Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів

• під реальною загрозою збройного нападу на колонію слід розуміти мож­ливість використання вражаючих властивостей зброї при вчиненні дій, спря­мованих на досягнення злочинного результату з допомогою насильства чи ство­рення реальної загрози його застосування.

2. Закон передбачає запровадження режиму особливих умов у колоніях і у випадках уведення надзвичайного чи воєнного стану в районі розташування колонії. Підстави запровадження останніх регламентуються Законами Украї­ни «Про правовий режим надзвичайного стану» та «Про правовий режим во­єнного стану»: спроба насильницької зміни конституційного устрою; масові заворушення; міжнаціональні конфлікти; надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру; стихійні лиха; епідемії; великі аварії тощо.

3. Введення режиму особливих умов у колоніях тягне за собою обмеження ряду конституційних прав і свобод громадян (як засуджених, так і працівників, рідних засуджених та інших осіб). Так, у період дії режиму особливих умов в установах виконання покарань може бути обмежено здійснення деяких прав засуджених, введено посилений варіант охорони та нагляду, особливий порядок допуску на об’єкти, змінений розпорядок дня, обмежена діяльність виробничих, комунально-побутових, культурно-просвітницьких, медико-санітарних та інших служб.

4. Стаття, що коментується, не встановлює особливого порядку прийнят­тя рішення про посилення охорони, нагляду за засудженими, здійснення інших додаткових режимних заходів — воно приймається начальником установи ви­конання покарань за погодженням з керівництвом територіального управлін­ня ДДУПВП. Єдиний виняток складають випадки необхідності припинення групових протиправних дій засуджених і ліквідації їх наслідків. Для цього за рішенням Голови ДДУПВП, начальника управління (відділу) ДДУПВП в Авто­номній Республіці Крим, області, місті Києві та Київській області використо­вуються сили і засоби колонії, органів і установ виконання покарань, а в разі потреби — з дозволу Міністра внутрішніх справ України, начальника Голов­ного управління МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, начальника управління МВС України в області, місті Сева­стополі — органів і підрозділів МВС.

1. До осіб, позбавлених волі, якщо вони чинять фізичний опір персоналу колонії, злісно не виконують його законні вимоги, проявляють буйство, бе­руть участь у масових заворушеннях, захваті заручників або чинять інші на­сильницькі дії, а також у разі втечі з-під варти з метою припинення вказаних протиправних дій, а також запобігання заподіянню цими особами шкоди ото­ченню або самим собі застосовуються фізична сила, спеціальні засоби, гамів- на сорочка та зброя.

2. Застосуванню заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї має передувати попередження про намір використання вказаних заходів і засобів, якщо дозволяють обставини. Без попередження вказані заходи, засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здо­ров’ю персоналу колонії чи інших осіб.

3. До засуджених неповнолітніх і жінок гамівна сорочка не застосовуєть­ся. Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вира­женими ознаками інвалідності та неповнолітніх, крім випадків вчинення ни­ми групового або збройного нападу, який загрожує життю і здоров’ю персо­налу колонії чи інших осіб, або збройного опору.

4. Якщо застосування заходів фізичного впливу уникнути неможливо, во­ни не повинні перевищувати міру, необхідну для виконання покладених на адміністрацію колонії обов’язків, і мають зводитися до завдання найменшої шкоди здоров’ю правопорушників. У разі необхідності адміністрація колонії зобов’язана негайно надати допомогу потерпілим.

5. Про застосування фізичної сили, спеціальних засобів та гамівної сороч­ки доповідається в рапорті начальникові колонії. Про кожний випадок засто­сування зброї складається рапорт і негайно повідомляється прокурор.

6. Використання фізичної сили, спеціальних засобів і зброї допускається також в інших випадках, передбачених законами України «Про міліцію» і «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України».

1. Застосування до осіб, позбавлених заходів фізичного впливу, спеціаль­них засобів і зброї є тим засобом забезпечення режиму, якого в міру можливо­сті, як сказано у Пояснювальній записці до Європейських тюремних правил, слід уникати, оскільки він суперечить цивілізованій поведінці. Разом з тим, Європейські тюремні правила визнають, що в діяльності установ виконання покарань іноді неминуче виникають ситуації, які вимагають використання фі­зичного приборкання з допомогою спеціальних засобів для попередження за­вдання фізичної шкоди в’язням чи персоналу, втечі або пошкодження майна. При застосуванні засобів приборкання насамперед необхідно виконувати ви­моги закону, а не рішення в’язничної адміністрації.

2. В Україні саме на рівні закону визначаються підстави застосування до позбавлених волі заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї. Так, до осіб, позбавлених волі, якщо вони чинять фізичний опір персоналу колоній, злісно не виконують його законні вимоги, проявляють буйство, беруть участь у масових заворушеннях, захваті заручників або чинять інші насильницькі дії, а також при втечі або затриманні втікачів із колоній з метою припинення вка­заних протиправних дій і запобігання заподіянню цими особами шкоди ото­ченню або самим собі застосовуються: фізична сила, спеціальні засоби, гамівна сорочка та зброя. Гамівна сорочка не застосовується до засуджених непов­нолітніх і жінок. Закон забороняє застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і зброю відносно жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та неповнолітніх, окрім випадків вчинення ними збройного опору, групового або збройного нападу, який загрожує життю і здоров’ю персоналу колонії чи інших осіб.

3. Застосування заходів, зазначених у статті, що коментується, допускаєть­ся лише в разі крайньої необхідності, тільки тоді, коли застосування заходів фізичного впливу уникнути все ж таки неможливо, але вони не повинні пере­вищувати міри, необхідної для виконання покладених на адміністрацію коло­нії обов’язків, і мають зводитися до завдання найменшої шкоди здоров’ю пра­вопорушників. У разі необхідності адміністрація колонії зобов’язана негайно надати допомогу потерпілим.

4. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань деталі­зують порядок застосування до позбавлених волі заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї. Так, для припинення правопорушень з боку засу­джених працівники кримінально-виконавчої служби мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою. Згідно з п.