Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

185 Метафізика - прикінцева частина шкільного курсу філософії (scientia ultranaturalis), наука про буття як таке (онтологія) і про Бога та янголів (пневматологія) [див., наприклад: Кониський Г. Філософія надприродна, або Метафізика // Кониський Г. Філософські твори: У 2 т. - Київ, 1990. - Т. 2. - С. 511-512].

186 Ідеться про Ревеку, вагітну Ісавом та Яковом, якій Господь сказав: "Два племена в утробі твоїй..." (Перша книга Мойсеєва: Буття 25: 23).

187 Сковорода має на думці слова: "І місто не має потреби ні в сонці, ні в місяці, щоб у ньому світили, - слава бо Божа його освітила, а світильник для нього - Агнець. І народи ходитимуть у світлі його, а земські царі принесуть свою славу до нього" (Апокаліпсис 21: 23-24).

188 Про віфлеємську зірку див.: Євангелія від св. Матвія 2: 1-2.

189 Переклад Леоніда Ушкалова.

190 Переклад Леоніда Ушкалова.

191У Біблії: єя'.

192 Євангелія від св. Луки 4:18.

193 Див. прим. 93 до циклу «Басни Харьковскія».

194 Ці слова взято з трагедії Еврипіда «Орест». Пор.: "отуа стіуа, Лептоѵ іхуо^ а(эриЛг|<; / тіѲете, |nf] ктішєіт'" (Еврипід. Орест, 141).

195 Вислів "vivum cadaver" ("живий труп") Сковорода міг запозичити з «Адагій» Еразма Роттердамського (II. 4. 3). Він є також в Еразмових «Домашніх бесідах» [див.: Еразм Роттердамський. Похвала глупоті. Домашні бесіди / Перекл. з латини В. Литвинова, Й. Кобова. - Київ, 1993. - С. 177]. Імовірним джерелом цього виразу вважають Перше послання св. ап. Павла до Тимофія 5:6, де зринає фраза "живою померла" [див.: Коваль А. ЕІ., Коптілов В. В. Крилаті вислови в українській літературній мові. Вид. 2-е, перер. і доп. - Київ, 1975. - С. 93].

196 Див. прим. (35) до циклу «Сад божественных пѣсней».

197 Пор., наприклад, із думкою Дмитра Туптала: "...учители церковній глаголют, яко всякоя болѣзни виновен єст грѣх" [Еуптало Д. Руно орошенноє. - Чернігів, 1680. - Арк.

68 (зв.)].

198 Метафора "дух блудодійства" походить із Біблії. Пор.: "'/тѵЕи^аті 7ioqv є [ас;

Ё7тЛаѵг|Ѳг|ааѵ" (Книга пророка Осії 4: 12). У перекладі Івана Огієнка: "бо дух блудодійства заводить до блуду". Очевидно, Сковорода має тут на думці Книгу Псалмів 49 (50): 18. Пор.: "Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав".

199 "Галльською (французькою) хворобою" називали сифіліс. Див., наприклад: Сакович К. Арістотелівські проблеми // Пам'ятки братських шкіл на Україні. Кінець XVI - початок

XVII ст. - Київ, 1988. - С. 406.

200 Діоген Лаерцій (II, 25) повідомляв, що Сократ "дотримувався такого здорового способу життя, що, коли Афіни охопила чума, він один залишився невразливим" [Диоген Лазртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов. - Москва, 1979. -С. 111].

201У Плутарха далі: "dissipanturque facile, sanguine tenero et spiritu puro motum excipiente".

202 Plutarchus. De tuenda sanitate praecepta, 127c-d [Plutarchi Chaeronensis Moralia. Omnes de Graeca in Latinam linguam transscripti summo labore, cura, ac fide. Guiliel. Xylandro Augustano interprete. - Francofurti, MDCXIX. - P. 219; також: Plutarchi Chaeronensis Scripta Moralia. Graece et latine. - Paris, 1841. - T. I. - P. 151-152].

203 Це - латинська версія фрази "Агптдѵ lxvo<;" з Еврипідової трагедії «Орест». Див. прим. 194.

204 Ідеться про ненависть. Пор.: "Кожен, хто ненавидить брата свого, той душогуб (аѵѲратоктдѵсх;)" (Перше соборне послання св. ап. Івана 3: 15).

205 Сковорода має на думці слова: "Omnia mihi licent! Sed non omnia expediunt" (Перше послання св. an. Павла до коринтян 6: 12). У перекладі Івана Огієнка: "Усе мені можна, та не все на пожиток".

206 Очевидно, це парафраза Послання св. ап. Павла до Тіта 1: 15. Пор.: "Omnia munda mundis". Зрештою, є й крилатий вислів: "Puris omnia pura" [див.: Вечные истины на вечной латыни. De verbo in verbum: Латинские изречения / Сост. С. Б. Барсов. - Москва, 2006.-С. 285].

207 Очевидно, Сковорода має на думці такі Павлові слова: "quapropter si esca scandalizat fratren meum, non manducabo camem in aeternum" (Перше послання св. an. Павла до коринтян 8: 13). У перекладі Івана Огієнка: "Ось тому, коли їжа спокушує брата мого, то повік я не їстиму м'яса, щоб не спокусити брата свого!"

208 У шкільних курсах моральної філософії сором трактували як різновид страху [див.: Козачинский М. Книга третья. Нравственная философия, или Этика // Памятники этической мысли на Украине XVII - первой половины XVIII ст. / Сост., пер. с лат., вступ, статья и прим. М. В. Кашубы. - Киев, 1987. - С. 416]. Зрештою, як свідчить Діоген Лаерцій (VII, 112), про це говорили ще стоїки [див.: Диоген Лазртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов. - Москва, 1979. - С. 303].

209 Сковорода має на думці слова Христа: "Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього" (Євангелія від св. Івана 14: 23).

210 У Плутарха початок речення такий: "Sed sicut quae..."

211У Плутарха: tantum.

212 У Плутарха: ab.

213 У Плутарха далі: est.

214 У Плутарха: Quae.

215 У Плутарха: benevolentia.

216 Plutarchus. Quomodo possit adulator ab amico internosci, 127c-d [Plutarchi Chaeronensis Moralia. Omnes de Graeca in Latinam linguam transscripti summo labore, cura, ac fide. Guiliel. Xylandro Augustano interprete. - Francofurti, MDCXIX. - P. 219; також: Plutarchi Chaeronensis Scripta Moralia. Graece et latine. - Paris, 1841. - T. I. - P. 151-152].

217 Див. прим. 22.

218 Сковорода переказує тут діалог Ціцерона «Лелій, або Про дружбу» (XV, 55). Фраза: "Amici optima vitae supellex" ("Друзі