Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
162 Сковорода має на думці старий мотив, відомий найперше з байок Езопа (байка 102) та Федра (І, 25). Наприклад, у Федра він звучить так: "Собаки завше, Крокодилів боячись, / П'ють воду з Нілу, берегом гасаючи" [Федр. Байки / Упорядкування, передмова, переклад і примітки Володимира Литвинова. - Київ, 1986. - С. 41]. Він був добре знаний в українській літературі й до Сковороди. Скажімо, про нього згадував Афанасій Кальнофойський, щоправда, з покликанням на "натуралістів" [див.: Kalnofoyski A. Parergon cudow. - Kiiow, 1638.-S. 20].
163 Далі нерозбірливо.
164 Сковорода має на думці Послання св. ап. Павла до римлян 13: 12. Пор.: "Nox processit, dies autem appropiavit. Abiciamus ergo opera tenebrarum et induamur arma lucis". У перекладі Івана Огієнка: "Ніч минула, а день наблизився, тож відкиньмо вчинки темряви й зодягнімось у зброю світла".
165 Далі пропущено слово yap.
166 Платон. Бенкет, 218d.
167 Пор.: "Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне! Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне" (Послання св. ап. Павла до галатів 6: 7-8). Є також народні приказки: "Як посієш, так збереш"; "Що посієш, те й пожнеш" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963. - С. 250, 252].
168 Платон. Бенкет / Перекл. з давньогрецької і коментарі Уляна Головач, вступна стаття Джованні Реале. - Львів, 2005. - С. 99.
169 Послання св. ап. Павла до галатів 5: 17.
170 Борей (гр. ВорЁас,) - бог північного вітру в грецькій міфології.
171 Ідеться про перемогу ізраїльтян над Амаликом (див.: Друга книга Мойсеєва: Вихід 17: 8-15). Пор. із церковними піснеспівами й молитвами: "Крестаобразнома Моісеовыма рукама Амаликову силу в пустыни побѣдил єсй"; "Господи Боже наш, послушавый Моісея, простершаго к тебѣ руцѣ свой, и люди Ізраилевы укрѣпивый на Амалика" [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 451; 251 (друга пагін.)]. Якщо зважити на те, що ім'я Амалик у переносному сенсі означало "Антихрист", а Ісраїль означає "перемагаючій або пануючій з Богом" [див.: Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 340, 415], то ця поезія набуває алегоричного значення - Сковорода говорить тут про психомахію. Зрештою, таке саме значення мав цей образ і в інших авторів. Наприклад, Іван Величковський, порівнюючи Мойсея та Антонія Печерського, писав: "Он сотре фараона, изби Амалика / сей же єсть побѣдитель дѣмонскаго лика" [Величковський І. Твори. - Київ, 1972. - С. 126].
172 Переклад Леоніда Ушкалова.
173 Сковорода має на думці слова: "...Я - Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене..." (Друга книга Мойсеєва: Вихід 20: 5).
174 Варто відзначити, що стан, коли людина перебуває в непевності й засліпленості, вчитель Сковороди Михайло Козачинський називав "станом Фараона" [Козачинский М. Книга третья. Нравственная философия, или Этика// Памятники этической мысли на Украине XVII - первой половины XVIII ст. / Сост., пер. с лат., вступ, статья и прим. М. В. Кашубы. - Киев, 1987. - С. 367].
175 Сковорода має на думці слова: "Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, -блажен, хто заплатить тобі на твій чин, що ти нам заподіяла! Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!.." (Книга Псалмів 137 (138): 8-9). Під скелею (каменем) слід розуміти Христа. Пор.: "І хто впаде на цей камінь - розіб'ється..." (Євангелія від св. Матвія 21: 44).
176 Ім'я Люцифер (лат. Lucifer) означає "світлоносець".
177 Сковорода має на думці слова: "І не дивно, бо сам сатана прикидається анголом світла!" (Друге послання св. ап. Павла до коринтян 11: 14).
178 Астрологія була надзвичайно популярною в старій Україні. Знаки Зодіака зображено вже в «Ізборникові Святослава» 1073 р. Перша друкована книжка українського автора («Прогностична оцінка 1483 року» Юрія Дрогобича) була астрологічною, так само, як і перша книжка слобідської літератури - «Про людську долю» (1699 р.) архімандрита Онуфрія.
179 Очевидно, Сковорода має на думці слова: "І бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули..." (Апокаліпсис 21: 1).
180 Очевидно, Сковорода має на думці слова з Послання св. ап. Павла до филип'ян 3: 20 (пор.: "Життя ж наше на небесах..."), які він переказував так: "По землѣ ходяще, обращеніе имамы на небесѣх".
181 Пор. зі словами св. Єроніма Стридонського (epistola XIV [с] ad Heliodorum Monachum): "Infinita eremi vastitas te terret? sed tu paradisum mente deambula" ("безконечна порожнеча самотності лякає тебе? а ти іуляй думками по райському саду") [Patrologiae cursus completus. Series latina / Ed. J.-P. Migne. - Paris, 1864. - T. 22. - Col. 354]. Див. також лист
Сковороди № 8 до Михайла Ковалинского, де філософ розглядає ту саму проблематику усамітнення (єрєр.'іа), сходження розуму в райський сад (парадЕіаос,), турботи про душу як її приготування до прийняття божества.
182 Див. прим. 427.
183 Сковорода має на думці слова: ".. .Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його" (Євангелія від св. Матвія 11: 12).
184 Неточна цитата з Євангелії
