Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів

речі, що перебувають в особистому ко­ристуванні; 5) заподіювати собі тілесні ушкодження, в тому числі й за допо­могою іншої особи, завдавати шкоду своєму здоров’ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов’язків; 6) завдавати шкоду державному, комунальному майну, майну інших юридичних чи фізич­них осіб, у тому числі майну інших засуджених, створювати загрозу заподіян­ня шкоди такому майну; 7) вживати спиртні напої, наркотичні засоби, психо­тропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби; 8) чинити опір законним діям персоналу колонії, перешкоджати виконанню ним своїх служ­бових обов’язків, підбурювати до цього інших засуджених; 9) грати в настільні та інші ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди; 10) вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська; 11) самовільно за­лишати призначені для перебування ізольовані територію, приміщення або визначене місце роботи.

19. Перелік заборон для засуджених до позбавлення волі розширений і до­повнений у Правилах внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. Так, згідно з п. 29 ПВР УВП, засудженим також забороняється: 1) завішувати чи міняти без дозволу адміністрації спальні місця, обладнувати їх у комуналь­но-побутових та інших службових або виробничих приміщеннях; 2) перебува­ти без дозволу адміністрації у гуртожитках і відділеннях, в яких вони не про­живають, або на виробничих об’єктах, на яких вони не працюють; 3) грати в гральні карти взагалі; 4) відправляти листи, в яких є нецензурні або інші не­припустимі вислови; 5) мати при собі предмети й речі в асортименті та кількос­ті, що виходять за межі, установлені переліком додатком № 7 до ПВР УВП; 6) курити в не відведених для цього місцях, а у виховних колоніях — курити взагалі; 7) направляти й отримувати кореспонденцію всупереч порядку, вста­новленому ПВР УВП; 8) наносити собі або іншим особам татуювання; 9) три­мати тварин, займатися городництвом (за виключенням виховних колоній, де можуть організовуватися куточки живої природи); 10) вивішувати фотогра­фії, репродукції, листівки, вирізки з газет і журналів на стінах, тумбочках, ліж­ках і робочих місцях; 11) самовільно переплановувати, змінювати конструктив­ні елементи будівель і споруд установ виконання покарань, споруджувати на виробничих об’єктах різні будови (лазні, пральні, душові, сейфи, будиночки, будки, приміщення та засоби для відпочинку, опалення і т. ін.); 12) користу­ватися заточувальним обладнанням, інструментом, електроенергією, механіз­мами та іншими матеріалами з особистих мотивів; 13) придбавати, зберігати будь-яку вогнепальну чи холодну зброю, а також транспортні засоби і корис­туватися ними.

20. За невиконання засудженими своїх обов’язків вони притягуються до дисциплінарної, матеріальної чи кримінальної відповідальності.

Стаття 108. Придбання засудженими до позбавлення волі про­дуктів харчування і предметів першої потреби

1. Засуджені мають право придбавати за безготівковим розрахунком про­дукти харчування і предмети першої потреби на гроші, зароблені в колоніях, а засуджені чоловіки віком понад шістдесят років, жінки — віком понад п’ят­десят п’ять років, інваліди першої та другої груп, вагітні жінки, жінки, які ма­ють дітей у будинках дитини при виправних колоніях, неповнолітні, а також засуджені, які перебувають у лікувально-профілактичних закладах місць по­збавлення волі, — також на гроші, одержані за переказами, за рахунок пенсій та іншого доходу.

2. Засудженим, які з незалежних від них причин не працюють чи заванта­жені роботою лише частково, дозволяється придбавати продукти харчування і предмети першої потреби на гроші, одержані за переказами.

3. Сума грошей, що дозволена до витрачання, встановлюється цим Ко­дексом.

4. Засудженим, які перевиконують норми виробітку або сумлінно викону­ють встановлені завдання, може бути додатково дозволено витрачати на мі­сяць гроші в сумі тридцяти відсотків мінімального розміру заробітної плати; засудженим, які перевиконують норми виробітку або сумлінно виконують вста­новлені завдання на важких роботах чи роботах із шкідливими умовами пра­ці, — п’ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати незалежно від відбутого строку покарання.

5. Інвалідам першої групи, вагітним жінкам, жінкам, які мають дітей у бу­динках дитини при виправних колоніях, дозволяється придбавати продукти харчування і предмети першої потреби на суму мінімального розміру заробіт­ної плати.

6. Інвалідам другої групи і засудженим, які перебувають у лікувально-про­філактичних закладах місць позбавлення волі, дозволяється придбавати про­дукти харчування і предмети першої потреби на суму, що становить шістде­сят відсотків мінімального розміру заробітної плати.

7. Перелік і кількість продуктів харчування і предметів першої потре­би, що дозволяються до продажу засудженим, визначається нормативно- правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.

1. Згідно з положеннями ст. 115 КВК України, адміністрацією установи на­дається засудженим відповідне матеріально-побутове забезпечення, яке вклю­чає створення необхідних житлово-побутових умов, надання індивідуального спального місця, постільних речей, забезпечення харчуванням, одягом, білиз­ною, взуттям, іншими речами й засобами, які необхідні для підтримання нор­мальної життєдіяльності людини, з наступним відшкодуванням із заробітку або іншого доходу засудженого.

Крім цього, за загальним правилом на гроші, зароблені у виправних коло­ніях, засудженим надається право придбавати собі додатково продукти харчу­вання та предмети першої потреби. За гроші, одержані за переказами, придбавати продукти харчування та предмети першої потреби можна лише у випадках, коли засуджені не працюють або завантажені роботою лише частково з неза­лежних від них причин.

Певні категорії засуджених можуть придбавати продукти харчування та пред­мети першої потреби як за гроші, зароблені у виправних колоніях, так і за гроші, одержані за переказами, за рахунок пенсій та іншого доходу. Це: 1) пенсіонери (чоловіки віком понад шістдесят років, жінки — віком понад п’ятдесят п’ять ро­ків); 2) інваліди першої та другої груп, 3) вагітні жінки та жінки, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях; 4) неповнолітні; 5) засуджені, які перебувають у лікувально-профілактичних закладах місць позбавлення волі.

Придбання продуктів харчування та предметів першої потреби здійсню­ється тільки за безготівковим рахунком, оскільки, згідно з ч. 7 ст. 102 КВК

України, зберігання засудженими при собі готівкових грошей не допуска­ється.

2. Сума грошей, що дозволена до витрачання, залежить від виду виправної колонії, стану здоров’я та інших обставин, вказаних у