Няня для тирана - Ая Кучер
Клик часто дихає, пронизує своїми вирами. Ніби думками намагається додавити мене, змусити здатися. Але якщо йому до цього не вдалося прогнути мене, то й зараз не дамся.
– Залишуся, і ти втратиш свій дім. Чи на що ви там сперечалися?
– Підеш, і я втрачу набагато більше, ніж будинок.
Звісно. Я знаю дуже багато, щоб просто мене відпустити. Шпигун, який зібрав інформацію, яка може занапастити чоловіка. Декілька дзвінків Харукана, один відеозапис, і Клика висунуть звинувачення у вбивстві Баширова.
– Я нікому нічого не розповім, коли піду. Але якщо не відпустиш, то я розповім твоїм друзям про все. Про приїзд Лютого, Баширова, твої проблеми. Все, що я дізналася, дізнаються і вони.
– А чи не боїшся, що за таке самоврядність можуть постраждати твої близькі?
– Я переріжу тобі горлянку до того, як ти встигнеш торкнутися мого сина.
Кажу, але не вірю у свої слова. З кимось іншим могла б, матері на багато підуть заради дітей. Життя з нелюбимим, робота на межі сил, вбивство. Але яким би злочинцем не був Клик, він не завдає шкоди дитині. Я твердо впевнена у цьому. Він не зробить цього, ні, тільки не він.
Я ж не могла полюбити таку жорстоку людину?
– Дай мені піти, Клик. Будь ласка.
– Ні за що, - шипить мені в обличчя, сильніше притискаючи до стіни. Здавлює зап’ястя, вириваючи нову хвилю болю. – Я тебе нікуди не відпущу.
