У ЯКОМУ КАПІТАН ДОББШ ВИСТУПАЄ В РОЛІ ПОСЛАНЦЯ ГІМЕНЕЯ Розділ XXI СВАРКА ЧЕРЕЗ СПАДКОЄМИЦЮ Розділ XXII ВЕСІЛЛЯ И ПОЧАТОК МЕДОВОГО МІСЯЦЯ Розділ XXIII КАПІТАН ДОББІН ВЕРБУЄ СПІЛЬНИКІВ Розділ XXIV У ЯКОМУ МІСТЕР ОСБОРН БЕРЕ З ПОЛИЦІ РОДИННУ БІБЛІЮ Розділ XXV У ЯКОМУ ВСІ ГОЛОВНІ ДІЙОВІ ОСОБИ ВВАЖАЮТЬ ДОРЕЧНИМ ПОКИНУТИ БРАЙТОН Розділ XXVI МІЖ ЛОНДОНОМ І ЧАТЕМОМ Розділ XXVII У ЯКОМУ ЕМІЛІЯ ПРИБУВАЄ ДО СВОГО ПОЛКУ Розділ XXVIII У ЯКОМУ ЕМІЛІЯ ВІДЇЗДИТЬ ДО НІДЕРЛАНДІВ Розділ XXIX БРЮССЕЛЬ Розділ XXX «Я ДІВЧИНУ ПОКИНУВ» Розділ XXXI У ЯКОМУ ДЖОЗ СЕДЛІ ПІІКЛУЄТЬСЯ ПРО СВОЮ СЕСТРУ Розділ XXXII У
