Битва під Конотопом. 1659 - Владислав Леонідович Карнацевич

4

До речі, люди Пушкаря дійсно нападали на поселення на лівобережній частині Чигиринського полку.

(обратно) 5

Згодом до московських воєвод потрапила гетьманська булава, нібито захоплена пушкарівцями у боях під Полтавою.

(обратно) 6

Дослідник А. Бульвінський називає інші дати цього бою — кінець, а не початок вересня.

(обратно) 7

За деякими даними він був направлений туди на військовий суд — своєрідна поступка Москви гетьманові, хоча в Києві суд би вчинив воєвода, а не полковник. Грушевський наводить версію, що Барабаш в руках Шереметєва повинен був стати приманкою для Виговського.

(обратно) 8

Києво-Могилянська колегія повинна була отримати ті ж самі права, що й Краківська.

(обратно) 9

Люблінська унія — договір про з'єднання Великого князівства Литовського і Полыни в одну державу — Річ Посполиту, що був укладений в 1569 році.

(обратно) 10

Інші, менш поважні, джерела стверджують, що чисельність армії сягала 150 тисяч чоловік. Багато істориків стверджує, що армія Трубецького була значно меншою, ніж 100 тисяч.

(обратно) 11

Місництво — у Московській Русі XV–XVII ст. — порядок заміщення державних посад боярами залежно від знатності роду і міри важливості посад, що займалися предками

(обратно) 12

Раніш Трубецькой мав інше завдання — рушити на Переяслав, там домогтися присяги від козаків і виборів нового гетьмана. Цей наказ на відміну від таємного — про можливі поступки Виговському, і був оприлюднений. Згідно нього князь повинен був вимагати наступне: негайне складання 60-тисячного реєстру, з поверненням усіх зайвих у попередній стан; згоди на перебування в містах російських воєвод; страти білоруського полковника І. Нечая; заборони приймати втікачів з Роси; відмови від самостійної зовнішньої політики; обов'язкового затвердження будь-якого нового гетьмана у Москві; обіцянки не приймати полковників, яких призначає гетьман без участі ради. Очевидно, що погодження з цими умовами суттєво обмежувало автономію Української держави.

(обратно) 13

За іншими даними, Пожарського вислав проти Дорошенка до Срібного не Трубецькой, а Ромодановський із Лохвиць ще до виступу Трубецького з Путивля.

(обратно) 14

Літописець все ж наполягає на тому, що Конотоп обложило більш ніж стотисячне військо. В історичній литературі зустрічається число 70 тисяч з урахуванням козаків Безпалого і підкріплення Куракша.

(обратно) 15

Нині смт Новий Биков в Чернігівській області.

(обратно) 16

Зараз на цьому місці знаходиться одне з сіл Бахмацького району Чернігівської області.

(обратно) 17

Акуратність у використанні джерел вимагає від нас передати і дещо відмінний від наведеного хід подій, який надає в своєму літописі Величко. За його словами, 28 червня Виговський не чекав на росіян на переправі після бою з передовими частинами Трубецького, що відбувся напередодні. На світанку 28 червня гетьман атакував частини І. Безпалого біля Конотопа. І навіть після цього він не відійшов від міста. Бачачи дуже невелику кількість людей у супротивника, Трубецькой відправив проти нього Пожарського. Відбулася ще одна сутичка під Конотопом, в якій Виговський, ясна річ, відступив. Пожарський погнався за ним і на плечах ворогів переправився через Куколку.

(обратно) 18

В радянській історіографи існувала і зовсім інша картина битви, що наведена в дисертації дослідника Л. Олійника. За його словами, Виговський вдарив на Конотоп 28 червня, у зв'язку з чим Трубецькой наказав військам відступити до обозу, що був розташований біля Пошвки. Виговці атакували обоз кілька днів, а 30 червня почали загрожувати московітам оточенням. Тоді російський командувач наказав відходити до р. Сейм. Помилкою Трубецького було те, що він з Ромодановським і Безпалим пішов на північний схід від Конотопа, а Пожарський — на північ. Тому саме останній і потрапив у татарсько-козацьку пастку, і сталося це на Сеймі, а не на Сосновці або Куколці. З відомих нам джерел можно зробити висновок, що версія Олійника хибна.

(обратно) 19

Зокрема повністю на Куколці поліг Стременний полк московських кінних стрільців, котрі в мирний час дислокувались у Москві, де охороняли Кремль і царя. Не всі тут були аристократами, але полк був, без сумніву, елітний.

(обратно) 20

Документ, що містить ці статті, став у нагоді тим дослідникам, які намагалися довести, що саме Богдан Хмельницький відразу ж погодився на суттєве обмеження своїх прав. Під статтями цілком природньо був поставлений підпис «Хмельницький», але ж це був не Богдан, а його син.

(обратно) 21

Чуднов — зараз селище міського типу в Житомирській області на р. Тетерев.

(обратно)
Оглавление Вступ Початок