Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
50 У списку напевно помилково: Коею7
51 Це - варіант прислів'я: "Ласковое слово лучше мягкого пирога" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 751]. Пор.: "Добра слава дорожша богат-ства" [Франко, № 30761].
52 Пор. із піснеспівом: "отвержим житейскую, братіє, печаль" [див.: МогилаП. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 566].
<12> Див. прим. 162 до циклу «Басни Харьковскія».
53 У списку явно помилково: имгьли.
54 Епамінонд (бл. 420-362 pp. до н. е.) - беотійський полководець, засновник Фіванського союзу. І в старовину, і перегодом Епамінонд символізував славу та доблесть. Наприклад, Феофан Прокопович цитував те, що казали про Епамінонда Валерій Максим ("З такої рани вилилось не більше крові, ніж слави") та Ніколя Кавсін ("Разом з тілом Епамінонда поховала доля доблесть фіванців") [Прокопович Ф. Про риторичне мистецтво // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. - Київ, 1979. - Т. 1. - С. 403].
55 Ідеться про Агіда (гр. Ау'іс,, Agis) - славетного спартанського царя впродовж 426-401 pp. до н. е., чию дружину Тімею спокусив Алківіад. Цей епізод Плутарх переказує в «Життєписі Алківіада» (XXIII).
56 У списку: Штольпона. Стільпон (гр. EtlAtzcov) із Мегар (IV ст. до н. е.) - один з най-видатніших представників Мегарської школи; розробляв переважно етичну проблематику, вчив про "апатію" як про остаточну мету людського життя.
57 Про цей епізод розповідає Діоген Лаерцій (II, 114) [див.: Диоген Лазртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов. - Москва, 1979. - С. 140].
58 У списку - помилково: беснуюся.
59 Пор.: "Знаєт, що в людей в горшках кипит" [Климентій Зіновіїв. Вірші. Приповісті посполиті. - Київ, 1971. - С. 226]; "Знає, що в людей в горшках кипить" [Номис, № 4809]; "Вона знає, що у нас і в борщі кипить" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963. -
С. 476].
60 Арістіпп (гр. Ар'юхіптіос,) Старший із Кірени (бл. 435-355 pp. до н. е.) - грецький філософ, учень Сократа, засновник школи кіренаїків з її гедоністично-евдемоністською етикою.
61 Плутарх говорить тут про стоїка Антипатра (гр. Аѵтіпатрос;) Тарського (нар. бл. 150 р. до н. е.).
62 У списку напевно помилково: потгьрял.
<13> Портшез - це справді французьке слово porte-chaise (від porter - 'носити' та chaise -'стілець') - легке переносне крісло чи гойдалка.
63 Це - переклад фрагмента Архілоха (друга половина VII ст. до н. е.): "ой |liol та Гйуєш той поЛихрйаои |^єЛєі, / ойЬ' єІЛі nw |je £,fAo(;, ойЬ' ауаю|^аі/ Ѳгшѵ Iqjа, |^єуаЛг|<; 5' ойк eqw TUQavvLbog. / fX7i67iQO0£v уaQ Есттіѵ 6фѲаЛ|^о)ѵ d|jd)v". У перекладі Андрія Білецького: "В думках не Гігес, що багатий на скарби, / Мене не мучить заздрість, не дивуюся / 3 діянь богів я, влади царської не жду: / Далеке дуже все це від очей моїх" [Антична література. Греція. Рим: Хрестоматія / Упорядники: Т. В. Михед, Ю. В. Якубіна. - Київ, 2006. - С. 135].
64 Фраза неслшс/іеннїи галатє зринає в Посланні св. ап. Павла до галатів 3: 1.
65 Пор.: Ксенофонт. Бенкет, 4, 41. Те саме сказано також про Діогена Синопського в діатрибі Телета Мегарського «Про автаркію», збережену Стобеєм [див.: Антология ки-низма. - Москва, 1984. - С. 183].
66 Нім. der Staathalter - 'проконсул, намісник'.
67 Піттак (гр. Піххакбс,) (пом. бл. 570 р. до н. е.) - правитель Лесбоса, законодавець, один із "семи мудреців".
68 Парафраза Першої книги царств 16: 7. Пор.: йкш че/іов^къ зрйтъ нл лице, вгъ же Зрйтъ Hd сердце.
69 Ідеться про Діонісія (гр. Aiovvoioq) 1-го Сиракузького (430-367 pp. до н. е.) - славетного тирана, який захопив верховну владу в 405 р.
70 Філоксен (гр. ФіЛо^еѵоі;) із Кітери (435/434-380/379 pp. до н. е.) - грецький поет.
71 За те, що Філоксен у своїх творах критикував тиранію, Діонісій І Сиракузький заслав його в каменоломні.
72 Платона Діонісій продав у рабство.
73 Див. прим. 36 до діалогу «Кольцо».
74 Філософію та богослів'я в старій Україні зазвичай розмежовували по лінії об'єкта: твориво/ нетварне. Наприклад, Іоаникій Галятовський писав: "Человѣк, двѣ науки в себв маючій, философію и теоліогію, двоякій чинит учинки: яко философ дишкуруєт о речах створеных, а яко теоліог дишкуруєт о речах нестворенных Бозских..." [Галятовський І. Месія правдивый. - Київ, 1669. - Арк. 86; пор.: Транквіліон-Ставровецький К. Зерцало богословіи. - Унів, 1692. - Арк. 4].
75 Від лат. pictor - 'маляр'.
76 Пор.: "Всяк Еремей про себя разумей!" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. -Москва, 1957. - С. 440, 620].
77 Фраза нес/иьк/іеннїи галатє зринає в Посланні св. ап. Павла до галатів 3: 1.
78 Кавалер (від франц. cavalier, італ. cavalierre) - тут: "дамський догоджальник".
79 Парафраза восьмої строфи 24-ої пісні циклу «Сад божественных пѣсней». Пор.: "Будьмо тВм, что Бог дал, ради, / разбиваймо скорбь шутя. / Полно нас червям снВдати, / вить есть чаша всВм людям".
80 Переспів «Іліади» Гомера (XXIV, 527-528): "Глиняні глеки подвійні у Зевса стоять при порозі, / Повні дарів: нещастя - в одному, а в другому - блага" [Гомер. Іліада / Переклав із старогрецької Борис Тен. - Київ, 1978. - С. 407]. Це місце цитували й інші автори, що їх добре знав Сковорода, наприклад, Боецій ("на порозі Юпітерової оселі