(не) Ідеальний бос - Аксінія Найт

* * * Від імені Ніколаса * * *

Ранок свого чергового вихідного у Ніка розпочався в обіймах коханої дівчини. Він насолоджувався цими хвилинами. Адже після тієї злощасної розмови з Алексом, коли вони посварилися ще більше, її ніби підмінили. Шеріл ризикнула і повністю змогла відкритися чоловікові, поступово впускаючи його у своє життя. Майже одразу вони почали жити разом і навіть планувати майбутнє. Хоча сама Шер побоювалася всіх подібних розмов, що часом зачіпало Ніколаса. Йому не раз здавалося, що він просто для неї як втіха.

– Доброго ранку, кохана… – прошепотів він, міцно притискаючи дівчину у своїх обіймах. – Якими будуть плани на сьогодні?

– Доброго, Нік. Все, що ти запропонуєш... – усміхнулася вона, цілуючи в губи свого чоловіка. Щоразу він відчував надзвичайний підйом внутрішньої енергії, відчуваючи настільки бажані їм турботу та ніжність з боку Шеріл.

– Дуже приваблива перспектива. В ідеалі, я залишився б удома і не вилазив з цього ліжка.

– Вмієш ти цікаві ідеї пропонувати, – Шер прикусила нижню губу, явно уявляючи план на день, чим дуже завела чоловіка.

– Але тільки за умови, що на обід ми кудись виберемося. Не хочу, щоб ти витрачала наш час та стояла біля плити.

– Домовилися! – і дівчина нахилилася для поцілунку. Нік не став гаяти час і притягнув її у свої обійми, притискаючи міцно до свого вже збудженого члена. Шеріл розсунула свої ніжки, дозволяючи проникнути усередину. Одночасно застогнавши від насолоди, вони почали рухатися в унісон, доводячи один одного до грані. Кожен із них відчував іншого, ніби вони були створені ідеальною парою. Їм не потрібно було багато часу, щоб разом фінішувати. Обидва важко дихали, намагаючись прийти до тями.

Після того, як Шеріл повернулася з ванної кімнати, де приводила себе в порядок, як у Ніколаса несподівано задзвонив телефон. Побачивши ім'я на дисплеї, чоловік голосно вилаявся і відкинув його убік.

– Хто дзвонив, любий? – з турботою в голосі запитала дівчина, сідаючи на край ліжка.

– Та бос щось знову від мене хоче. Мені це дуже не подобається. Як би не придумав він чогось замість мого відпочинку, – задумливо промовив Нік.

– Не відповідай. Сьогодні твій вихідний, і ти маєш повне право на це.

– Та я й не збирався… – і вони удвох почали збиратися на прогулянку. За цей час телефон чоловіка дзвонив кілька разів та дуже наполегливо. Ділан Хейз явно не збирався здаватися, щоразу залишаючи пропущений виклик. Якийсь дивний внутрішній занепокоєння став охоплювати Ніколаса. Навіть Шеріл помітила, як він здригався на кожен звук.

– Нік… Якщо ти хочеш, давай зайдемо зараз у ресторан і ти поговориш зі своїм босом… – обережно запропонувала дівчина, міцно взявши його за руку.

– Дякую, Шер! Можливо, так буде спокійніше… – чоловік із любов'ю подивився на неї, коли вони вийшли з дому. Почуття тривоги ставало дедалі сильнішим у міру їхнього наближення до будівлі «Crystals».

Нік залишив дівчину в залі, а сам подався у бік кабінету містера Хейза. Він зробив глибокий вдих і, обережно постукавши, увійшов усередину. Та картина, що відкрилася перед очима, моментально шокувала. Його бос тримав у руках пістолет, спрямований на стороннього чоловіка. Ніколас не відразу впізнав у ньому Алекса.

Ділан Хейз агресивно почав виганяти начальника безпеки, вказуючи пальцем на його відсутність, а потім просто вирішив звільнити його. Але той не збирався просто так здаватись. І тільки-но він зробив вигляд, що відвернувся у бік виходу з кабінету, містер Коулман знову опинився під прицілом. Помітивши бічним зір руху боса, буквально мить знадобилася Ніку, щоб оцінити ситуацію. І в момент пострілу йому вдалося різко відштовхнути Алекса убік, але сам чоловік відчув різкий біль у грудях. Вони вдвох із Алексом впали на підлогу, відключаючись від зовнішнього світу.

* * * Від імені Шеріл * * *

Шеріл сиділа в залі ресторану і терпляче чекала на Ніка. Вона замовила собі філіжанку кави і присіла за столик, який знаходився найближче до службового приміщення. Всередині її било дрібне тремтіння від незрозумілого їй хвилювання. Дівчині найбільше у світі хотілося піти звідси, але вона не могла залишити Ніка одного, не знаючи, що насправді хотів його бос.

І в момент, коли її накрила найбільша паніка, Шеріл різко встала зі свого місця і зайшла у службові двері. Їй пощастило, що ніхто з персоналу цього не помітив. Повільним, але впевненим кроком вона просувалась усередину, довіряючи своїм внутрішнім відчуттям, коли несподівано пролунав глухий звук. Серце було готове вискочити з грудей, коли вона зрозуміла, що це був справжній постріл.

Додавши кроку в той бік, звідки був чутний звук, Шеріл щосили штовхнула двері. Вона завмерла від шоку, коли побачила Ділана, який сидів за своїм столом і відкинувся на спинку крісла. А Нік і Алекс непритомний лежали на підлозі. Шер одразу підбігла до господаря ресторану і з усієї сили вліпила того ляпаса. Ділан навіть не ворухнувся, покірно приймаючи її злість. Вона вдарила ще кілька разів, коли він підняв на неї свій погляд.

– Я викликав швидку. Сподіваюся, вони встигнуть… – тихо промовив він. Дівчина відразу підбігла до чоловіків. Вона помітила, що Алекс почав приходити до тями.

По щоках Шеріл котилися сльози. Вона не розуміла, що відбувалося і що їй робити. Нахилившись до Ніколаса, дівчина помітила червону пляму під нею. Її руки тремтіли від страху, коли до її голови прийшло усвідомлення, що це була його кров, що він був поранений.