Афера з бонусом - Наталія Ольшевська

   Чи можеш ти відмовитися від колекції? Вибач, але ні. Та ти можеш її подарувати. Але не комусь з родичів. Впевнений, що ти готова була віддати її Ростику, але цей засранець відразу її продасть. Деякі з монет ще до моєї смерті були виставлені на аукціон. Ти можеш їх подарувати лише своєму законному чоловіку. Людині, яка полюбить тебе усім серцем, побачить твоє добре серце та зробить метою свого життя оберігати його від усіх і усього. Але знай, якщо якийсь бовдур надумає тебе обманути, використати чи розбити твоє серце – я дістану його з того світу.

   Я люблю тебе, Яринко, і останнє, про що я хочу попросити: живи, радій кожному дню та продовжуй зігрівати світ своєю теплою посмішкою. Тільки не співай – це єдине, що у тебе виходить погано.»

   Похапцем змахую сльози, та складаю аркуші, притискаючи до грудей. Після того, що прочитала, не можу відмовитися, хоч і як би хотілося…

   Коли нотаріус підіймається, відчиняє сейф та дістає з нього чималу шкатулку, яка швидше нагадує невелику скриню, підписую необхідні документи, відчуваючи, як мене пропалюють знавіснілі погляди. Та мені байдуже. Забираю свій небажаний спадок та відправляюся додому.

   Телефоную адміністратору та вперше за довгий проміжок часу беру тиждень відпустки, аби остаточно оговтатися та провести Соню в дорогу.

   Шкода, що у листі дідусь не попередив, що доведеться озброїтися щитом та гострим язиком, аби відбиватися від усіх, хто хоче мати те, що без згоди та бажання тепер належить мені.