Пацифікація - Автор невідомий

Всі ті факти Франції не такі вже невідомі, якби цього собі бажали поляки. В Парижі поляки зачали офеаїзпву мовчанки. Французька преса повинна мовчати про всі ті жорстокості!, що відбувають у Східній Галичині. До редакцій рясно пливуть чеки. Зпочатку опубліковано кілька телєграм, у яких українських терористів поставлено нарівні з комуністами. Одначе, завдяки Женеві і насамперед німецькій пресі, правда таки вийшла на верх.

Ми радіємо, й то дуже радікмо, бо можемо тепер констатувати все більшу і більшу еволюцію французьких одвічальпнх політиків. Вони зачинають вже розуміти, що союз Франції з Польщею — це смертний гріх, який може Францію привести до згуби. Вони ще не знають, як вийти з того положення. Вони дуже хотілиб знайти якийсь вихід, але його ще не бачать. Але великим поступом у цій справі є той факт, що відповідальні політики признають вже свою похибку.

Переслідування у Східній Галичині мають ще й інші наслідки. Вони відкриють очі решткам ще й досі засліплених французів. Французька демократія не стерпить жорстокостей проти безборонного народу. Польща є союзницею Франції. На жаль, це так! Але хай Польща не забуває, що той союз дає французам право контролі, від якої вони ніколи не відмовляться. Французи не бачать у Польщі ріжних народів, панів і рабів; французи бачать тільки рівних перед законом, вільних громадян. Тих громадян треба поважати, з ними треба поводитися як із людьми. Якщо Польша того не розуміє, то французькі політики пригадають їй, як треба поводитися з людьми.

Процес зачався. Ми будемо його боронити».

а) Акція українців.

— У Відні основано для ведення протестлої акції окремий «Комітет Української Національної Пропаганди». Комітет виготовляй інформаційні статті для віденської преси, іюзмножуьаи та поширював знимки побитих людей, брошури нро «пацифікацію», ними иролаґандиіілу летучку, Орав участь у підготовці нротеегного віча — тощо.

— Листопадове свято в Відні було получено а протестиим вічем, иа якім винесено протест проти польського терору; протест розіслано до представників міжнародних гуманітарних установ, Ліги Націй, Червоного Хреста, ЛіГи прав людини та громадянина та до ріжлих редакцій.

— о. ХП. юзи. відбулося в Відні величезне протестне віче українською, німецького та литовського огудеіістиа в найбільшій салі віденського університету. Від професорської колегії промишляв проф. д-р Мух, від німецького студенства Еріх Шілнер, по цім делегат українського студенства, а на кілци D ля дас-Л в ґустайтіс од литовців. У винесеній резолюції сказано між илліим: «Протягом останніх тижнів подає преса всіх країв та політичних напрямків про такс гноблення національних меншостей в Польщі, якою історія меншин у цілому світі,'хоч і яка вона багата на приклади моральних і фізичних страждань, подібного собі не миє». «Польща виключає себе з ряду культурних ницій, доказуючи брак зрілости своїх провідників і всього народу взагалі. Ось до пицифікаційпої акції, переведеної поляками в українських областях із лечуваною жор-отокоспо, долу чуємся лигілка на німців у західліх смугах польської держави за згодою, а шо більше з допомогою польського уряду». «Німецьке студенство віденських вищих шкіл звертиігп-ся разом із українським та литовським студелством у Відні до німецького уряду з проханням вчинити належні кроки з ціллю здобути для українців і німців повної рикомпензити за заподіяні їм поляками кривди та забезпечити всі людські та політичні права в Польщі на будуче». Між присутніми розкинено лстучки зі зпимками побитих людей нри «пацифікації».

б) Офіційні інтервенції та акція чужинців.

— Польський посол в Австрії, К. Бадср. подав протест мін. закорд. справ Шобе-родіі проти демонстрації, яку влаштували українські, німецькі та польські студенти проти поліських звірств. ПІобср одповіїв БадСрові, що він не може втручатися в університетські справи, хоч обіцяв перевести слідство. Однак ректор університету, ібер-оберґер, на інтерпеляцію Шобсра заявив, що колиб віл був присутнім на нротссгному вічу, то вжіївби що гостріших слів ЦрОТИ Польщі, ніж це зробили студенти.

-- J!a Конференції «Соціалістичного Спиртового Інтернаціоналу», що відбулася в грудні в Відні, зачитано звідомлеппя українських пластових організацій про. польські репресії. Ті інформації Інтернаціонал видрукував 4 мовами та розіслав місцевим спортовим організацій.

X. ШВАЙЦАРІЯ.

а) Акція українців.

— 25. X. ШО. р. відбулися в Женеві Збори «Українського ІСлюбу», які винесли протестні резолюції проти польського терору. Протест вислано до Оекретаріяту Ліґи Націй та /(о всіх членів Комісії Національних Меншин. Окрім того, рішено звернутися до Міжлародпього Червоного Хреста з проханням дати негайну поміч раленим українцям, яким польські санітарні установи відмовляють будьякої опіки. Так само рішено звернутися до Міжнародньої .Унії опіки над дітьми, щоб вона дала поміч дітям, раненим од побоїв. Нарешті рішено звернутися до Жіночої Ліги Мира й Свободи, щоб вона своїм виступом в обороні українського населення звернула увагу міжнародніх державних чинників на останні події на наших землях.

— 17. І. 1031. відбувся в Женеві Зїод представників українських протестних комітетів проти полільного терору, що існують іі Чехословаччиші, Німеччині, Данціґу, Литві, Франції, Бельгії, Італії та Швайцарії. Рішено утворити по всіх європейських державах постійні комітети пропаганди й охорони прав українського народу, як рівнож намічено основні засади пропаганди нашої справи закордоном.

— У Женеві засновано в листопаді українське пресове бюро, яке видає французькою мовою місячний- бюлетень п. з. Bulletin d4nformations Ukrainiennes.

— У Мьозапі видано в січні книжку про «пацифікацію» п. з. La Plus Sombre Pologne. Le Rcmpart de la Barbarie contrę I'Europe.

б) Акція чужинців.

— 19. 1. 1931. p. «Жіноча Інтернаціональна Ліга Миру й Свободи» влаштувала в Женеві прилюдну конференцію у справі галицьких подій. Виклад про ті події мала місс Шіпшінкс, яка підчас «пацифікації» відвідала Ох. Галичину з доручення Ліґи. Олово забірали: польський журналіст Смоґоржевскі, проф. Русова, імж. Андрієвський, секретар Конгресу національних меншин А меті де, пос. Рудницька та Е. Онацький.

— 11. Інтернаціоналя в Ціріху 21. 11. 1931. приняв резолюцію з осудом крівавих актів терору польського уряду.

— Німецький міністер закордонних справ Курціус у своїй промові під час асамблеї Ліґи Націй у січні б. р. звернув також увагу на українську справу у Сх. Галичині, говорячи: «Коли