Пацифікація - Автор невідомий
коли Захід нічого не знав про боротіюу українців, а знав лише про-війну польсько-большевицьку». «Що знає Захід про цс, що в Польщі на Сході діються жахливі і неймовірно траґічні річі, які діялись може лише за найгірших воєнних часах. Польща-велика, а Союз Народів далеко,Ча^с.дхмають у Польщі за старшим, московським звичаєм. А колнб навіть щось і дісталось за границю, то відповіді на те не треба довго шукати, бо вона івже готова, а це, що вони борються з большевизмом»..
— «StahlhelmKorrespondenz», 7. il. в ст. п. з. «Ось і Польща» пише: «У Сх. Галичині та на Волині українців винищують большеврцькими методами». Польща панує силомість над 10 мі Ліона ми українців та німців тим способом, що його .можна норив-нати лише хиба з московським. Тоді, коли ввесь культурний світ стоїть одним фронтом проти большевнзму червоної Москви, жадний голос не підніметіля проти жорстоких метод варшавського нольонізму. Тробаб припустити, що в відповідальних чинників Антанти заговорить сумління, бо якраз вони були тими, що видали на поталу Лях&м 7 міліонін українців. Але ані думки про це! Слово зломане-анальоґія до ївступного зла-манпя перемнря. ІЦож це тепер обходить Антанту, що там діється з українцями? Що це обходить наїіів в Льондону, Парижу і Вопіінґтону. що діється в Польщі з міліонами німців? Вони знаходять все в порядку і — балакають собі спокійно про мир між народами, про волю та про демократію!».
IV. ФРАНЦІЙ.а) Протести українських організацій.
— Заходами Відділу ОІ1У, «Студепськщ Громади» та «Української Громади» ула штовапо в Парижі віче, де промовляли ген. Канустянський та Др. Студипський. Вине* сено нротестну резолюцію, яку вислано до Ліґи Націй, та переведено збірку на політичних вязнів. Вислано привіт проф. Мартелеві за його прихильне становище до українців у йото книзі.
— Відділ ОУН в Омекурі вислав телеграфічний протест до Ліги Націй.
— Заходами Відділу ОУН в Омекурі відбулося 17. X. 1930. віче української юо-льонії, від імені якого вислано протестного листа до Ліґи Нації наступного змісту:
«Загальні збори української кольонії в Омекурі з дня 17. Жовтня 1930. р.'в кіль-костп 77 чоловік, ознайомилися з останніми подіями на теренах ЗУЗ та ухвалили наступну постанову-протест:
1. Польський уряд під закидом українському населенню протидержавної зради наводнив терени ЗУЗ карними експедиціями з війська й поліції для тероризування мирного, безборонного українського населення. Ці карні загони ведуть екзекуцію в най-жорстокіщий спосіб, катують нарід, який спасаючись від знущань примушений втікати для перехованця до лісів і болот, нищать весь народний скарб, накладають контрибуції на населення у формі харчового та фуражного податку для харчування військ.
2. Заарештоване все свідоме українське громадянство, як то свідомі селяне, кооператори, вчителі, духовні особи, судді, адвокати, професори та навіть представники народу —_посли ларляменту. Забито кооперативного діяча Головінського і учня 7 кл. гімназії Михайла Боднара. Замкнено редакції українських часописів «Просвіти», народні та середні школи із конфіскованням майна, а також викинено зі всіх шкіл українських дітей. Розігнано та зиищеню українські спортові товариства як «Луг», «Пласт» і т. д. Взірвано вибуховими матеріялами школу ім. Льва у Львові та кооперативу, -спалено читальню «Просвіти» і кооперативу у Воютичах та Мікуличині, висаджено в повітря читальню в Минаєві та Данилівцях. Знищено дитячий притулок, школу і кооперативу в Замарслгнові, зірвано будинок кооперативи «Центросоюзу» у Львові і багато инших закладів. Крім того спалено багато приватних господарств українського населення. Замкнено Гімназії в Рогатині , Тернополі, Дрогобичі і Чорткові,
3. Посилаємося на Вільсонівський пакт, в якому зазначено самоопреділення націй включно до відокремлення і на Верзальський договір, який забезпечує свободу розвитку кожної нації, а також на Паризьку Конференцію від 15 грудня 1923 року, по якій віддано Сх. Галичину Польщі зі збереженням розвитку всіх національних, культурних і ду. хових надбань місцевого населення. Між тим Польща від початку не лише не виконув ■своїх зобовязань, але весь час провадить політику нищення всіх проявів національного життя на ЗУЗ.
Звертаємось до Л..Н. як міжиародньої організації, яка стоїть на становищу миру та охорони меншостей з протестом проти вандалістичного гноблення українського на-оелення в Сх. Галичині та просимо взяти його під захист свого високого авторитету.
Українська кольонія в Омекурі хоче вірити що зойки катованих українських громадян з боку польської влади, нарешті знайдуть собі відгомін в Лізі Націй, яка вживе відповідних заходів в справі оборони українців на ЗУЗ.
В імени протестаційного віча: Інж. Заварицький, голова; Підгородецький, секретар».
Слід зазначити, що цей лист-меморіял Ліґа Націй прнняла як такий, що відповідає всім її островам реґуляміну Л. H., а рівнож на цей лист-меморіял прийшла перша відповідь поляків у січні б. р.
— Відділ ОНУ. у Кнютанжі вислав 19. X. телєґраму до Ліґи Націй. Крім того, вислано меморіял, підписаний 44 особами.
— Заходами відділу ОУН у Крезо відбулося віче, яке вислало протесту телеграму до Ліги Націй.
«Українська Громада» в Парижі вислала 20. XI. б. р. протест до Ліги Націй.
— Др. Панейко, в Парижі, вислав 26. X. б. р. телеграми до Ліґи Націй, Міжна-роднього Червоного Хреста, Мек-Донелда, Ватсона, анґл. публіциста Стіда, до редакцій «Times», «Daily Herald» і «Observer», В. Мартіна та Др. Fanquel-a.
— «Спілка був. військових Української Армії» в Омекурі вислала в половині жовтня протест до Ліґи Націй.
— З ініціятиви Відділу ОУН в Еш (Люксембург) скликано віче української ко-льонії, яке вислало телеграми до Союза Народів.
— 2. XI. Українська Громада в Корбею (деп. Сен-е Уа-з, у Франції) вислала протест до Ліґи Націй.
— 11. XI. такий самий протест винесли ширші сходини української кольонії в Корбею.
б) Акція чужинців та інтервенції.
— Центральний Комітет Ліґи прав людини та громадянина в Парижі зо. X. обговорював справу польського
