Пацифікація - Автор невідомий
По двох днях в 12. год. в ночі збудив нас вартовий офіцер, одвів1 до келії на долину, де брутально переведено ревізію. До келії впускали по одному, і там один жандар, без свідків, переводив ревізію-екзекуцію. По ревізії переведено нас вже до келії ч. 6., і там наказали нам спати на чужій брудній постелі. Я спав тепер на постелі Керніка, а Корфанти на постелі Бацьмаґи. По 5-ох днях забрали від мене Корфантого, а дали Путка, який сидів із Ліщинським. Він оповідав мені, що його намовляли- офіцери, щоб погодився з Пілсудским, а коли він одмовився, то всадили його на два дні до зимної келії в пивниці, де він і захворів.
14. жовтня забрав мене (вартовий офіцер і привів до канцелярії до полковника. Цей спитав мене при кількох офіцерах, чи я хочу кандидуваги до сойму і на якому списку. Я відповів, що хочу на список українсько-білоруський. Тоді дав він мені підписати деклярацію і заявив: «маршалек Пілсудскі зґодзіл сен допусьціць Вас до кан-дидованя». Підписану деклярацію лишив я в канцелярії. Потім одвели мене до келії ч. 2., де сидів посол Попель по своїм побитті. Він розповів мені, що його побив капитан, і я сам бачив на його тілі знаки від побиття. Він говорив мені також про побиття Лібермана, з яким він сидів. Коли я сидів з Попелем, то в вечері, по одній ревізії, яка відбувалася в пивничних келіях, побив мене капитан по лиці і копав ногами. Бачив це Попель, як мене копано у дверях келії. Ввійшовши до середини, той самий жандар спитав мене, чи я не Кернік. Окрім' нас двох у келії більше нікого не було. При ревізії штурхав мене кулаками, посміхався, прозивав, роздягнув гольцем,' і я мусів у холодній келії стояти перед ним напозір. Коли виходив уже з келії, то другий капитан пхнув мене сильно у плечі.
З Попелем я сидів коло місяця. Підчас описаної вище ревізії побито теж Керніка, про що він мені оповідав.
15. листопада по ревізії заорали мене до авта і разом із Ліщинським вивезли до Львова. їхали три авта з українськими послами. В Раві Руській поліція, на чолі зі старостою, здержала авта, бо вони були без ліхтарів, а числа лозаслонюваш. Наша сторожа не хотіла легітимуватися кажучи, що їм цього не вільно робити. По довших короводах виїхали ми далі до Львова.
Бриґідки, 20. грудня 1930. р. О. Вислоцький.
V
Бувший посол Олександер Вислоцький сидів у Бересті з такими послами: з Віто-сом 4 тижні, з Корфантнм тиждень, з ІІутеком 4 дні і Ііопєлем 4 тижні. Тепер у Бри-ґідках сидить уже u тижнів. У Бересті був два рази побитий офіцером і жандарем; вперше коли зголосився до лікарських оглядин, яко хворий, побив його капитан револьвером, про що він тоді зараз же розповів Вітосові, удруге — скопав його і побив по лиці офіцер, а це бачив посол Попєль (свідок). Крім цього, в келії побив його жандар кулаками, роздягнувши перед тим гольцем; Вигуки «свіньо українска, файдан, скурви син, пшекдснти українєц» і т. д. були на лорядку денному. Вислоцький бачив спухле лице і побій у Корфантого, рівнож бачив знаки від побиття на тілі Поиєля. Вже 4 місіці, а не був переслуханий.
0. Вислоцький.
Бувший посол Ліщинський сидів у Бересті з такими послами: сам один сидів 8 днів, відтак із Мастком удвійку з тижні, опісля утрійку з Мастком і Путеком тиждень, а з Мастком і Керніком 10 днів, з Баґінським і Дібуа 2 тижні. Був караний одним днем посту насамоті (хліб і вода) за «опєшалосьць» при замітанні коритарів. Був раз побитий за зголошення хворим до лікаря на коритарі капитаном в окулярах, про що заразже розповів Масткові, а той бачив, як пхнули його силоміць до келії з вигуком: «сьвіньо українска» і т. д. Один із маіорів сикував його при замітанні і прозивав «пшеклєнти українець, я ці дам Українен». Будо це у присутности Мастка. Лікар одмовив йому хворому дати ліки, навіть за його власні гроші. Ревізії переводив жандар без свідків у пивничних келіях, при чому роздягав його гольцем і поштурхував.^ Тепер сидить у Бриґідках б тижнів, разом із Вислоцьким. Переслуханий між з і 15 грудня ц. р.
__Іван Ліщинський
Інтерпеляція клюбу українських послів.Нище подаємо декілька уступів із інтерпеляції ч. 6. Клюбу Українських послів до міністра військових справ у Варшаві.
...Крім того, улани карної експедиції робили наїзди на власну руку до околишніх сіл, а зокрема до Переволок, де допустилися цілої низки грабунків, впадали з баґне-тами на гостро до помешкань, відбірали людям готівку, наслідком чого вже відбутися
9. і 13. XI. 1930. р. карні розправи перед військовим судом У Львові...
*
... 15. XI. 1930. р. поручик Заремба разом із 20 уланами прийшов коло 10. год. до помешкання повітового Ооюзу кооператив у Бучачі, щоб перевести ревізію, і тут улани в його присутности цілковито знищили маґазин, кімнату для сортування товарів, і канцелярію Ооюза, при чім зривали підлоги. Спричинена тим шкода приблизно на 25і0ОО зл. п.
Підчас биття людей особливо визначилися підофіцери Арґасінські та Цванік, які власноручно били заарештованих. Відділи тої карної експедиції знищили такі українські установи: кооперативу «Правда» в Пишківцях, (шкода коло 800.— зл.), кооперативу і дім читальні «Просвіти» в Трибухівцях (шкода понад 200.— зл.), кооперативу в Скоморохах (шкода понад 750.— зл.), кооперативу в Медведівцях (шкода понад 550.— зл.), як рівнож урядження салі т-ва «Міщанське Брацтво» в Бучачі (шкода понад 250.— зл.). Карна експедиція вимолотила та забрала все збіжжя у свящ. Іляріона Лущпинського, а крім того, в сусідніх селах стягнула контрибуцію в розмірі
